Пантелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́ш (26 липня (7 серпня) 1819 Вороніж, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, — 2 (14) лютого 1897, хутір Мотронівка, нині село Оленівка, Борзнянського району Чернігівської області) — український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець, філософ історії. Активно сприяв розвиткові української літературної мови, науки, філософії, історії.
Автор першої фонетичної абетки для української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису та мовлення.
Іван Франко називав Куліша «перворядною зіркою» в українському письменстві[2], «одним із корифеїв нашої літератури»[3]. Відомий найбільше як перекладач Біблії та як автор першого українського історичного роману «Чорна рада». Писав українською та російською мовами.
Член Сербської академії наук та мистецтв (від 1892).
це процес багатовікової дискримінації ірландців як у релігійній так і соціально-економічній площинах. Одним з каталізаторів послужила війна за незалежність, що спалахнула в Північній Америці, а також революція у Франції. На тлі цих подій, підкріплених власним бажанням звільнитися, і спалахнув в Ірландії національно-визвольний рух, що вилився у повстання 1798 року, яке було придушене з надзвичайною жорстокістю.
Під наполегливим тиском опозиції, англійський уряд був вимушений скасувати частину каральних законів. На короткий час була встановлена автономія ірландського парламенту. Але вже з 1 січня 1801 згідно з так званим «Актом про унію» була ліквідована парламентська автономія Ірландії: ірландський парламент скасований, а ірландські представники отримали деяке число місць в британському парламенті.
Попри 400-річну англійську колонізацію, ірландці не втратили своєї самобутності. Вони зберегли власну релігію, мову та культуру.
Наприкінці XIX ст. розгорнувся масовий рух ірландців за аграрну реформу і самоуправління (гомруль). Очолив рух Чарльз Парнелл, обраний до англійського парламенту в 1875 р. Він використовував усі можливі парламентські методи — обструкцію, позови, запити, аби тільки привернути увагу громадськості до проблем Ірландії.
У 1886 р. уряд Ґладстона вирішив внести на розгляд до парламенту закон про гомруль, але його було відхилено, що призвело до поразки лібералів на виборах. До влади майже на 20 років прийшли консерватори.
Відповідь:
Пантелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́ш (26 липня (7 серпня) 1819 Вороніж, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, — 2 (14) лютого 1897, хутір Мотронівка, нині село Оленівка, Борзнянського району Чернігівської області) — український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець, філософ історії. Активно сприяв розвиткові української літературної мови, науки, філософії, історії.
Автор першої фонетичної абетки для української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису та мовлення.
Іван Франко називав Куліша «перворядною зіркою» в українському письменстві[2], «одним із корифеїв нашої літератури»[3]. Відомий найбільше як перекладач Біблії та як автор першого українського історичного роману «Чорна рада». Писав українською та російською мовами.
Член Сербської академії наук та мистецтв (від 1892).
це процес багатовікової дискримінації ірландців як у релігійній так і соціально-економічній площинах. Одним з каталізаторів послужила війна за незалежність, що спалахнула в Північній Америці, а також революція у Франції. На тлі цих подій, підкріплених власним бажанням звільнитися, і спалахнув в Ірландії національно-визвольний рух, що вилився у повстання 1798 року, яке було придушене з надзвичайною жорстокістю.
Під наполегливим тиском опозиції, англійський уряд був вимушений скасувати частину каральних законів. На короткий час була встановлена автономія ірландського парламенту. Але вже з 1 січня 1801 згідно з так званим «Актом про унію» була ліквідована парламентська автономія Ірландії: ірландський парламент скасований, а ірландські представники отримали деяке число місць в британському парламенті.
Попри 400-річну англійську колонізацію, ірландці не втратили своєї самобутності. Вони зберегли власну релігію, мову та культуру.
Наприкінці XIX ст. розгорнувся масовий рух ірландців за аграрну реформу і самоуправління (гомруль). Очолив рух Чарльз Парнелл, обраний до англійського парламенту в 1875 р. Він використовував усі можливі парламентські методи — обструкцію, позови, запити, аби тільки привернути увагу громадськості до проблем Ірландії.
У 1886 р. уряд Ґладстона вирішив внести на розгляд до парламенту закон про гомруль, але його було відхилено, що призвело до поразки лібералів на виборах. До влади майже на 20 років прийшли консерватори.
вот наверное