Племена саков сочетали три вида скотоводства: кочевое, полукочевое и оседлое. Саки разводили, главным образом, овец, лошадей и в небольшом количестве рогатый скот. Они со своими стадами кочевали на широких степных просторах. Только саки Южного Казахстана и Ферганы жили оседло и занимались земледелием. Скот и продукты скотоводства быстро приобрели меновую функцию и создали все условия для торговли кочевого мира с оседлыми государствами.
На базе скотоводческого сырья развивалось ремесло. Изготовляли колесный транспорт, кожаную и деревянную посуду, колчаны, короткие мечи-ножы и другие вещи, необходимые для кочевой и полукочевой жизни.
Монго́льська нава́ла на Київську Русь — вторгнення монгольських військ на землі руських князівств у 13-14 ст., внаслідок якого останні втратили політичну самостійність і були включені до складу Монгольської імперії, найбільшої держави світу тих часів. Щодо цих подій в українській історіографії вживають також терміни орди́нська нава́ла або монго́ло-тата́рська нава́ла.
Русь зазнала монгольської навали в 1237–1241 роках. Протягом зими 1237–1238 років війська Монгольської імперії завоювали Рязанське та Володимиро-Суздальське князівства та всі північно-східні землі Київської Русі. У 1239 році монголи заволоділи Переяславом і Черніговом, а в грудні 1240 року штурмом здобули Київ і майже повністю зруйнували його Горішнє місто. Протягом наступного 1241 року було завойовано Галицьку та Волинську землі.
Загарбання Русі військами хана Батия стало можливим завдяки їхній багаторазовій чисельній перевазі над руськими князівськими дружинами і народним ополченням.
Іншою причиною поразки руських князівств стала розрізненість князівських дій, великі відстані між окремими князівствами, непідготовленість більшості міст до оборони, наявність у монголів китайських облогових знарядь. Батиєва навала уповільнила розвиток східних слов'ян, відкинувши Русь на кілька століть назад. Встановлене ординське іго на десятки років закріпило феодальну (удільну) роздрібненість, перешкоджаючи централізації земель і відродженню державності. У монголів було потужне військо яке складалося з важкої і легкої кіннот. Легка кіннота нападала на замок, потім ніби здавалась і виманювала оборонців замку до важкої кінноти, а та їх знищувала.
Племена саков сочетали три вида скотоводства: кочевое, полукочевое и оседлое. Саки разводили, главным образом, овец, лошадей и в небольшом количестве рогатый скот. Они со своими стадами кочевали на широких степных просторах. Только саки Южного Казахстана и Ферганы жили оседло и занимались земледелием. Скот и продукты скотоводства быстро приобрели меновую функцию и создали все условия для торговли кочевого мира с оседлыми государствами.
На базе скотоводческого сырья развивалось ремесло. Изготовляли колесный транспорт, кожаную и деревянную посуду, колчаны, короткие мечи-ножы и другие вещи, необходимые для кочевой и полукочевой жизни.
Монго́льська нава́ла на Київську Русь — вторгнення монгольських військ на землі руських князівств у 13-14 ст., внаслідок якого останні втратили політичну самостійність і були включені до складу Монгольської імперії, найбільшої держави світу тих часів. Щодо цих подій в українській історіографії вживають також терміни орди́нська нава́ла або монго́ло-тата́рська нава́ла.
Русь зазнала монгольської навали в 1237–1241 роках. Протягом зими 1237–1238 років війська Монгольської імперії завоювали Рязанське та Володимиро-Суздальське князівства та всі північно-східні землі Київської Русі. У 1239 році монголи заволоділи Переяславом і Черніговом, а в грудні 1240 року штурмом здобули Київ і майже повністю зруйнували його Горішнє місто. Протягом наступного 1241 року було завойовано Галицьку та Волинську землі.
Загарбання Русі військами хана Батия стало можливим завдяки їхній багаторазовій чисельній перевазі над руськими князівськими дружинами і народним ополченням.
Іншою причиною поразки руських князівств стала розрізненість князівських дій, великі відстані між окремими князівствами, непідготовленість більшості міст до оборони, наявність у монголів китайських облогових знарядь. Батиєва навала уповільнила розвиток східних слов'ян, відкинувши Русь на кілька століть назад. Встановлене ординське іго на десятки років закріпило феодальну (удільну) роздрібненість, перешкоджаючи централізації земель і відродженню державності. У монголів було потужне військо яке складалося з важкої і легкої кіннот. Легка кіннота нападала на замок, потім ніби здавалась і виманювала оборонців замку до важкої кінноти, а та їх знищувала.
Объяснение: