ответить на вопросы в крации: 1) почему римская империя сохранилась на востоке? 2) почему в 568 году византия направила посла к тюрскому кагану "истеми"? 3) какая из двух империй - западная или восточная - пережила больше нашествий варваров во время великого переселения народов?
По указу Петра в 1725 году была создана Академия Наук, которой было предпринято множество географических экспедиций, что послужило развитием этой сферы в России. Говоря о культурном развитии России в XVIII веке, вспоминают о таких деятелях науки, культуры и техники, как М.В. Ломоносове, историке В.Н. Татищеве, литераторах А.Д. Кантемире и В.К. Тредиаковском.
Деятельность выдающегося ученого Ломоносова была присуща нерасчлененность научного знания, которая была характерна для всей науки этой эпохи. Благодаря нему был открыт Московский университет в 1755 году.
Вторая половина XVIII века ознаменована развитием школьного образования – открылась гимназия для дворян в 1758 году, было открыто первое женское учебное заведение в 1764 году в Петербурге, которое носило название «Воспитательное общество благородных девиц».
Подобные результаты в развитии сфера образования обусловлены деятельность И.И. Бецкого. В будущем собирались ввести три различных рода образовательных заведений – главные, малые и средние народные училища. Развивалась и историческая наука: Щербатовым была создана полноценная концепция русской истории, а Болтин был автором книги о критических примечаниях на исторический взгляд Щербатова.
Усиливается критика жестких форм крепостничества и самодержавия, это было характерно для тех русских мыслителей, которые проявляли интересе к идеям Просвещения. Огромное влияние получает масонство, к 1780 году в России насчитывалось около ста масонских «лож». С именем одного из масонов связано возникновение сатирических журналов «Кошелек» и «Живописец».
Искусство и литература XVIII развивалась довольно в сложных обстоятельствах, смешивались разные стили и боролись между собой представители разных направлений в этих сферах. Господствовал классицизм в русской литературе, особенностью которого в России стали комедии сатиры.
Яркими представителями этого жанра были Д.И. Фонвизин, А.П. Сумароков, Я.В. Княжнин. В это время творил один из самых главных и влиятельных представителей русской литературы – Гавриил Державин, творчество и деятельность которого сыграла значительную роль в развитии русского языка.
В 1757 году возникла Академия художеств, которая активно развитию живописи в России. Наиболее талантливыми представителями живописи и скульптуры были А.П. Лосенко, Ф.Ф. Щедрин, Ф.И. Шубин.
Еще одно знаменательно событие относится к развитию культуры и ее наследия в XVIII веке – это создание первого русского театра в Петербурге в 1756 году. Первоначально театр возник в Ярославле, но благодаря инициативе режиссера и актера Ф.Г. Волкова он был перенесен в Санкт-Петербург.
Бурное развитие театральной деятельности продолжалось благодаря таланту приемника Волкова – И. А. Дмитревского. Значение для русского театра имел и крепостной театр, ярким и развитым образцом которого были театры в подмосковных усадьбах графа Н.П. Шереметьева.
Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 10 клас>> Історія всесвітня: Мирні договори із союзниками Німеччини.
Паризька мирна конференція не звелася до обговорення лише долі Німеччини. «Велика трійка» також ухвалила важливі рішення щодо майбутнього Австро-Угорщини, Болгарії й Турецької(Османської імперії).Усі ці держави опинилися в таборі переможених. Долю їхніх територій було вирішено укладенням упродовж 1919-1923 рр. низки договорів. Ці договори виносилися на розгляд Ліги Націй як організації, покликаної врегульовувати проблеми між державами повоєнного світу. Переможені держави спочатку повинні були сплатити репарації.
Мирні договори:
1.Сен-Жермен: договір з Австрією (1919)
- Мирне врегулювання з двома частинами Австро-Угорщини здійснювалося через підписання з ними окремих договорів. Угода з Австрією була підписана у вересні 1919 р. у паризькому передмісті Сен-Жермені. Австрія втрачала Південний Тіроль та Істрію, які відходили до Італії, і великі території на користь трьох нових держав: Чехо-Словаччини, Польщі та Югославії
- Землі, що відходили до Чехо-Словаччини, включали деякі населені власне австрійцями. У цілому, особливо в Судетській області, у кордонах Чехо-Словаччини опинилося понад 3 млн німецькомовного населення
- Австрія була тепер маленькою гірською країною з населенням 6,5 млн чоловік. Третина населення проживала в австрійській столиці Відні. Австрії було заборонено будь-коли об'єднуватися з Німеччиною. Чисельність австрійської армії обмежувалась 30 тис. вояків
2.Нейї - договір з Болгарією (1919)
- Нейїський договір було підписано у листопаді 1919 р.
- Болгарія втрачала частину території, що передавалася Греції, Югославії і Румунії
- Чисельність болгарської армії не повинна була перевищувати 20 тис. вояків
3.Тріанон: договір з Угорщиною (1920)
- Коли мирні переговори рухалися до завершення, угорські комуністи на чолі з Бела Куном захопили владу в Будапешті. Відтак підписання мирного договору було відкладено до повалення комуністичного уряду. Після того як це сталося, новий угорський уряд на чолі з майбутнім диктатором країни адміралом М. Хорті у березні 1920 р. у Тріаноні підписав угоду
- Дві третини угорської території передавалися Чехо-Словаччині, Югославії та Румунії
- Внаслідок територіальних втрат населення Угорщини скорочувалося з 18 до 7 млн чоловік
- Чисельність угорської армії обмежувалася 35 тис. вояків
4.Севр: договір із Туреччиною (1920)
- Турецьку імперію упродовж багатьох століть очолювала Османська династія. Напередодні війни країна значно ослабла й природно, що турецька армія зазнала в ній поразки
- Згідно із Севрським (1920) договором з Туреччиною вона втрачала всі свої територіальні володіння в Європі на користь Греції
- У Туреччини були відібрані землі на Арабському Середньому Сході: Франція отримала опіку над Сирією, а Британія встановила контроль над Палестиною, Йорданією й Іраком
- Туреччина зобов’язувалася сплатити репарації.
5.Лозанна: перегляд мирного договору
- Багато турків були обурені Севрським договором. Ці настрої поділяв і лідер турецької революції генерал Ататюрк, який у 1921 р. повалив Османську династію. Як тільки він прийшов до влади, його війська були готові до рішучих дій щодо перегляду договору. У результаті у Лозанні (Швейцарія) у 1923 р. було підписано новий договір
- Туреччина одержала назад значні території, передані у Севрі Греції
- Країна звільнялася від виплати репарацій
Всесвітня історія 10 клас. Полянський П. Б.