ответить на во Какие черты абсолютной монархии проявлялись во Франции в XVI–XVII вв.?
2. Каковы причины начала религиозных войн во Франции?
3. Назовите основные направления внутренней политики кардинала Ришелье.
4. В чем проявились абсолютистские черты правления Людовика XIV?
Объяснение:
Це вже IV-й з черги семінар з Богословського авангарду, що, починаючи з 2015 року, більш-менш регулярно організовує Кафедра богослов’я УКУ. Перші два семінари стосувалися структури Богословського авангарду, який ставить собі за мету зробити певні зрушення в українському богослов’ї, продемонструвати, що богослов’я може бути сучасним і повинно відповідати на актуальні виклики. Очевидно, що на цьому етапі в Богословському авангарді ще надто мало богослов’я як такого, радше слід вести мову про релігійну культуру. Тому мої колеги богослови, мають рацію, коли кажуть, що в Богословському авангарді надто багато культурології і майже немає автентичного богослов’я. Але це закономірний процес, позаяк богослов’я виростає із духовного досвіду, а культура створює фон, з якого видобувають засоби для пояснення досвіду
Отже, на перших двох семінарах я розповідав про ключові складові Богословського авангарду, які перебувають в діалектичному співвідношенні. З одного боку – це футуристична складова, яку називаю «Кіберсередньовіччя»; а з іншого – це «Радикальна готика», або конструктивістський фланг Богословського авангарду. Перший, себто футуристичний напрямок, займається аналізом, точніше, діагностикою сучасної культури, натомість другий – відповідає за конструктивізм, себто побудову духовних практик. Тексти обидвох семінарів були опубліковані на сайті «Збруч».
1) Екатерину II, императрицу, сделавшую для государства немало, так же, как и Петра I, называли Великой или Матерью Отечества. Как говорила сама Екатерина, она «неусыпно заботилась о благе всех подданных» и, несмотря на множество политических ошибок, сумела укрепить роль России в мире и расширить границы империи.
2) За свои заслуги Пётр I был прозван Великим или Отцом Отечества. Под началом Петра Великого государство полностью изменилось, поэтому Великим монарха называли по праву.
3) В древнерусской летописной традиции никакого прозвища за Мстилавом закреплено не было. Лишь один раз летописец, сравнивая Мстислава с его отцом- Владимиром Мономахом, именуется их обоих "великими". Традиция именования Мстислава "Великим" была заложена историком В.Н. Татищевым.