Якщо читати маніфест Катерини, то цитую "остаточно зруйнована, з викоріненням на майбутнє й самої назви запорізьких козаків, за образу нашої імператорської величності, за зухвалі вчинки цих козаків і за неслухняність до наших височайших повелінь...". Якщо цікава офіційна версія, то прикріпляю в вкладеному файлі витяг з маніфесту, де по пунктах описано за які саме злочини було знищено козацтво.
Отже офіційна версія знищення була саме такою, але якщо говорити про реальні, то проблема була давно, головною проблемою було те, що запорізька січ вела зовсім іншу політику, що базувалася на самоврядуванні, на відміну від імперської політики Російською імперією. В результаті чого її автономія була не допустима оскільки могла перерости в національно-визвольної боротьби українців з осередком в Запорізькій Січі, що власне кажучи частково і відбувалося, адже більшість селян тікали від кріпацтва саме на Запоріжжя, а потім відповідно ці ж самі селяни-кріпаки-козаки брали участь в антифеодальній боротьбі (Гайдамацький рух). Таким чином козацтво було загрозою для цілісності Російської імперії. Отже це головна причина, ще однією причиною називають прагнення російських землевласників розширисти свої землі за рахунок тереторії Запорожжя, але, на мою думку, ця причина є другорядною, а не основною. Таким чином причини знищення була давно, але в 1768 році розпочалася російсько-турецька війна. Знищення козацтва було не допустиме, остільки в зв'язку з війною саме козаки ставали на заваді війську в випадку нападу зі сторони Османської імперії. До того ж, вони були військовою силою, яку з стратегічної сторони було б недалекоглядно не використовувати, тож ліквідація козацтва була відкладена до закінчення війне. Після російсько-турецької війни причин не знищувати козацтва не було, до того ж козацтво в цей час саме по собі було уже не надто сильною структурною, тож його руйнація не нанесла б великих військових втрат російській армії
Работа археологов и этнографов нацелена на то, чтобы изучать человека, человечества и всей планеты. Однако, археолог не этнограф, как и этнограф не является археологом.
Этнограф – профессия, которая изучает этносы и этнические общности, их культуру и быт, причины и следствия переселений и расселений, исчезновения и перерождения.
Этнография вместе с этнографом изучают всякие этнические явления, начиная от культуры, пищи, обычаев до социальных аспектов, включая брак, семью до духовной культуре, анализируя язык, религию и так далее.
Этнограф также проводит антропологические экспертизы и составляет этнографические карты.
Работа археолога немного отличается. Археологи изучают археологические источники, анализируют информацию в них, пополняют известны факты или опровергают уже существующие знания. Археологи задействованы в раскопках перед началом строительства чего-либо, занимаются воссозданием истории и ее отдельных предметов, и занимаются полевыми раскопками, занимаются практической археологией.
Нет универсальных этнографов и археологов. Каждый является профессионалом своего дела, знает все о конкретном регионе, а не обо всех. Кроме того, обе профессии требует как практической, так и теоретической деятельности. Будущему археологу или этнографу придется не только заниматься раскопками, но также долго строить гипотезы и устанавливать возраст предметов далеко не в полевых условиях.
Якщо читати маніфест Катерини, то цитую "остаточно зруйнована, з викоріненням на майбутнє й самої назви запорізьких козаків, за образу нашої імператорської величності, за зухвалі вчинки цих козаків і за неслухняність до наших височайших повелінь...". Якщо цікава офіційна версія, то прикріпляю в вкладеному файлі витяг з маніфесту, де по пунктах описано за які саме злочини було знищено козацтво.
Отже офіційна версія знищення була саме такою, але якщо говорити про реальні, то проблема була давно, головною проблемою було те, що запорізька січ вела зовсім іншу політику, що базувалася на самоврядуванні, на відміну від імперської політики Російською імперією. В результаті чого її автономія була не допустима оскільки могла перерости в національно-визвольної боротьби українців з осередком в Запорізькій Січі, що власне кажучи частково і відбувалося, адже більшість селян тікали від кріпацтва саме на Запоріжжя, а потім відповідно ці ж самі селяни-кріпаки-козаки брали участь в антифеодальній боротьбі (Гайдамацький рух). Таким чином козацтво було загрозою для цілісності Російської імперії. Отже це головна причина, ще однією причиною називають прагнення російських землевласників розширисти свої землі за рахунок тереторії Запорожжя, але, на мою думку, ця причина є другорядною, а не основною.
Таким чином причини знищення була давно, але в 1768 році розпочалася російсько-турецька війна. Знищення козацтва було не допустиме, остільки в зв'язку з війною саме козаки ставали на заваді війську в випадку нападу зі сторони Османської імперії. До того ж, вони були військовою силою, яку з стратегічної сторони було б недалекоглядно не використовувати, тож ліквідація козацтва була відкладена до закінчення війне. Після російсько-турецької війни причин не знищувати козацтва не було, до того ж козацтво в цей час саме по собі було уже не надто сильною структурною, тож його руйнація не нанесла б великих військових втрат російській армії
Работа археологов и этнографов нацелена на то, чтобы изучать человека, человечества и всей планеты. Однако, археолог не этнограф, как и этнограф не является археологом.
Этнограф – профессия, которая изучает этносы и этнические общности, их культуру и быт, причины и следствия переселений и расселений, исчезновения и перерождения.
Этнография вместе с этнографом изучают всякие этнические явления, начиная от культуры, пищи, обычаев до социальных аспектов, включая брак, семью до духовной культуре, анализируя язык, религию и так далее.
Этнограф также проводит антропологические экспертизы и составляет этнографические карты.
Работа археолога немного отличается. Археологи изучают археологические источники, анализируют информацию в них, пополняют известны факты или опровергают уже существующие знания. Археологи задействованы в раскопках перед началом строительства чего-либо, занимаются воссозданием истории и ее отдельных предметов, и занимаются полевыми раскопками, занимаются практической археологией.
Нет универсальных этнографов и археологов. Каждый является профессионалом своего дела, знает все о конкретном регионе, а не обо всех. Кроме того, обе профессии требует как практической, так и теоретической деятельности. Будущему археологу или этнографу придется не только заниматься раскопками, но также долго строить гипотезы и устанавливать возраст предметов далеко не в полевых условиях.