открытие эженом дюбуа в конце 19в яванске питекантропы долгое время считались древнейшими людьми на свете . на сколько постарело человечестыо после находки л.лики
борьба за создание системы коллективной безопасности в Европе;
тактика создания единого антифашистского фронта;
1920-е гг. — обеспечение международного признания новой власти;
1920-1921 гг. — заключение мирных договоров с Финляндией, Эстонией, Латвией, Литвой, Польшей;
1927-1933 гг. — заключение союза с Германией;
1933-1939 гг. — сближение с Францией, Англией и США на случай немецкой агрессии;
1938-1939 гг. — борьба с японской агрессией;
1939-1941 гг. — сближение с Германией и Японией.
Достижения внешнеполитической деятельности: Советскому государству удалось отодвинуть начало войны (однако не предотвратить войну вовсе); Вступление в Лигу Наций; Подписание пактов с Японией и Германией о ненападении. Просчёты внешнеполитической деятельности: СССР лишилось дипломатических контактов с Англией и Францией после заключения советско-германского пакта; Не удалось в полной мере решить проблемы безопасности страны.
У 2014 р. минає 360 років з часу проведення Переяславської ради 1654 р., ухвалення комплексу договірних актів, відомих як Березневі статті 1654 р., а також 355 років від укладання Переяславських статей 1659 р. – наступного українсько-російського державного договору. Ці події й документи багато в чому стали визначальними не тільки для долі України, її державності й вектору розвитку, але й певним чином для усієї Центрально-Східної Європи; їхня опосередкована дія дається взнаки дотепер.
До цих подій упродовж багатьох десятиліть звертаються політики, історики, письменники, по-різному трактуючи їх, але остаточно так і не дійшовши згоди. Вагомою причиною такого стану речей є втрата оригіналів визначальних документів, насамперед т. зв. Статей Богдана Хмельницького – проекту договору, розробленого українською стороною у 1654 р. Тому дослідники обходяться копіями цих важливих актів, віднайденими в архіві Посольського приказу. Відомі також офіційні публікації російською мовою пізнішого часу.
Коротко нагадаємо ті вікопомні події, що визначили різку зміну напряму розвитку України.
Переяславська рада 1654 р. Цю козацьку раду було скликано гетьманським урядом Богдана Хмельницького 8 (18) січня для проголошення акта прийняття Української козацької держави (офіційна назва – Військо Запорозьке) під зверхність російського царя Олексія Михайловича. Оцінювати її як генеральну військову (найвищий орган управління) слід з певними застереженнями: через обставини, що склалися після виснажливої Жванецької кампанії 1653 р., частини старшини і козаків у Переяславі не було. Українські історики схиляються до думки, що це була козацька рада з розширеним складом учасників полково-сотенної (за винятком 5 полків) старшини, мінімальної кількості козаків та місцевих міщан.
Этапы внешней политики:
Поддержка коммунистических движений во всем мире;
борьба за создание системы коллективной безопасности в Европе;
тактика создания единого антифашистского фронта;
1920-е гг. — обеспечение международного признания новой власти;
1920-1921 гг. — заключение мирных договоров с Финляндией, Эстонией, Латвией, Литвой, Польшей;
1927-1933 гг. — заключение союза с Германией;
1933-1939 гг. — сближение с Францией, Англией и США на случай немецкой агрессии;
1938-1939 гг. — борьба с японской агрессией;
1939-1941 гг. — сближение с Германией и Японией.
Достижения внешнеполитической деятельности: Советскому государству удалось отодвинуть начало войны (однако не предотвратить войну вовсе); Вступление в Лигу Наций; Подписание пактов с Японией и Германией о ненападении. Просчёты внешнеполитической деятельности: СССР лишилось дипломатических контактов с Англией и Францией после заключения советско-германского пакта; Не удалось в полной мере решить проблемы безопасности страны.У 2014 р. минає 360 років з часу проведення Переяславської ради 1654 р., ухвалення комплексу договірних актів, відомих як Березневі статті 1654 р., а також 355 років від укладання Переяславських статей 1659 р. – наступного українсько-російського державного договору. Ці події й документи багато в чому стали визначальними не тільки для долі України, її державності й вектору розвитку, але й певним чином для усієї Центрально-Східної Європи; їхня опосередкована дія дається взнаки дотепер.
До цих подій упродовж багатьох десятиліть звертаються політики, історики, письменники, по-різному трактуючи їх, але остаточно так і не дійшовши згоди. Вагомою причиною такого стану речей є втрата оригіналів визначальних документів, насамперед т. зв. Статей Богдана Хмельницького – проекту договору, розробленого українською стороною у 1654 р. Тому дослідники обходяться копіями цих важливих актів, віднайденими в архіві Посольського приказу. Відомі також офіційні публікації російською мовою пізнішого часу.
Коротко нагадаємо ті вікопомні події, що визначили різку зміну напряму розвитку України.
Переяславська рада 1654 р. Цю козацьку раду було скликано гетьманським урядом Богдана Хмельницького 8 (18) січня для проголошення акта прийняття Української козацької держави (офіційна назва – Військо Запорозьке) під зверхність російського царя Олексія Михайловича. Оцінювати її як генеральну військову (найвищий орган управління) слід з певними застереженнями: через обставини, що склалися після виснажливої Жванецької кампанії 1653 р., частини старшини і козаків у Переяславі не було. Українські історики схиляються до думки, що це була козацька рада з розширеним складом учасників полково-сотенної (за винятком 5 полків) старшини, мінімальної кількості козаків та місцевих міщан.
Объяснение: