Определите взаимоотношение с ведущими странами        Англия

     Франция

        США

      Россия

1

 

 

 

 

2

 

 

 

 

3

 

 

 

 

Приведите факты подтверждающие ниже следующее:                              

                                          Китай

1 половина 17 века политика изоляции Цинской империи



 

 

 

1 половина 19 века Цинская империя полуколония

 

№

Критерии оценивания

 

1.

Определяют взаимоотношение с Англией

 

2.

Определяют взаимоотношение с Францией

 

3.

Определяют взаимоотношение с США

4.

Определяют взаимоотношение с Россией

5.

Приводит факты, подтверждающие  перехода от политики изоляции к полуколонизации Цинской империи

​

Незаметно для себя я увлёкся чтением. Но читал я лишь про путешествия, книжки по школьной программе мне читать было нисколько не интересно. Они неизбежно загоняли в строго определённые рамки мои фантазии. Ложась спать, я не мог уснуть, не помечтав хоть чуть- чуть. Мечтал я всегда об одном — не сегодня-завтра отправиться в путе­шествие, и непременно по воде. Неоднократно я представлял себе, что неторопливо плыву на лодке по реке. Лодку плавно покачивает и… на этом месте я засыпал. А то мечталось мне, что я капитан парохода. Шторм. Я стою наверху, на мостике, и неустрашимо отдаю приказания. Какие при­казания, я не совсем представлял. Постояв немного наверху, я уходил в каюту и… засыпал. Береговая жизнь была мне неинтересна — меня в мечтах тянуло на воду.

Аватар

0

V_V

22.03.2019 оставил(а) комментарий:

летом я со своими друзьями впервые в жизни ступили на борт учебно-тренировочного судна. Ощущения незабываемые, которые запомнятся на всю жизнь.

Начну с того, что я неоднократно был на море, но ни разу не плавал на кораблях. Я бы сказал “морская трусость”. Так случилось, что я был приглашен пройти курс молодого моряка и совершить трех дневное плавание на настоящем корабле. Представить только, я на довольно большом корабле…

Оказавшись на корабле, первым делом я заметил огромные паруса, которые все чаще и чаще терзал порывчатый ветер. На удивление, я не увидел какой-то суеты, хаоса, все было словно в тихой бухте. Никто никуда не торопился: кто-то сидел и просто наблюдал за движением в морском порту, а кто просто стоял и, думая о своем, смотрел вдаль морского горизонта. Как оказалось, это первоначальное впечатление оказалось обманчивым. Как только капитан корабля дал команду “Поднять паруса. Полный вперед”, как тут же весь экипаж зашевелился. Все члены команды стали заниматься своим делом: кто-то на палубе наклонился над неизведанными мной канатными стяжками,

а кто скрылся в тех-каюты. Все это мне напоминало большую машину для производства какой-то продукции – в данном случае продукцией выступила морская прогулка.

Ине и пяти минут как я со своими новыми друзьями в открытом море. Шум морских волн, встречный ветер, парящий по палубе – все это вдохновляло меня, как человека духовного. Море… Как много здесь свободы. Спустя всего морского путешествия, я много думал. Я чувствовал себя абсолютно свободным, ни разу не вспомнив о земных проблемах. Таинственное влияние моря на человека заставляет задуматься. Конечно, через пару дней привыкну, и для меня все станет обыденно. Но сейчас я просто, стоя у кормы, ловлю это неземное удовольствие.

Еще хочу отметить в своем не большем рассказе морскую рыбалку. Что в ней особенного, спросите вы? Она необыкновенно увлекательно. Здесь мало закинуть удочки и ждать улова. Самым интересным этапом начинается при вываживание рыбы на корабль. Оно требует невероятных усилий. Достаточно раз увидеть, чем сотни раз прочитать.

Все проходит, все меняется, ровно, так как меняются судьбы этих, окружающих меня, моряков. Но всегда остается память о твоем доме, о твоем навеки плавающем корабле. Не удивительно, ведь человеческая жизнь, как большой океан, полон загадок, тайн, и внутренней жизни.

Вумовах становлення української державності, розгортання державотворчих процесів, становлення громадянського суспільства і правової держави, логічним і цілком закономірним виглядає інтерес сучасних дослідників до проблем джерелознавства і історіографії київської русi як першої інституційної форми існування української державності, звернення до напрацювань науковців попередніх поколінь. взагалі до наших днів з історії київської русі нагромаджено величезний масив літератури і в ньому непросто зорієнтуватися навіть фахово підготовленому історику. ситуація ускладнюється ще й тим, що маючи в своєму розпорядженні велику кількість опублікованих думок, концепцій, поглядів і суджень, історик творить черговий, власний синтез, не досліджуючи предмет, а вибираючи з літератури ті думки й факти, які більше узгоджуються з його схемою та його баченням минулого. не можна не враховувати і те, що накопичення історичних думок, концепцій відбувалося впродовж різних епох і в умовах різних ідеологій, інколи корпоративних, інколи офіціозних, від яких наука, хоч би як вона цього прагнула, не завжди могла бути вільною. в зв’язку з цим метою нашого дослідження являється спроба перегляду ідеологічних нашарувань в різних істориків різних епох, розкриття найбільш цінних думок і концепцій, які впливали на стан наукової розробки проблеми князівських з’їздів. об’єктом нашої наукової розвідки виступає складна діалектично взаємопов’язана сукупність інформаційних, правових, ідеологічних, економічних та інших чинників, що детермінували процес історичного пізнання, окреслювали мету, можливості та перспективи наукової розробленості питання князівських з’їздів. предметом нашого дослідження являється проблема наукових досліджень князівських з’їздів в дореволюційній, радянській, діаспорній та сучасній історичній науці, висвітлення основних тенденцій та наукових досягнень кожного етапу історичних досліджень та окреслення перспектив для дослідження даної проблеми в майбутньому. розкриваючи предмет дослідження, ми ставимо перед собою наступні завдання: визначити ступінь наукової розробки даної проблеми; розробити основні тенденції історичних досліджень нашої проблеми в хіх – хх ст.; дослідити внесок у розробку даної проблеми дореволюційних, радянських, діаспорних та сучасних істориків; встановити суб’єктивні та об’єктивні чинники, що впливали на розвиток наукових досліджень проблеми князівських з’їздів; висвітлити суб’єктивні міркування істориків хіх – хх ст. щодо князівських з’їздів та їх значення в процесі формування державності україни-руси; окреслити перспективи наукових досліджень проблеми князівських з’їздів в подальшому. хронологічні межі нашого наукового дослідження охоплюють хіх – поч. ххі ст., так як саме на цей час припадає активний розвиток історичних досліджень князівських з’їздів, виникають народницький, консервативний, націонал-державницький, радянський напрями в українській історичній науці, в рамках яких і ведуться дослідження різних проблем давньої і середньовічної, нової та новітньої історії україни.