Літерату́ра пе́ршої полови́ни XIX столі́ття — період в історії літератури від кінця XVIII століття до 1860-х років. З соціально-історичного погляду його межами є Велика французька революція (1789—1794) з одного боку та національно-визвольні рухи середини XIX століття (європейські революції 1848—1849 років, Громадянська війна в США, повстання сипаїв в Індії 1857—1859 років тощо) з іншого. В естетичному аспекті період позначений художньо-зображальною системою романтизму в Західній Європі, появою і розвитком літератури США та повільним занепадом середньовічних моделей літератури в країнах Сходу.Вплив науки Редагувати
Наукова думка загалом розвивається в напрямку, що визначився наприкінці XVIII століття. У різних областях математики та природознавства робляться основоположні відкриття (Лобачевський, Лаплас, Фарадей, Ампер, Джоуль, Гельмгольц та ін.). Численні географічні експедиції не лише допомагають краще пізнати земну кулю, а й сприяють змінам у світогляді людей. Звіти географів, натуралістів, записки мандрівників у перші десятиліття 19 століття стають помітною частиною духовного життя, впливають на вироблення естетичних уявлень. Наприклад, дослідження Александра Гумбольдта в Південній Америці збагатили природничі науки та, завдяки художньому стилю його робіт, до утвердженню літературного романтизму. У 1830-ті — 1840-ві роки зростає інтерес письменників до розвитку науки, зокрема до еволюційної теорії (Ламарк, Жофруа).Філософія Редагувати
На початку періоду у філософії панували ідеалістичні системи (Фіхте, Шеллінг), що виникли в руслі німецької класичної філософії, вершиною якої стало вчення Гегеля та розроблений ним діалектичний метод. У наступні десятиліття посилюється вплив матеріалізму (Феєрбах). Ще один напрям філософської думки — позитивізм, що склався в 1830-ті роки. Він вважав за достовірне (позитивне) лише те знання, що отримане спеціальними науками, і заперечував необхідність загального філософського методу. Наприкінці доби виникає марксизм, що матиме значний вплив на соціальне і культурне життя наступного періоду.
Різнорідність літератури Редагувати
Період позначений великою різнорідністю літературної карти світу. На всіх континентах йдуть зовсім різні літературні процеси. Виникає багато нових літератур (бельгійська, словацька, фінська фінською мовою, ірландська англійською мовою, молдавська, єврейська їдишем, бенгальська, непальська мовою непалі). Відроджуються літератури, чий розвиток був перерваний іноземним пануванням (Болгарія). У вирішальну стадію формування вступають літератури Латинської Америки, США та Канади. В іспаномовній Америці, окрім того, після утворення незалежних держав стали виділятись з регіонального комплексу окремі літератури: мексиканська, аргентинська, чилійська тощо. На Близькому Сході розвиваються місцеві літератури: у Єгипті, Сирії, Іраку тощо. Найрозвинутіші «старі» літератури Західної Європи — французька, німецька, англійська, італійська — досягають значних вершин. Зокрема, формуються нові літературні напрями романтизму та реалізму.
1) Как выглядел Фаросский маяк? Каким целям он служил? Почему греки называли его одним из чудес света?
Фаросский маяк был уникальным сооружением своего времени, который имел много функций и поэтому был одним из чудес света. Выглядел он так: на трех основаниях (башнях) из мрамора стояли колонны. Первая башня имела форму прямоугольника, вторая башня – восьмиугольная, третья – цилиндрической. В самой нижней башне обитали рабочие, в средней части был переход к самой верхней части, где горел огонь. Маяк был необходим для того, чтобы видеть суда и действительно свет от маяка распространялся на многие десятки км, а это давало кораблям возможность миновать рифы. Еще маяк был использован учеными для определения радиуса Земли.
2) Какие товары привозили по морю в Александрию? Какие вывозили?
В Александрию привозили вино, оливки, рабов и многое, чего в Египте не было. Вывозили, конечно, папирус, финики, пряности, лен и благовония, и тоже рабов.
3) Почему учёных, живших в Музее сравнивали с птицами в золотой клетке?
Наверное, потому что вся жизнь ученых проходила в Музее – они там и работали, и жили. Жить в Музее здорово и престижно, но по факту, они были словно в красивой (то есть золотой) клетке.
4) Как греки называли одну из девяти сестёр-богинь - музу историю?
Музой истории была Клио (помимо нее было еще 8 муз). Но не только истории, но и (с начала) она была музой героической песни.
Літерату́ра пе́ршої полови́ни XIX столі́ття — період в історії літератури від кінця XVIII століття до 1860-х років. З соціально-історичного погляду його межами є Велика французька революція (1789—1794) з одного боку та національно-визвольні рухи середини XIX століття (європейські революції 1848—1849 років, Громадянська війна в США, повстання сипаїв в Індії 1857—1859 років тощо) з іншого. В естетичному аспекті період позначений художньо-зображальною системою романтизму в Західній Європі, появою і розвитком літератури США та повільним занепадом середньовічних моделей літератури в країнах Сходу.Вплив науки Редагувати
Наукова думка загалом розвивається в напрямку, що визначився наприкінці XVIII століття. У різних областях математики та природознавства робляться основоположні відкриття (Лобачевський, Лаплас, Фарадей, Ампер, Джоуль, Гельмгольц та ін.). Численні географічні експедиції не лише допомагають краще пізнати земну кулю, а й сприяють змінам у світогляді людей. Звіти географів, натуралістів, записки мандрівників у перші десятиліття 19 століття стають помітною частиною духовного життя, впливають на вироблення естетичних уявлень. Наприклад, дослідження Александра Гумбольдта в Південній Америці збагатили природничі науки та, завдяки художньому стилю його робіт, до утвердженню літературного романтизму. У 1830-ті — 1840-ві роки зростає інтерес письменників до розвитку науки, зокрема до еволюційної теорії (Ламарк, Жофруа).Філософія Редагувати
На початку періоду у філософії панували ідеалістичні системи (Фіхте, Шеллінг), що виникли в руслі німецької класичної філософії, вершиною якої стало вчення Гегеля та розроблений ним діалектичний метод. У наступні десятиліття посилюється вплив матеріалізму (Феєрбах). Ще один напрям філософської думки — позитивізм, що склався в 1830-ті роки. Він вважав за достовірне (позитивне) лише те знання, що отримане спеціальними науками, і заперечував необхідність загального філософського методу. Наприкінці доби виникає марксизм, що матиме значний вплив на соціальне і культурне життя наступного періоду.
Різнорідність літератури Редагувати
Період позначений великою різнорідністю літературної карти світу. На всіх континентах йдуть зовсім різні літературні процеси. Виникає багато нових літератур (бельгійська, словацька, фінська фінською мовою, ірландська англійською мовою, молдавська, єврейська їдишем, бенгальська, непальська мовою непалі). Відроджуються літератури, чий розвиток був перерваний іноземним пануванням (Болгарія). У вирішальну стадію формування вступають літератури Латинської Америки, США та Канади. В іспаномовній Америці, окрім того, після утворення незалежних держав стали виділятись з регіонального комплексу окремі літератури: мексиканська, аргентинська, чилійська тощо. На Близькому Сході розвиваються місцеві літератури: у Єгипті, Сирії, Іраку тощо. Найрозвинутіші «старі» літератури Західної Європи — французька, німецька, англійська, італійська — досягають значних вершин. Зокрема, формуються нові літературні напрями романтизму та реалізму.
Фаросский маяк был уникальным сооружением своего времени, который имел много функций и поэтому был одним из чудес света. Выглядел он так: на трех основаниях (башнях) из мрамора стояли колонны. Первая башня имела форму прямоугольника, вторая башня – восьмиугольная, третья – цилиндрической. В самой нижней башне обитали рабочие, в средней части был переход к самой верхней части, где горел огонь. Маяк был необходим для того, чтобы видеть суда и действительно свет от маяка распространялся на многие десятки км, а это давало кораблям возможность миновать рифы. Еще маяк был использован учеными для определения радиуса Земли.
2) Какие товары привозили по морю в Александрию? Какие вывозили?В Александрию привозили вино, оливки, рабов и многое, чего в Египте не было. Вывозили, конечно, папирус, финики, пряности, лен и благовония, и тоже рабов.
3) Почему учёных, живших в Музее сравнивали с птицами в золотой клетке?Наверное, потому что вся жизнь ученых проходила в Музее – они там и работали, и жили. Жить в Музее здорово и престижно, но по факту, они были словно в красивой (то есть золотой) клетке.
4) Как греки называли одну из девяти сестёр-богинь - музу историю?Музой истории была Клио (помимо нее было еще 8 муз). Но не только истории, но и (с начала) она была музой героической песни.