ответьте на 2 вопроса,
значение роспуска учредительного собрания заключается в
1)открытии дороги к гражданской войне
2)укрепление демократии в стране
3)складывание коалиционного правительства из правых и левых эсеров
4)завершения двоевластия вп и петроградского совета
к полит. причинам победы большевиков в гражданской войне не относится
1) соблюдение однопартийной диктатуры
2)проявление "красного террора"
3)гонение на православную церковь
4)соблюдение демократических прав и свобод граждан
Повість временних літ, також Повість врем'яних літ, По́вість мину́лих літ — літописне зведення, складене в Києві в XI — на початку XII століття Нестором та іншими літописцями, яке лягло в основу всього наступного руського літописання. Одна з найдавніших літературних пам'яток в історії України, найдавніша велика літописна пам’ятка української мови[1][2][3].
«Повість врем'яних літ» — перша в Київській Русі пам'ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Висвітлює історію східних слов'ян та князівської влади, утвердження християнства на Русі, містить оповіді про виникнення слов'янської писемності, відбиває настрої різних суспільних верств. Записи подаються порічно. Використано перекази, оповідання, повісті, легенди.
Редакції-списки
Видання та переклади
Текст твору
Див. також
Примітки
Джерела та література
Объяснение:Общегосударственные Приказы - общая система управления государством.
Территориальные Приказы - система управления на отдельных территориях страны.
Дворцовые Приказы - управление царским двором.
Периодически создавались временные Приказы, такие как Тайных дел или Счетный. Их работа была эпизодической и непродолжительной.
Отдельной категорией выступали 2 Патриарших приказа: Казенный и Дворцовый.Первый отвечал за сохранность церковного имущества, а второй за функционирование церковной системы и учреждений.
Приказы были низшим звеном управления государством. Выражаясь современным языком, это исполнительная власть
В 1072 году сыновья Ярослава Мудрого создали новый свод законов «Правда Ярославичей». Законы предусматривали наказание за покушение на княжескую собственность и на жизнь людей, управлявших княжеским хозяйством.