В этой речи нужно рассказать про величие Афин, про их господство в Афинском морском союзе, про огромные богатства, стекающиеся в город. Про строительство новых храмов и восстановление храмов акрополя Периклом. Про афинскую демократию, что этот свободный афинянин принимал участия в народном собрании, где сообща осуществляли управление государством, независимо от того, аристократ ты или представитель демоса. Про то, что государственные должности стали оплачиваться и тем самым, стали доступны и беднякам. Про огромное количество рабов, процветание торговли, ремесел. Про мощный афинский флот и мастерство его флотоводцев. Раб, который трудился в мастерской ремесленника или в порту видел ситуацию иначе. Он видел, что эта демократия не для всех, а для избранных. Он видел, что в город стекаются огромные богатства, и он процветает, но на это процветание уходит много сил и времени, сил рабов. Он был недоволен жестоким обращением, тем, что его могли избить плетями, продать, пытать. Тем, что он не имел свободы.
1 (12) жовтня 1727 року на генеральній раді у місті Глухові Апостола було обрано гетьманом. У 1728 році новообраний гетьман їздив на коронацію Петра II, де подав петицію про відновлення державних прав України на основі Березневих статей 1654. У відповідь на гетьманську петицію російський уряд видав так звані «Рішительні пункти» 1728 року, які, ставши своєрідною конституцією Гетьманщини, значно обмежували гетьманську владу і політичну автономію Лівобережної України. У 1729—1731 роках було проведено так зване Генеральне слідство про маєтності. Під час проведення дослідження на основі документів і повідомлень старших людей було визначено і повернуто в державне користування рангові (державні) землі, які були безпідставно захоплені в приватне володіння.
Було проведено реорганізацію фінансової системи України, вперше встановивши точний бюджет державних видатків, які становили 144 тисячі карбованців.
Продовжував здійснювати судову реформу, розпочату Павлом Полуботком; в 1730 році видав «Інструкцію українським судам», де встановлювався порядок апеляції у судових справах .
Відстоювались інтереси української торгівлі у руслі вимагань від російського уряду зміни дискримінаційної торговельної системи, запровадженої ще Петром I. На початку 1728 року Данило Апостол зібрав у Глухові представників купецтва і гостро поставив питання перед російським урядом про скасування заборони (ембарго) на експорт традиційних українських товарів — зерна, воску, шкіри, прядива та інше.
Незважаючи на опір російського уряду, було відновлено право гетьмана призначати Генеральну Військову Канцелярію та полковників.
Значно було зменшено кількість росіян у гетьманській адміністрації (натомість до влади прийшли вихідці з півдня — волохи та серби). Їм було заборонено купувати землі в Україні. Українські адміністративні органи отримали наказ про матеріальне сприяння тим з росіян, хто бажав виїхати з України. Кількість російських полків в Україні було обмежена до шести.
Київ з-під влади генерал-губернатора було переведено під юрисдикцію гетьмана. Під гетьманську владу були повернуті запорожці, які з 1708 року були змушені жити на території Кримського ханства. Вони отримали також право на заснування в 1734 році Нової Січі на річці Підпільній.
В этой речи нужно рассказать про величие Афин, про их господство в Афинском морском союзе, про огромные богатства, стекающиеся в город. Про строительство новых храмов и восстановление храмов акрополя Периклом. Про афинскую демократию, что этот свободный афинянин принимал участия в народном собрании, где сообща осуществляли управление государством, независимо от того, аристократ ты или представитель демоса. Про то, что государственные должности стали оплачиваться и тем самым, стали доступны и беднякам. Про огромное количество рабов, процветание торговли, ремесел. Про мощный афинский флот и мастерство его флотоводцев. Раб, который трудился в мастерской ремесленника или в порту видел ситуацию иначе. Он видел, что эта демократия не для всех, а для избранных. Он видел, что в город стекаются огромные богатства, и он процветает, но на это процветание уходит много сил и времени, сил рабов. Он был недоволен жестоким обращением, тем, что его могли избить плетями, продать, пытать. Тем, что он не имел свободы.
Объяснение:
Відповідь:
1 (12) жовтня 1727 року на генеральній раді у місті Глухові Апостола було обрано гетьманом. У 1728 році новообраний гетьман їздив на коронацію Петра II, де подав петицію про відновлення державних прав України на основі Березневих статей 1654. У відповідь на гетьманську петицію російський уряд видав так звані «Рішительні пункти» 1728 року, які, ставши своєрідною конституцією Гетьманщини, значно обмежували гетьманську владу і політичну автономію Лівобережної України. У 1729—1731 роках було проведено так зване Генеральне слідство про маєтності. Під час проведення дослідження на основі документів і повідомлень старших людей було визначено і повернуто в державне користування рангові (державні) землі, які були безпідставно захоплені в приватне володіння.
Було проведено реорганізацію фінансової системи України, вперше встановивши точний бюджет державних видатків, які становили 144 тисячі карбованців.
Продовжував здійснювати судову реформу, розпочату Павлом Полуботком; в 1730 році видав «Інструкцію українським судам», де встановлювався порядок апеляції у судових справах .
Відстоювались інтереси української торгівлі у руслі вимагань від російського уряду зміни дискримінаційної торговельної системи, запровадженої ще Петром I. На початку 1728 року Данило Апостол зібрав у Глухові представників купецтва і гостро поставив питання перед російським урядом про скасування заборони (ембарго) на експорт традиційних українських товарів — зерна, воску, шкіри, прядива та інше.
Незважаючи на опір російського уряду, було відновлено право гетьмана призначати Генеральну Військову Канцелярію та полковників.
Значно було зменшено кількість росіян у гетьманській адміністрації (натомість до влади прийшли вихідці з півдня — волохи та серби). Їм було заборонено купувати землі в Україні. Українські адміністративні органи отримали наказ про матеріальне сприяння тим з росіян, хто бажав виїхати з України. Кількість російських полків в Україні було обмежена до шести.
Київ з-під влади генерал-губернатора було переведено під юрисдикцію гетьмана. Під гетьманську владу були повернуті запорожці, які з 1708 року були змушені жити на території Кримського ханства. Вони отримали також право на заснування в 1734 році Нової Січі на річці Підпільній.