Определите положительные и отрицательные последствия крестовых походов для стран Западной Европы и Востока. 1. Ослабление Восточной Римской империи, отдавшее её во власть турок *



Положительное для Востока

Отрицательное для Востока

Положительное для Западной Европы

Отрицательное для Западной Европы

2. Перемены в быту (соблюдение правил личной гигиены, посещение горячих бань, использование мыла, благовоний). *



Положительное для Востока

Отрицательное для Востока

Положительное для Западной Европы

Отрицательное для Западной Европы

3. Авторитет римской церкви был сильно подорван неудачей тех стремлений и надежд, с которыми церковь организовала походы. *



Положительное для Востока

Отрицательное для Востока

Положительное для Западной Европы

Отрицательное для Западной Европы

4. Затормозили развитие Восточной цивилизации, так как были уничтожены многие творения искусства и культуры *



Положительное для Востока

Отрицательное для Востока

Положительное для Западной Европы

Отрицательное для Западной Европы

5. Знакомство ученых с арабской наукой, как следствие значительные успехи в математике, астрономии, естественных науках. *



Положительное для Востока

Отрицательное для Востока

Положительное для Западной Европы

Отрицательное для Западной Европы

кто не ответит буду банить ​

Германия хотела Хотела напасть на СССР . Они хотели разделили на:1-й удар: Киев, выход на Днепр; авиация разрушает переправы. Одесса.2-й удар: Через Прибалтийские государства на Москву; в дальнейшем двусторонний удар — с севера и юга; позже — частная операция по овладению районом Баку. Армия была разделена на 3 части Группа армий Север Группа армий «Центр» Группа армий «Юг» Факторы поражению советских войск в приграничных сражениях 1)Недостаточный профессионализм командного состава 2)актические схемы боевого применения советских механизированных соединений и авиации не соответствовали боевым реалиям 3)Так как советское командование исходило из наступательной стратегии будущей войны, оно не уделяло должного внимания разработке оборонительных операций. 4)Противнику удалось добиться практически полной оперативной и тактической внезапности своего наступления, что привело к тяжелым потерям, вследствие первого огневого удара, и быстрому продвижению ударных группировок вглубь советской обороны уже в первые часы наступления.Источник: http://5-ege.ru/proverit-orfografiyu-onlajn/

Тетчери́зм — політика консервативного правління Великої Британії на чолі з Маргарет Тетчер (1979–1990), що супроводжувалась приватизацією національних підприємств, монетаризмом у фінансово-економічній сфері, зменшенням фінансування освіти й охорони здоров'я.

Політика тетчеризму тісно пов'язана з соціально-економічними поняттями та категоріями неолібералізму та «шокової терапії». Поняття «тетчеризм», як і «рейганоміка», увійшло в економічну теорію, відображаючи нове розуміння економічної політики (у межах неолібералізму — концепції вільного, саморегулюваного управління господарською діяльністю).

Відповідно до своїх поглядів на політику та економіку, Тетчер виступала за зменшення рівня впливу держави на економіку, підтримку вільного ринку і підприємництва. Вона намагалась припинити, як їй здавалось, надмірне втручання держави в економіку, і домагалась цього шляхом приватизації державних підприємств і муніципального житла. Після правління Джеймса Каллагана, уряд дійшов висновку, що кейнсіанський підхід до керування попитом провалився, Тетчер відчувала, що економіка не самозбалансувалась і має потребу в нових фіскальних програмах, зосереджених на інфляції.

Вона почала економічні реформи з підвищення процентної ставки для уповільнення зростання грошової маси та уповільнення, у такий б, інфляції. Було зменшено бюджет та скорочено видатки на громадські програми, зокрема, на охорону здоров'я, освіту і будівництво житла. Вона також запровадила обмеження на друк грошей і законами обмежила діяльність профспілок.