Під час одного з виступів президент США Дж. Кеннеді сказав:
«Якого світу ми прагнемо? Хіба насильницького світу Pax Americana [пану-
вання Америки], що тримається на силі американської зброї та війні? Хіба
світу, оповитого небезпекою? Ні, я кажу про справжній світ… який допома-
гає людині та народам зростати й будувати краще життя для своїх дітей, а не світ для американців, світ для всіх сучасних чоловіків і жінок, але мир-
ний світ на всі часи».
Як Ви вважаєте, це риторика в стилі «холодної війни» чи розрядки? Поясніть
Вашу точку зору

Объяснение:Особенности казахского традиционного пения

В данной статье раскрываются особенности казахской музыкальной культуры, жизнь и быт, целостность словесных образов и поэтической художественной культуры казахского народа. В статье рассмотрены проблемы формирования многожанровой музыкальной культуры казахского народа на современном этапе и представлен краткий обзор истории казахской музыки.

Исходной фундамент музыкальной культуры каждого этноса является песня. Оживление песни всегда сходится с началом народного музыкального самопознания, народного самосознания. В песне, как ни в одном любом жанре устного народного творчества, ярко и разнообразно отражены действия, материалы, явления повседневно каждодневной действительности.

Объяснение:

Образотворче мистецтво. Живопису належала провідна роль у мистецькій культурі Галицько-Волинського князівства. Вона представлена монументальним живописом (фресками) та іконами.

Фресковий живопис продовжував київські традиції. Ними були розписані головні храми Волині й Галича. Проте він не набув значного поширення — з останньої чверті ХІІ ст. будуються храми, у яких не було фресок. До таких споруд, наприклад, належить собор у Луцьку.

У той же час фрески знаходять широке поширення в князівських палатах. Існують літописні свідчення, що ними були розмальовані палати Ярослава Осмомисла. Усі вони мали світські мотиви.

У ХІІІ — на початку ХІV ст. на Волині ведеться інтенсивне храмове будівництво, що супроводжується відновленням традицій створення фресок, але ними вкривають лише вівтарну частину храмів.

Проте до нашого часу майже не збереглося значних фрагментів фресок, за винятком розпису Вірменського собору у Львові, які датуються ХІV—ХV ст.