Правопис «Русалки Дністрової» - перша Фонетична система правопису для української мови на основі адаптованої кирилиці. Альманах «Русалка Днѣстровая» був виданий в 1837 році в місті Пешт Маркіян Шашкевичем, Іваном Вагилевичем та Яковом Головацький ( «Руська трійця»). Використання фонетичного принципу орфографії мотивувалося в передмові М.Шашкевича бажанням надати «теперѣшному мовних справжнє обличчя; по-для-того трималися ся правила: "пиши як чуєш, а читай як бачиш" ».
зміст
Орфографічні особливості Править
НЕ вживається ь в кінці слова і як розділові знак (при необхідності замінюється апострофом)
звук [ɪ] (з Етимологічно і, и) передається літерою і;
[О] після м'яких приголосних передається як ьо [jо] - як йому;
збережено етимологічне вживання літери ять, читане, відповідно до галицької церковнославянское традицією, як [і] (після голосних - [jі])
звук [і] з Етимологічний в и е передається літерою і;
введена буква є (церковнославянское якірне е) для йотованого е;
Введено літери ў для фонеми в в слабкій позиції, Я для звуку [ʤ].
Правопис «Русалки Дністрової» не прищепилося в Галичині, але послужило основою для пізніх систем українського фонетичного письма і, в кінцевому рахунку, сучасної української орфографії.
Приклад тексту Править
Народ Русский Оден з головних поколѣнь Славяньскіх, в середінѣ між ними, роскладаеся по хлѣбородніх окресностьох із зовні гір Бескидських за Дон. Він найширший задержеў в своѣх поведѣнках, пѣсньох, обрядах, казках, пріслівйох все, що обсягу передвѣцькі дѣди спадщиною залишили; а коли другіѣ племена Славлян тяглими загонами сильних чужоплеменніків сумний бували, і чясто пітомна влада рѣками крові теряніх чяд пересякала, коли на послѣдок схилили в'язі під кайдани залѣзні і залишилися самостоянства, Русь заступлена була Бескидами, що ся на низу ланці пов'язали, і оповитий густим і великими рѣками, що як сестріцѣ почѣпляли-ся за руки ...
Правопис «Русалки Дністрової» - перша Фонетична система правопису для української мови на основі адаптованої кирилиці. Альманах «Русалка Днѣстровая» був виданий в 1837 році в місті Пешт Маркіян Шашкевичем, Іваном Вагилевичем та Яковом Головацький ( «Руська трійця»). Використання фонетичного принципу орфографії мотивувалося в передмові М.Шашкевича бажанням надати «теперѣшному мовних справжнє обличчя; по-для-того трималися ся правила: "пиши як чуєш, а читай як бачиш" ».
зміст
Орфографічні особливості Править
НЕ вживається ь в кінці слова і як розділові знак (при необхідності замінюється апострофом)
звук [ɪ] (з Етимологічно і, и) передається літерою і;
[О] після м'яких приголосних передається як ьо [jо] - як йому;
збережено етимологічне вживання літери ять, читане, відповідно до галицької церковнославянское традицією, як [і] (після голосних - [jі])
звук [і] з Етимологічний в и е передається літерою і;
введена буква є (церковнославянское якірне е) для йотованого е;
Введено літери ў для фонеми в в слабкій позиції, Я для звуку [ʤ].
Правопис «Русалки Дністрової» не прищепилося в Галичині, але послужило основою для пізніх систем українського фонетичного письма і, в кінцевому рахунку, сучасної української орфографії.
Приклад тексту Править
Народ Русский Оден з головних поколѣнь Славяньскіх, в середінѣ між ними, роскладаеся по хлѣбородніх окресностьох із зовні гір Бескидських за Дон. Він найширший задержеў в своѣх поведѣнках, пѣсньох, обрядах, казках, пріслівйох все, що обсягу передвѣцькі дѣди спадщиною залишили; а коли другіѣ племена Славлян тяглими загонами сильних чужоплеменніків сумний бували, і чясто пітомна влада рѣками крові теряніх чяд пересякала, коли на послѣдок схилили в'язі під кайдани залѣзні і залишилися самостоянства, Русь заступлена була Бескидами, що ся на низу ланці пов'язали, і оповитий густим і великими рѣками, що як сестріцѣ почѣпляли-ся за руки ...
Объяснение: