Ход войны за независимость сшавесной 1776-го года король направил флот с десантом, которые должны были подавить восстание. так британия в войне за независимость сша перешла в наступление. в 1776-м году она заняла нью-йорк, а в 1777-м году – филадельфию. на этом фоне 4-го июля 1776-го года была принята декларация образования и независимости сша. впервые американские сепаратисты победили королевские войска в битве при саратоге. они добились поддержки франции, которая надеялась ослабить своего давнего конкурента. шестого февраля 1778-го года в войне за независимость сша был заключен франко-американский союз, и в результате этого в америку были посланы добровольцы из франции.в ответ на это великобритания в 1778-м году объявила франции войну, но франция и американские сепаратисты получили военную поддержку испании. в 1778-1779-х годах против сепаратистов в южной каролине и джорджии успешно воевал британский генерал клинтон, который установил полный контроль над противником. но после высадки французского десанта в 6000 человек на род-айленде 17-го июня 1780-го года клинтон поспешил в нью-йорк, чтобы его деблокировать.в 1779-м году война за независимость сша идет у берегов , где успешно действует эскадра коммодора джона джонса. в 1780-1781-м годах в северной каролине так же активно действовал генерал корнуоллис, но он вынужден был отступить в виргинию из-за изнуряющих действий партизан.19-го октября 1781-го года капитулировала при сражении у йорктауна в виргинии, когда флот адмирала де грасса, состоящий из 28-ми кораблей, отрезал от метрополии британские войска. после этого война за независимость сша была предрешена. в 1781-1782-м годах было еще несколько битв на суше и на воде. и 20-го июня 1783-го года состоялось последнее сражение у куддалора.учащиеся слушают лекцию, попутно записывая важные моменты.также учащиеся ведут самостоятельный поиск информации в ответ) лендлорд-арендатор-батрак (наемный ответы) наличие свободных рук. развитый рынок сбыта. имеющийся капитал для перестройки ответы) не устроило увольнение из-за появившихся на предприятии машин, которые работают лучше и больше, чем люди.владельцу выгоднее работать с машинами, чем с людьми. прибыль для него важнее судеб беззащитных.это связано с движением луддизма, когда машины умышленно уничтожались рабочими.адекватно использовать речевые средства для решения различных коммуникативных ; владеть устной и письменной речью; строить монологическое контекстное высказывание; использовать адекватные языковые средства для отображения своих чувств, мыслей, мотивов и потребностей; основам ознакомительного, изучающего, усваивающего и поискового чтения; 4.закрепление изученного материала.(10 мин.)учитель дает учащимся тест для решения.-а теперь, , после всего изученного вам следует решить . для этого открываем стр.223-225 учебника, и выискиваем недостающие понятия и факты в тексте. на работу вам отводится 10 минут.учащиеся выполняют , связанное с работой с учебником, и добровольно на проверку c оцениванием.осуществлять выбор наиболее эффективных способов решения в зависимости от конкретных условий; устанавливать причинно-следственные связи; 5.подведение итогов урока(3 мин.)учитель дает детям возможность подвести итоги урока. двум учащимся дается слово для краткого рассказа пройденного материала и высказывания собственного мнения.-что же мы сегодня изучили, ? пусть кто-нибудь из желающих сделает выводы и выскажет свое мнение.-замечательно. на следующий урок : прочитать стр.223-225 учебника. подготовиться троимучащиеся подводят итоги урока и делают ответы)борьба за независимость сша была национально-освободительной. она началась из-за санкций короля георга iii. в ходе войны американцев поддержали европейские державы. большую роль в становлении молодого государства оказали отцы-основатели.проверяет способность обучающегося строить учебно-познавательную деятельность.
У той час, як Руська земля міцніла, на півночі східнослов'янські племена ворогували між собою. Це протистояння завершилося за новгородців князювати на Русь варяга Рюрика, який намагався силою підкорити племена. Після смерті у 879 р. Рюрика правління в Новгороді перейшло до його воєводи Олега, котрий був опікуном Рюрикового сина Ігоря. Так утвердилася династія Рюриковичів. Правив Олег від імені малого Ігоря, але фактично був повновладним князем. Очевидно, протистояння зі слов'янськими племенами набуло надзвичайної гостроти, тож Олег із княжим сином мусив піти з Новгорода.
У 882 р. він зі своєю дружиною спустився на човнах по Дніпру й оволодів Києвом, убивши тамтешнього князя Аскольда. Олег проголосив Київ своєю столицею. За його правління були об'єднані майже всі східні слов'яни, що стало вирішальним кроком на шляху створення держави Київська Русь. Влада Києва поширилася не тільки на полян, деревлян і сіверян, а й на ільменських (новгородських) словенів, кривичів, радимичів, білих хорватів, уличів, на неслов'янські племена чудь і мерю.
Князь Ігор (912-945)
Після смерті Олега київським князем став Ігор. Він продовжив політику свого попередника, спрямовану на посилення центральної влади та об'єднання племен. Вийшли з покори Києву деревляни, на яких Ігор пішов війною і наклав данину більшу, ніж раніше. Протягом трьох років князь боровся з уличами, але не підкорив їх.
За часів Ігоря біля південних кордонів Русі вперше з'явилися печеніги. У 915 р. вони уклали з Києвом мир і відійшли до Дунаю, однак уже 920 р. угоду було порушено. Візантія боялася посилення Русі й спрямувала проти русів печенігів.
У 941 р. Ігор, скориставшись тим, що Візантія вела війну з арабами, вирушив із військом на кораблях до Константинополя. Поблизу міста русів зустрів добре озброєний візантійський флот, що палив кораблі грецьким вогнем. Багато руських воїнів загинуло. Похід завершився поразкою. Проте 944 р. Ігор пішов на Константинополь удруге. Було укладено договір, який був для Русі вже не такий вигідний, як попередній: руські купці знову мали сплачувати Візантії мито. Ігор зобов'язувався не нападати на візантійські землі та не пропускати до візантійських володінь у Криму болгар.
У 944 р. Ігор здійснив також похід на Закавказзя. Руські війська взяли міста Дербент, Бердаа і з великою здобиччю повернулися додому.
Часті воєнні походи відривали від мирної праці чимало людей. Відшкодувати втрати князь сподівався шляхом укладення вигідних торгових угод із Візантією, а також за рахунок данини з підлеглих Києву земель. У листопаді, коли закінчувалися всі сільськогосподарські роботи, а річки та болота сковувала крига, князі відправлялися на полюддя, тобто круговий об'їзд у землі кривичів, сіверян, деревлян, дреговичів та інших слов'ян, які сплачували їм данину. Нерідко відбиралися не тільки надлишки продуктів, а й вкрай необхідне для сім'ї. Пробувши в цьому "кормлінні" всю зиму, князі у квітні, коли скресала крига на Дніпрі, поверталися до Києва.
Правління Олега в Києві (882-912)
У той час, як Руська земля міцніла, на півночі східнослов'янські племена ворогували між собою. Це протистояння завершилося за новгородців князювати на Русь варяга Рюрика, який намагався силою підкорити племена. Після смерті у 879 р. Рюрика правління в Новгороді перейшло до його воєводи Олега, котрий був опікуном Рюрикового сина Ігоря. Так утвердилася династія Рюриковичів. Правив Олег від імені малого Ігоря, але фактично був повновладним князем. Очевидно, протистояння зі слов'янськими племенами набуло надзвичайної гостроти, тож Олег із княжим сином мусив піти з Новгорода.
У 882 р. він зі своєю дружиною спустився на човнах по Дніпру й оволодів Києвом, убивши тамтешнього князя Аскольда. Олег проголосив Київ своєю столицею. За його правління були об'єднані майже всі східні слов'яни, що стало вирішальним кроком на шляху створення держави Київська Русь. Влада Києва поширилася не тільки на полян, деревлян і сіверян, а й на ільменських (новгородських) словенів, кривичів, радимичів, білих хорватів, уличів, на неслов'янські племена чудь і мерю.
Князь Ігор (912-945)
Після смерті Олега київським князем став Ігор. Він продовжив політику свого попередника, спрямовану на посилення центральної влади та об'єднання племен. Вийшли з покори Києву деревляни, на яких Ігор пішов війною і наклав данину більшу, ніж раніше. Протягом трьох років князь боровся з уличами, але не підкорив їх.
За часів Ігоря біля південних кордонів Русі вперше з'явилися печеніги. У 915 р. вони уклали з Києвом мир і відійшли до Дунаю, однак уже 920 р. угоду було порушено. Візантія боялася посилення Русі й спрямувала проти русів печенігів.
У 941 р. Ігор, скориставшись тим, що Візантія вела війну з арабами, вирушив із військом на кораблях до Константинополя. Поблизу міста русів зустрів добре озброєний візантійський флот, що палив кораблі грецьким вогнем. Багато руських воїнів загинуло. Похід завершився поразкою. Проте 944 р. Ігор пішов на Константинополь удруге. Було укладено договір, який був для Русі вже не такий вигідний, як попередній: руські купці знову мали сплачувати Візантії мито. Ігор зобов'язувався не нападати на візантійські землі та не пропускати до візантійських володінь у Криму болгар.
У 944 р. Ігор здійснив також похід на Закавказзя. Руські війська взяли міста Дербент, Бердаа і з великою здобиччю повернулися додому.
Часті воєнні походи відривали від мирної праці чимало людей. Відшкодувати втрати князь сподівався шляхом укладення вигідних торгових угод із Візантією, а також за рахунок данини з підлеглих Києву земель. У листопаді, коли закінчувалися всі сільськогосподарські роботи, а річки та болота сковувала крига, князі відправлялися на полюддя, тобто круговий об'їзд у землі кривичів, сіверян, деревлян, дреговичів та інших слов'ян, які сплачували їм данину. Нерідко відбиралися не тільки надлишки продуктів, а й вкрай необхідне для сім'ї. Пробувши в цьому "кормлінні" всю зиму, князі у квітні, коли скресала крига на Дніпрі, поверталися до Києва.