ОТВЕТЬТЕ Среди перечисленных ниже мероприятий выберите только те которые связаны с деятельностью правительства ДКСР а) национализация недр б) национализация банков в) решение жилищной проблемы для рабочих
Рельеф Греции поражает своим разнообразием форм и очертаний. Здесь Вы увидите и скалистые безлесные горы, и просторные долины, плотно заселённые людьми. Наличие гор говорит о повышенной сейсмичности территории, что характерно для зоны альпийской складчатости. Через центральную часть страны протянулась горная цепь Пинд, являющаяся продолжением Динарского нагорья.
Запад Греции даёт наглядное представление о понятии аридного ландшафта, для которого обычным явлением считается наличие карстов. Полуостровной восток страны имеет более массивные породы в своём основании, чему обязаны многочисленные грабены и причудливые глыбовые нагорья. Нельзя не напомнить о «божественной» горе Олимп, расположенной в северной скалистой части страны. Большинство равнин Греции были заболочены, что характерно практически для всех прибрежных стран, но сейчас они осушены благодаря современным мелиоративным технологиям и широко разработаны.
Островная Греция населена не вся из-за сложного рельефа, трудно поддающегося освоению. Скалы характерны для большинства островов Греции. Жизнь и существование людей возможно только на небольших равнинных участках, в основном на побережьях.
Древний Рим - — преимущественно горная страна, около 1/3 территории занимают горы и возвышенности выше 702 м. Равнины занимают менее 1/4 территории страны.
Навколо постаті Івана Мазепи завжди точилося безліч суперечок. Дехто вважає його героєм, дехто – зрадником. На мою думку, не варто сперечатися та доводити комусь ту чи іншу позицію, адже найвагомішим аргументом є історичні факти, які говорять самі за себе. Гетьманування Івана Мазепи стало вирішальним моментом у стосунках між Україною та Московщиною. Він народився у 1639 році в с. Мазепинці на Київщині та належав до давнього роду української православної шляхти. Отримав освіту: навчався у Київській академії, в єзуїтській колегії у Варшаві. Іван Мазепа був пажем при дворі польського короля Яна Казиміра, писарем в уряді І. Самойловича, наступником якого і став у 1687 році. Варто зазначити, що Іван Мазепа став гетьманом у надзвичайно складний для України час, коли українські землі були розчленовані, а «Коломацькі статті» 1687 року(договірні статті між гетьманом і московським урядом) ще більше обмежували автономні права України. Своєю політикою Іван Мазепа сприяв економічному і культурному розвитку України, зміцнив владу гетьмана, підніс свій авторитет завдяки активній меценатській діяльності – на його кошти було збудовано 12 та реставровано 20 храмів, Києво-Могилянська колегія здобула статус академії. Соціальна політика гетьмана виявилася не досить гнучкою. Основним його прагненням було перетворити козацьку старшину та шляхту у міцний привілейований клас, саме тому відбулося посилення усіх форм експлуатації селян, козаків і міщан, загострення соціальних суперечностей в українському суспільстві. Об'єднання України в одну незалежну державу було головною метою Івана Мазепи. Як виявилося пізніше, занадто великі сповідання гетьман покладав на московського царя Петра I, між ними склалися довірливі стосунки. У 1700 році розпочалася Північна війна між Швецією та Росією( остання прагнула отримати вихід до балтійського моря). Активну до Росії у цій війні надавала Україна, але вже у 1708 році Іван Мазепа уклав таємний союз зі шведським королем Карлом ХІІ, спрямований проти Петра І. Союз передбачав, що Україна надасть Швеції до у війні проти Росії, а Швеція у свою чергу забезпечить абсолютне звільнення України від влади Москви. Саме за цей вчинок російські, а потім і радянські історики називали Івана Мазепу «зрадником», а слово «мазепинець» стало синонімом слова «сепаратист». Та варто розуміти, які ж причини змусили гетьмана шукати нових зовнішньополітичних орієнтирів: - Іван Мазепа прагнув розширити самостійність Гетьманщини, а Петро І виявився прибічником політики жорсткого централізму та прагнув цілком підпорядкувати Україну Російській державі. - Політика Петра І під час Північної війни викликала обурення в Україні, козацька верхівка наполягала на пошуках нового союзника ( Петро І нещадно експлуатував людські та матеріальні ресурси України, край був економічно виснажений, козацьке військо використовували у війні як «гарматне м'ясо»). - У Івана Мазепи були підстави вважати, що Петро І здатен пожертвувати Україною задля забезпечення перемоги у війні та виходу на береги Балтійського моря. Жовтень 1708 року – військо Карла ХІІ вступило в Україну, на його бік перейшов Іван Мазепа з 15 тисячами козаків, також 8 тисяч запорозьких козаків на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком. Основна маса козаків, старшини, міщан і селянства відмовилася підтримати гетьмана, чому ж так сталося? Причина в тому, що для народу такий крок гетьмана був несподіваним, справжні його причини невідомі, адже союз зі Швецією був таємним. Далася взнаки соціальна політика Івана Мазепи: надто далеко він відірвався від життєвих потреб народу та не користувався популярністю в широких народних масах. Вплинули швидкі рішучі дії Петра І проти Івана Мазепи, гетьмана було представлено зрадником України, за наказом царя Івана Мазепу проклинали в усіх церквах, населення України було залякане репресіями, спрямованими на прибічників гетьмана. Царські війська знищили столицю Івана Мазепи – місто Батурин, вирізавши 6 тисяч жителів, зруйнували Запорозьку Січ. Здійснюючи політику терору, Петро І прагнув знищити серед українського населення будь-яку опозицію. У 1708 році, за наказом царя обрати нового гетьмана, ним став Іван Скоропадський; козацьких старшин, які не прибули на вибори нового гетьмана, цар оголосив зрадниками. Полтавська битва – вирішальна битва Північної війни – відбулася 27 червня 1709 року та завершилася поразкою Карла ХІІ та Івана Мазепи. Іван Мазепа разом зі своїми прибічниками знайшов політичний притулок у Молдавії, ставши першою політичною еміграцією України. Помер гетьман 21 вересня 1709 року. Іван Мазепа спробував відновити боротьбу за самостійну державу, саме тому, я вважаю, його вагоме значення в історії України неможливо спростувати та піддати сумнівам, адже історичні факти залишаються фактами, висвітлюючи та доносячи до нас усю позитивну спрямованість намірів гетьмана щодо позиції України. Валерія Рождественська
Рельеф Греции поражает своим разнообразием форм и очертаний. Здесь Вы увидите и скалистые безлесные горы, и просторные долины, плотно заселённые людьми. Наличие гор говорит о повышенной сейсмичности территории, что характерно для зоны альпийской складчатости. Через центральную часть страны протянулась горная цепь Пинд, являющаяся продолжением Динарского нагорья.
Запад Греции даёт наглядное представление о понятии аридного ландшафта, для которого обычным явлением считается наличие карстов. Полуостровной восток страны имеет более массивные породы в своём основании, чему обязаны многочисленные грабены и причудливые глыбовые нагорья. Нельзя не напомнить о «божественной» горе Олимп, расположенной в северной скалистой части страны. Большинство равнин Греции были заболочены, что характерно практически для всех прибрежных стран, но сейчас они осушены благодаря современным мелиоративным технологиям и широко разработаны.
Островная Греция населена не вся из-за сложного рельефа, трудно поддающегося освоению. Скалы характерны для большинства островов Греции. Жизнь и существование людей возможно только на небольших равнинных участках, в основном на побережьях.
Древний Рим - — преимущественно горная страна, около 1/3 территории занимают горы и возвышенности выше 702 м. Равнины занимают менее 1/4 территории страны.
П
Объяснение:
Відповідь:
Навколо постаті Івана Мазепи завжди точилося безліч суперечок. Дехто вважає його героєм, дехто – зрадником. На мою думку, не варто сперечатися та доводити комусь ту чи іншу позицію, адже найвагомішим аргументом є історичні факти, які говорять самі за себе. Гетьманування Івана Мазепи стало вирішальним моментом у стосунках між Україною та Московщиною. Він народився у 1639 році в с. Мазепинці на Київщині та належав до давнього роду української православної шляхти. Отримав освіту: навчався у Київській академії, в єзуїтській колегії у Варшаві. Іван Мазепа був пажем при дворі польського короля Яна Казиміра, писарем в уряді І. Самойловича, наступником якого і став у 1687 році. Варто зазначити, що Іван Мазепа став гетьманом у надзвичайно складний для України час, коли українські землі були розчленовані, а «Коломацькі статті» 1687 року(договірні статті між гетьманом і московським урядом) ще більше обмежували автономні права України. Своєю політикою Іван Мазепа сприяв економічному і культурному розвитку України, зміцнив владу гетьмана, підніс свій авторитет завдяки активній меценатській діяльності – на його кошти було збудовано 12 та реставровано 20 храмів, Києво-Могилянська колегія здобула статус академії. Соціальна політика гетьмана виявилася не досить гнучкою. Основним його прагненням було перетворити козацьку старшину та шляхту у міцний привілейований клас, саме тому відбулося посилення усіх форм експлуатації селян, козаків і міщан, загострення соціальних суперечностей в українському суспільстві. Об'єднання України в одну незалежну державу було головною метою Івана Мазепи. Як виявилося пізніше, занадто великі сповідання гетьман покладав на московського царя Петра I, між ними склалися довірливі стосунки. У 1700 році розпочалася Північна війна між Швецією та Росією( остання прагнула отримати вихід до балтійського моря). Активну до Росії у цій війні надавала Україна, але вже у 1708 році Іван Мазепа уклав таємний союз зі шведським королем Карлом ХІІ, спрямований проти Петра І. Союз передбачав, що Україна надасть Швеції до у війні проти Росії, а Швеція у свою чергу забезпечить абсолютне звільнення України від влади Москви. Саме за цей вчинок російські, а потім і радянські історики називали Івана Мазепу «зрадником», а слово «мазепинець» стало синонімом слова «сепаратист». Та варто розуміти, які ж причини змусили гетьмана шукати нових зовнішньополітичних орієнтирів: - Іван Мазепа прагнув розширити самостійність Гетьманщини, а Петро І виявився прибічником політики жорсткого централізму та прагнув цілком підпорядкувати Україну Російській державі. - Політика Петра І під час Північної війни викликала обурення в Україні, козацька верхівка наполягала на пошуках нового союзника ( Петро І нещадно експлуатував людські та матеріальні ресурси України, край був економічно виснажений, козацьке військо використовували у війні як «гарматне м'ясо»). - У Івана Мазепи були підстави вважати, що Петро І здатен пожертвувати Україною задля забезпечення перемоги у війні та виходу на береги Балтійського моря. Жовтень 1708 року – військо Карла ХІІ вступило в Україну, на його бік перейшов Іван Мазепа з 15 тисячами козаків, також 8 тисяч запорозьких козаків на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком. Основна маса козаків, старшини, міщан і селянства відмовилася підтримати гетьмана, чому ж так сталося? Причина в тому, що для народу такий крок гетьмана був несподіваним, справжні його причини невідомі, адже союз зі Швецією був таємним. Далася взнаки соціальна політика Івана Мазепи: надто далеко він відірвався від життєвих потреб народу та не користувався популярністю в широких народних масах. Вплинули швидкі рішучі дії Петра І проти Івана Мазепи, гетьмана було представлено зрадником України, за наказом царя Івана Мазепу проклинали в усіх церквах, населення України було залякане репресіями, спрямованими на прибічників гетьмана. Царські війська знищили столицю Івана Мазепи – місто Батурин, вирізавши 6 тисяч жителів, зруйнували Запорозьку Січ. Здійснюючи політику терору, Петро І прагнув знищити серед українського населення будь-яку опозицію. У 1708 році, за наказом царя обрати нового гетьмана, ним став Іван Скоропадський; козацьких старшин, які не прибули на вибори нового гетьмана, цар оголосив зрадниками. Полтавська битва – вирішальна битва Північної війни – відбулася 27 червня 1709 року та завершилася поразкою Карла ХІІ та Івана Мазепи. Іван Мазепа разом зі своїми прибічниками знайшов політичний притулок у Молдавії, ставши першою політичною еміграцією України. Помер гетьман 21 вересня 1709 року. Іван Мазепа спробував відновити боротьбу за самостійну державу, саме тому, я вважаю, його вагоме значення в історії України неможливо спростувати та піддати сумнівам, адже історичні факти залишаються фактами, висвітлюючи та доносячи до нас усю позитивну спрямованість намірів гетьмана щодо позиції України. Валерія Рождественська
Пояснення: