Ось ми і підійшли до замку. Весь його вигляд вселяє страх. Здається ніби ти потрапив в добре охороняється в'язниці.
Тільки вдалині вже можна помітити загострені кінці його веж. Ось ти бачиш дозорну вежу, он спеціальна вежа, яка використовується феодалами для того, щоб сховатися під час нападу. Вікна настільки малі, що здаються щілинки. Щоб пройти до замку, тобі спочатку треба минути рів наповнений водою, іноді це просто буває гігантський рів, не думай що все феодали так раді гостям. Ось ти кричиш дозорцю, він бачить що ти не ворог, доповідає феодалу і міст опускається, дозволяючи тобі пройти. Поблизу цей замок ще страшніше. Але ось гігантська дубові двері отваряется і ти входиш всередину. Все, як у всіх звичайних замках. Гігантська залу, вистилає шкірою і шерстю убитих тварин, на стелі зали підвішена люстра і герба того будинку, куди ви прийшли. У залі стоїть довгий стіл, призначений для бенкетування господаря будинку і його друзів. Трон феодала, а інакше його і назвати не можна, досить сильно відрізняється від решти меблів. Що ще є в цьому замку? Ти спускаєшся вниз і бачиш подвалл, таке в замках є часто. Його використовують для різних цілей: це може бути сховище припасів або темниця або все разом. Але ось ви заходите за один непреметний кут і знаходите потайні двері. Вона веде в тунелі під замком. Щоб вас не насварив за настільки хорошу знахідку ви швидко ретіруетесь і йдете дивитися верхню частину замку. По дорозі вам зустрічаються кілька слуг. Коридори в замку довгі, а кімнати великі. Ось сходинки ведуть вас в довгу вежу, вона є як-би горищем даного творіння. Тьмяна свічка освітлює її. На вікнах решітки. Враження від неї досить похмуре і ви вирішуєте піти звідси. Подякувавши господаря замку за відвідування, ви йдете з нього.
Відчуття після знаходження в замку залишаються досить похмурі. Але незважаючи на суворість замок феодала все ж полонить своєю красою і величчю.
Объяснение:
Або ж необхідно скласти план, наприклад:
1. Як я туди потрапив (а)
"Одного разу, коли я прийшов (а) зі школи, мені захотілося сильно спати і я вирішив (а) відправитися в світ мрій і сновидінь"
2. Перше враження (що здивувало, місцевість)
"Тільки потрапивши туди, я почав (а) замислюватися який це вік. Але мої думки збивала одна неприємна речі: запах"
3. Феодал, замок, подані
"Феодал був досить грубий своїми своїми підданими. Я вирішив (а) не випробовувати його гнів на себе і пішов (а) далі"
4. Що сподобалося / не сподобалося
"Мабуть, в цій подорожі мені найбільше не сподобався запах. Іноді мені доводилося затримувати дихання, щоб пройти куди-небудь."
"Але сподобався мені там- захід. Ніякі багатоповерхівки, шум і натовп не завадили мені насолодитися чудовим заходом сонця"
5. Висновок
"Мені б не хотілося жити там. Більше я люблю шум міст і цивілізацію".
Цей план не є планом написаного мною твори, а лише є наочним прикладом!
Среди множества показателей социально-экономического положения страны демографические характеристики наиболее полно, хотя и несколько косвенным образом, отражают деятельность правительств, партий, всего населения. В сущности, и отрасли производственной и непроизводственной сферы, да и вся целенаправленная деятельность общества могут быть оценены тем, сколь благотворно они влияют на здоровье, продолжительность и качество жизни человека.
К сожалению, демографическую обстановку в России последних лет никак нельзя считать благополучной. Глубокий социально-экономический кризис 90-х гг. резко снизил рождаемость. Одновременно наблюдался стремительный рост смертности, и, что очень настораживает, в последние годы произошло “омоложение” возраста умерших (заметный рост детской смертности и смертности в трудо возрасте) . Медленный рост продолжительности жизни в России, происходивший вплоть до конца 60-х гг. , сменился затем длительным ее снижением. Особенно резко обострился этот процесс с начала 90-х гг. , когда в связи с углублением социально-экономического кризиса произошло обвальное сокращение продолжительности жизни россиян. Лишь за период с 1989 по 1995 г. она снизилась более чем на четыре года. С 1992 г. смертность в России превысила рождаемость, и естественный прирост сменился естественной убылью населения. Иными словами, депопуляционные процессы приобрели общегосударственные масштабы.
Под депопуляцией понимается процесс уменьшения абсолютной численности населения какой-либо территории либо суженное его воспроизводство, при котором численность последующих поколений меньше предыдущих. Реально депопуляция наступает, если величина общего коэффициента смертности превышает величину общего коэффициента рождаемости, т. е. наблюдается естественная убыль населения.
Депопуляционные процессы стремительно расширяют свою географию. Так, если в 1992 г. естественная убыль населения отмечалась в 44 из 79 субъектов Российской Федерации, то всего через два года, в 1994 г. — уже в 72. Даже положительное сальдо миграции, не в состоянии компенсировать величину естественной убыли населения, что привело начиная с 1993 г. к абсолютному сокращению общей численности населения России (с 1 января 1993 г. по 1 января 1996 г. — на 700 тыс. человек) . Депопуляционные процессы серьезно и на долгие годы деформируют половозрастную и семейную структуру населения, а следовательно, и всю систему его воспроизводства. По прогнозу Центра экономической конъюнктуры при Правительстве Российской Федерации в результате естественной убыли населения общая его численность может сократиться к 2005 г. по сравнению с 1992 г. на 6,5% , или на 9,6 млн. человек. Для более подробного ознакомления с современной демографической ситуацией в России рассмотрим основные ее характеристики и процессы, приведшие к столь напряженной демографической обстановке.
Динамика численности населения
Долгое время численность населения России (в ее современных границах) росла очень медленно и лишь на рубеже XVIII и XIX столетий достигла 20 млн. человек. В XIX веке темпы роста численности населения России заметно активизировались, и к середине столетия оно перешагнуло 40-миллионный рубеж, а ко времени первой Всероссийской переписи населения 1897 г. на ее территории уже проживали 67,5 млн. человек (см. рис. 9.1, 9.2).
На динамику численности населения России в XX столетии большое влияние оказали:
1) активное продвижение страны по пути демографического перехода, существенно снизившего рождаемость, смертность и естественный прирост населения;
2) демографические кризисы в результате войн, революции, репрессий и прочих социальных потрясений (см. табл. 9.1);
3) миграционный отток населения России первоначально за рубеж, а впоследствии в союзные республики, особенно усилившийся в послевоенные годы, в 90-е гг. сменившийся миграционным притоком из бывших союзных республик, а ныне суверенных стран ближнего зарубежья.
Ось ми і підійшли до замку. Весь його вигляд вселяє страх. Здається ніби ти потрапив в добре охороняється в'язниці.
Тільки вдалині вже можна помітити загострені кінці його веж. Ось ти бачиш дозорну вежу, он спеціальна вежа, яка використовується феодалами для того, щоб сховатися під час нападу. Вікна настільки малі, що здаються щілинки. Щоб пройти до замку, тобі спочатку треба минути рів наповнений водою, іноді це просто буває гігантський рів, не думай що все феодали так раді гостям. Ось ти кричиш дозорцю, він бачить що ти не ворог, доповідає феодалу і міст опускається, дозволяючи тобі пройти. Поблизу цей замок ще страшніше. Але ось гігантська дубові двері отваряется і ти входиш всередину. Все, як у всіх звичайних замках. Гігантська залу, вистилає шкірою і шерстю убитих тварин, на стелі зали підвішена люстра і герба того будинку, куди ви прийшли. У залі стоїть довгий стіл, призначений для бенкетування господаря будинку і його друзів. Трон феодала, а інакше його і назвати не можна, досить сильно відрізняється від решти меблів. Що ще є в цьому замку? Ти спускаєшся вниз і бачиш подвалл, таке в замках є часто. Його використовують для різних цілей: це може бути сховище припасів або темниця або все разом. Але ось ви заходите за один непреметний кут і знаходите потайні двері. Вона веде в тунелі під замком. Щоб вас не насварив за настільки хорошу знахідку ви швидко ретіруетесь і йдете дивитися верхню частину замку. По дорозі вам зустрічаються кілька слуг. Коридори в замку довгі, а кімнати великі. Ось сходинки ведуть вас в довгу вежу, вона є як-би горищем даного творіння. Тьмяна свічка освітлює її. На вікнах решітки. Враження від неї досить похмуре і ви вирішуєте піти звідси. Подякувавши господаря замку за відвідування, ви йдете з нього.
Відчуття після знаходження в замку залишаються досить похмурі. Але незважаючи на суворість замок феодала все ж полонить своєю красою і величчю.
Объяснение:
Або ж необхідно скласти план, наприклад:
1. Як я туди потрапив (а)
"Одного разу, коли я прийшов (а) зі школи, мені захотілося сильно спати і я вирішив (а) відправитися в світ мрій і сновидінь"
2. Перше враження (що здивувало, місцевість)
"Тільки потрапивши туди, я почав (а) замислюватися який це вік. Але мої думки збивала одна неприємна речі: запах"
3. Феодал, замок, подані
"Феодал був досить грубий своїми своїми підданими. Я вирішив (а) не випробовувати його гнів на себе і пішов (а) далі"
4. Що сподобалося / не сподобалося
"Мабуть, в цій подорожі мені найбільше не сподобався запах. Іноді мені доводилося затримувати дихання, щоб пройти куди-небудь."
"Але сподобався мені там- захід. Ніякі багатоповерхівки, шум і натовп не завадили мені насолодитися чудовим заходом сонця"
5. Висновок
"Мені б не хотілося жити там. Більше я люблю шум міст і цивілізацію".
Цей план не є планом написаного мною твори, а лише є наочним прикладом!Среди множества показателей социально-экономического положения страны демографические характеристики наиболее полно, хотя и несколько косвенным образом, отражают деятельность правительств, партий, всего населения. В сущности, и отрасли производственной и непроизводственной сферы, да и вся целенаправленная деятельность общества могут быть оценены тем, сколь благотворно они влияют на здоровье, продолжительность и качество жизни человека.
К сожалению, демографическую обстановку в России последних лет никак нельзя считать благополучной. Глубокий социально-экономический кризис 90-х гг. резко снизил рождаемость. Одновременно наблюдался стремительный рост смертности, и, что очень настораживает, в последние годы произошло “омоложение” возраста умерших (заметный рост детской смертности и смертности в трудо возрасте) . Медленный рост продолжительности жизни в России, происходивший вплоть до конца 60-х гг. , сменился затем длительным ее снижением. Особенно резко обострился этот процесс с начала 90-х гг. , когда в связи с углублением социально-экономического кризиса произошло обвальное сокращение продолжительности жизни россиян. Лишь за период с 1989 по 1995 г. она снизилась более чем на четыре года. С 1992 г. смертность в России превысила рождаемость, и естественный прирост сменился естественной убылью населения. Иными словами, депопуляционные процессы приобрели общегосударственные масштабы.
Под депопуляцией понимается процесс уменьшения абсолютной численности населения какой-либо территории либо суженное его воспроизводство, при котором численность последующих поколений меньше предыдущих. Реально депопуляция наступает, если величина общего коэффициента смертности превышает величину общего коэффициента рождаемости, т. е. наблюдается естественная убыль населения.
Депопуляционные процессы стремительно расширяют свою географию. Так, если в 1992 г. естественная убыль населения отмечалась в 44 из 79 субъектов Российской Федерации, то всего через два года, в 1994 г. — уже в 72. Даже положительное сальдо миграции, не в состоянии компенсировать величину естественной убыли населения, что привело начиная с 1993 г. к абсолютному сокращению общей численности населения России (с 1 января 1993 г. по 1 января 1996 г. — на 700 тыс. человек) . Депопуляционные процессы серьезно и на долгие годы деформируют половозрастную и семейную структуру населения, а следовательно, и всю систему его воспроизводства. По прогнозу Центра экономической конъюнктуры при Правительстве Российской Федерации в результате естественной убыли населения общая его численность может сократиться к 2005 г. по сравнению с 1992 г. на 6,5% , или на 9,6 млн. человек. Для более подробного ознакомления с современной демографической ситуацией в России рассмотрим основные ее характеристики и процессы, приведшие к столь напряженной демографической обстановке.
Динамика численности населения
Долгое время численность населения России (в ее современных границах) росла очень медленно и лишь на рубеже XVIII и XIX столетий достигла 20 млн. человек. В XIX веке темпы роста численности населения России заметно активизировались, и к середине столетия оно перешагнуло 40-миллионный рубеж, а ко времени первой Всероссийской переписи населения 1897 г. на ее территории уже проживали 67,5 млн. человек (см. рис. 9.1, 9.2).
На динамику численности населения России в XX столетии большое влияние оказали:
1) активное продвижение страны по пути демографического перехода, существенно снизившего рождаемость, смертность и естественный прирост населения;
2) демографические кризисы в результате войн, революции, репрессий и прочих социальных потрясений (см. табл. 9.1);
3) миграционный отток населения России первоначально за рубеж, а впоследствии в союзные республики, особенно усилившийся в послевоенные годы, в 90-е гг. сменившийся миграционным притоком из бывших союзных республик, а ныне суверенных стран ближнего зарубежья.