Освободительная война в нидерландах. рождение республики соединенных провинций.1) расскажите о и положении нидерландов в середине xvi в.2) какие противоречия существовали между и испанией? примеры , политических и религиозных противоречий.3) назовите основные события освободительной борьбы нидерландов против испании.4) назовите причины победы нидерландов в войне.5) расскажите об итогах испано-нидерландской войны. какое значение для республики соединенных провинций имела ее победа над испанией?
У першій половині 1950-х років китайські комуністи прискорено буду- вали соціалізм, використовуючи для того переважно військово-адміні- стративні методи. Країну накрила хвиля репресій проти незадоволених режимом (тільки за офіційною статистикою, до 1951 р. було знищено близько 2 млн осіб), за критику комуністичного режиму загрожувала смертна кара, відбувалися показові суди й публічні страти на площах міст. У промисловості проведено націоналізацію приватних підприємств, а в сільському господарстві – примусову колективізацію, запроваджено державну монополію на закупки зерна, олійних культур, бавовни. Щоправда, частиною модернізаційних перетворень була реформа освіти, запровадження рівноправності чоловіків і жінок. Величезну фінансову й матеріальну до КНР отримувала від Радянського Союзу. Це були позики, а також будівництво промислових підприємств на території Китаю, за на навчання китайських студентів.
У 1958–1962 рр. КПК спробувала реалізувати план прискореної інду- стріалізації країни, що увійшов до історії як «великий стрибок». Таким чином планували створити підвалини комуністичного суспільства, а кому- нізм у цілому збудувати до середини 1970-х років. Утілення «великого стрибка» розпочалося зі створення по всій країні у промисловості мережі з тисяч примітивних доменних печей для виплавки чавуну «місцевим спо- собом», а в сільському господарстві – «народних комун», тобто великих воєнізованих колективних господарств з гранично усуспільненим життям їхніх членів. Усе майно селян, які потрапляли до комун, усуспільнювали, члени комуни проживали в приміщеннях-казармах і спільно харчували- ся. Контроль над суспільством утримували й агресивною зовнішньою політикою, як-от придушенням антикитайського повстання в Тибеті та вторгненням до Індії. У 1960 р. стався розрив у радянсько-китайських відносинах. Незадоволений десталінізацією та відмовою Хрущова переда- ти ядерні технології, Мао Цзедун заявив, що його країна здатна побудува- ти комунізм власними силами. Усе ж, коли Китай опинився на грані еко- номічної катастрофи, він був змушений відмовитися від політики «вели- кого стрибка». Після невдачі швидкого будівництва індустріального суспільства кому- ністичним лідерам Китаю довго не вдавалося погасити настроїв незадово- лення некваліфікованим партійним керівництвом.
Договор о ненаподении между Германией и СССР
Обе стороны обязуются воздержаться от всякого насилия , от всякого агрессивного действия и всякого нападения в отношении друг друга , как отдельно так и совместно с другими державами.В случае если одна из Договоривающих Сторон окажется объектом военных действий со стороны третьей державы, другая Договаривающая Сторона не будет поддерживать ни в какой форме эту державу Правительство обоих Договоривающихся Сторон останутся в будущем в контакте друг с другом для консультации , чтобы информировать друг друга о вопросах, затрагивающих их общие интересы.Ни одна из Договаривающихся сторон не будет участвовать в какой-нибудь группировке держав, которая прямо или косвенно направлена против другой стороныВ случае возникнвения споров или конфликтов между Договорящимися Сторонами по вопросам того или иного рода , обе стороны будут разревать эти споры или конфликты исключительно мирным путем в порядке дружественного обмена мнениями или в нужных случаях путем создания комиссий по урегулированию конфликта.Настоящий договор заключается сроком на десять лет с тем , что поскольку одна из Договаривающихся Сторон не дононсирует его за год до истечении срока , срок действия договора будет считаться автоматически продленным на следующие пять лет.Настоящий договор подлежит ратифицированию в возможно короткий срок. Договор вступает в силу немедленно после его подписания.
Москва 23 август 1939 год