Отвітить на запитання 1) Чому цей документ має такий емоційний вступ?
2) Чому «Маніфест» був оголошений декількома мовами? Чому саме цими?
3) Чому автори вважають, що проти комунізму об’єдналися «усі сили старої Європи»?
Уривок з Маніфесту Комуністичної партії (1848 р.)
Привид бродить по Європі — привид комунізму. Усі сили старої Європи об’єдналися для священного цькування цього привиду: папа і цар, Меттерніх і Гізо, французькі радикали і німецькі поліцаї.
Де та опозиційна партія, яку не ославили б комуністичною її противники, що стоять при владі, де та опозиційна партія, яка не кидала б назад плямуючого докору в комунізмі як передовішим представникам опозиції, так і своїм реакційним противникам?
З цього факту випливають два висновки.
Комунізм уже визнають за силу всі європейські власті.
Настав час, щоб комуністи перед усім світом відкрито виклали свій світогляд, свої цілі, свої прагнення і байкам про привид комунізму протиставили маніфест самої партії.
З цією метою зібралися в Лондоні комуністи найрізноманітніших національностей і склали оцей маніфест, який оголошено англійською, французькою, німецькою, італійською, фламандською і датською мовами»
Пример Византии. Поселение варваров на территории империи создало лишь предпосылки феодального синтеза (автоматически качественного скачка не произошло). Для того, чтобы произошло взаимодействие двух систем (позднеантичного и варварского обществ) потребовалось минимум полтора-два столетия.
Постепенно, особенно в эпоху Возрождения, в рамках нарративных, а отчасти и законодательных источников конституируется особый класс научной литературы, где описание явлений уступает место раскрытию их сущности при теоретического анализа.Несколько раньше от нарративных памятников отделилась художественная литература, отображающая действительность путем обобщения различных явлений в художественных образах.Названные классы письменных источников распадаются на виды. Так, среди нарративных источников выделяют исторические повествования, специально освещающие ход политических событий; разнообразные агиографические сочинения, рассказывающие о подвижничестве и чудесах святых; памятникиэпистолярного творчества; проповеди и всевозможные наставления; до определенного времени также научная и художественная литература. В свою очередь они могут быть поделены намногочисленные разновидности. Например, среди исторических сочинений средневековья различают анналы, хроники, биографии, генеалогии и так называемые истории, т.е.