12 квітня – Всесвітній день авіації та космонавтики. А в Україні — ще й День працівників ракетно-космічної галузі.
1961 р. радянський космічний корабель «Восток-1», пілотований Юрієм Гагаріним, стартував з космодрому Байконур у Казахстані. Це був перший в історії людства вдалий космічний політ. У космосі корабель перебував 108 хвилин, за цей час облетів один раз довкола Землі й приземлився поблизу російського міста Енгельс Саратовської області.
За даними американських фахівців, до Гагаріна Радянський Союз робив щонайменше чотири спроби польоту корабля з людиною на борту, але вони були вкрай невдалими, космонавти (О.Ледовський, 1957 р.; С. Шиборін, 1958 р.;А. Мітков, 1959 р. та І. Качур, 1960 р.) загинули.
Тривалий час була засекреченою інформація про українського космонавта Валентина Бондаренка, члена першого загону космонавтів СРСР. 23-річний харків’янин проходив підготовку до польоту разом із Ю.Гагаріним та П.Поповичем, з 31 травня 1960 р. розпочав інтенсивні підготовчі тренування на кораблі «Восток». Під час одного з тренувань Валентин перебував у сурдокамері протягом 10 днів, у цілковитих самотності й тиші. Наприкінці випробування зняв датчики, прикріплені до тіла для контролю, протер їх спиртом і випадково кинув на розжарену електроплитку. Вогонь моментально поширився в сурдокамері, врятувати космонавта не вдалося…
5 травня 1961 р. у космос вирушив американський пілот Алан Шепард на борту корабля Freedom 7 («Свобода-7»). Якщо Гагарін перебував у польоті в автоматичному режимі, то Шепард керував своїм кораблем вручну.
Так для землян розпочалася космічна ера, яка триває й поповнюється новими досягненнями та відкриттями.
Україна та українці відіграли велику роль у розвиткові космонавтики.
Варто згадати, що політ Юрія Гагаріна здійснювався під керівництвом видатного вченого-конструктора, автора практично всіх радянських космічних розробок українця Сергія Корольова, уродженця Житомира.
Під його керівництвом 1957 р. були запущені перша міжконтинентальна балістична ракета і перший штучний супутник Землі, відбувалися польоти космічних кораблів і перший у світі вихід людини в космос (О.Леонов, 1965р.)
Втім, у академіка С.Корольова був попередник, і також українець (із Чернігівщини) – Микола Кибальчич. Він більше відомий як революціонер-народник, учасник замаху на царя Олександра ІІ, страчений разом із А.Желябовим та С.Перовською. Втім Кибальчич був геніальним винахідником: розробив проект літального апарату, який рухався за до ракетного двигуна, систему забезпечення стійкості апарата, режим горіння палива, пристрої для його подач б подачі та б керування польотом і навіть саме паливо.
Напевне, якби революціонер скерував свій Божий дар у, так би мовити, мирному напрямі, День космонавтики відзначали би на десятки років раніше…
Академік Михайло Янгель, головний керівник радянської космічної програми та розробник кількох поколінь стратегічних бойових ракет, походив із української родини. Його діда по батькові Лаврентія за участь у бунті було засуджено до каторги та довічного поселення на Колимі, де в с. Зирянове й народився майбутній вчений.
Наступником М.Янгеля на чолі космічної програми СРСР був науковець у галузі розробки ракетних двигунів Володимир Челомей, чиї батьки – українці з містечка Седльце (нині Мазовецького повіту, Польща).
Своїми успіхами в дослідженні космосу Радянський Союз великою мірою завдячує академікові Володимиру Глушку: на його двигунах працювали кораблі «Восток», ракети-носії «Протон», багаторазові ракетно-космічні комплекси «Буран», «Енегрія». Засновник рідинного ракетного двигунобудування народився в Одесі.
Павло Попович, радянський «космонавт №4», був першим українцем, який побачив нашу планету з космосу. Перший політ Поповича відбувся в серпні 1962 р. Сучасники згадують, що Попович за всіма параметрами мав бути першим космонавтом, його й готували разом із Ю.Гагаріним, але, як згадував пізніше сам космонавт, «піонером у космосі, згідно з тодішньою політикою, повинен бути росіянин».
П.Р.Попович народився у жовтні 1930 р. на Київщині, в селищі (нині місто) Узин, у родині українських селян. Трудовий шлях починав із кочегара, навчався у ПТУ, згодом закінчив Качинське вiйськово-авiацiйне училище. 1960 р. був зарахований до загону космонавтів. 12 серпня 1962 р., разом із А.Ніколаєвим («Восток-3») здійснив перший груповий політ у космос, де пробув майже три доби.
3-19 липня 1974 р. здiйснив другий космiчний полiт як командир корабля «Союз–14». Був депутатом Верховної Ради УРСР кількох скликань, президентом українського культурного товариства «Славутич» у Москві.
Огромное значение в общественной и культурной жизни России II половины XIX в. приобрела литература. Особое отношение к литературе восходит истоком к началу столетия, к эпохе блестящего развития русской словесности, вошедшей в историю под названием «Золотого века». В литературе видели не только область художественного творчества, но и источник духовного совершенствования, арену идейных битв, залог особого великого будущего России. Отмена крепостного права, буржуазные реформы, становление капитализма, тяжелые войны, которые пришлось вести России в этот период находили живой отклик в творчестве русских писателей. К их мнению прислушивались. Их взгляды во многом определяли общественное сознание населения России того времени.
Ведущим направлением в литературном творчестве был критический реализм. Вторая половина XIX в. оказалась чрезвычайно богатой на таланты. Всемирную славу русской литературе принесло творчество И. С. Тургенева, И. А. Гончарова, Л. Н. Толстого, Ф. М. Достоевского, М. Е. Салтыкова-Щедрина, А. П. Чехова.
12 квітня – Всесвітній день авіації та космонавтики. А в Україні — ще й День працівників ракетно-космічної галузі.
1961 р. радянський космічний корабель «Восток-1», пілотований Юрієм Гагаріним, стартував з космодрому Байконур у Казахстані. Це був перший в історії людства вдалий космічний політ. У космосі корабель перебував 108 хвилин, за цей час облетів один раз довкола Землі й приземлився поблизу російського міста Енгельс Саратовської області.
За даними американських фахівців, до Гагаріна Радянський Союз робив щонайменше чотири спроби польоту корабля з людиною на борту, але вони були вкрай невдалими, космонавти (О.Ледовський, 1957 р.; С. Шиборін, 1958 р.;А. Мітков, 1959 р. та І. Качур, 1960 р.) загинули.
Тривалий час була засекреченою інформація про українського космонавта Валентина Бондаренка, члена першого загону космонавтів СРСР. 23-річний харків’янин проходив підготовку до польоту разом із Ю.Гагаріним та П.Поповичем, з 31 травня 1960 р. розпочав інтенсивні підготовчі тренування на кораблі «Восток». Під час одного з тренувань Валентин перебував у сурдокамері протягом 10 днів, у цілковитих самотності й тиші. Наприкінці випробування зняв датчики, прикріплені до тіла для контролю, протер їх спиртом і випадково кинув на розжарену електроплитку. Вогонь моментально поширився в сурдокамері, врятувати космонавта не вдалося…
5 травня 1961 р. у космос вирушив американський пілот Алан Шепард на борту корабля Freedom 7 («Свобода-7»). Якщо Гагарін перебував у польоті в автоматичному режимі, то Шепард керував своїм кораблем вручну.
Так для землян розпочалася космічна ера, яка триває й поповнюється новими досягненнями та відкриттями.
Україна та українці відіграли велику роль у розвиткові космонавтики.
Варто згадати, що політ Юрія Гагаріна здійснювався під керівництвом видатного вченого-конструктора, автора практично всіх радянських космічних розробок українця Сергія Корольова, уродженця Житомира.
Під його керівництвом 1957 р. були запущені перша міжконтинентальна балістична ракета і перший штучний супутник Землі, відбувалися польоти космічних кораблів і перший у світі вихід людини в космос (О.Леонов, 1965р.)
Втім, у академіка С.Корольова був попередник, і також українець (із Чернігівщини) – Микола Кибальчич. Він більше відомий як революціонер-народник, учасник замаху на царя Олександра ІІ, страчений разом із А.Желябовим та С.Перовською. Втім Кибальчич був геніальним винахідником: розробив проект літального апарату, який рухався за до ракетного двигуна, систему забезпечення стійкості апарата, режим горіння палива, пристрої для його подач б подачі та б керування польотом і навіть саме паливо.
Напевне, якби революціонер скерував свій Божий дар у, так би мовити, мирному напрямі, День космонавтики відзначали би на десятки років раніше…
Академік Михайло Янгель, головний керівник радянської космічної програми та розробник кількох поколінь стратегічних бойових ракет, походив із української родини. Його діда по батькові Лаврентія за участь у бунті було засуджено до каторги та довічного поселення на Колимі, де в с. Зирянове й народився майбутній вчений.
Наступником М.Янгеля на чолі космічної програми СРСР був науковець у галузі розробки ракетних двигунів Володимир Челомей, чиї батьки – українці з містечка Седльце (нині Мазовецького повіту, Польща).
Своїми успіхами в дослідженні космосу Радянський Союз великою мірою завдячує академікові Володимиру Глушку: на його двигунах працювали кораблі «Восток», ракети-носії «Протон», багаторазові ракетно-космічні комплекси «Буран», «Енегрія». Засновник рідинного ракетного двигунобудування народився в Одесі.
Павло Попович, радянський «космонавт №4», був першим українцем, який побачив нашу планету з космосу. Перший політ Поповича відбувся в серпні 1962 р. Сучасники згадують, що Попович за всіма параметрами мав бути першим космонавтом, його й готували разом із Ю.Гагаріним, але, як згадував пізніше сам космонавт, «піонером у космосі, згідно з тодішньою політикою, повинен бути росіянин».
П.Р.Попович народився у жовтні 1930 р. на Київщині, в селищі (нині місто) Узин, у родині українських селян. Трудовий шлях починав із кочегара, навчався у ПТУ, згодом закінчив Качинське вiйськово-авiацiйне училище. 1960 р. був зарахований до загону космонавтів. 12 серпня 1962 р., разом із А.Ніколаєвим («Восток-3») здійснив перший груповий політ у космос, де пробув майже три доби.
3-19 липня 1974 р. здiйснив другий космiчний полiт як командир корабля «Союз–14». Був депутатом Верховної Ради УРСР кількох скликань, президентом українського культурного товариства «Славутич» у Москві.
Объяснение:
Огромное значение в общественной и культурной жизни России II половины XIX в. приобрела литература. Особое отношение к литературе восходит истоком к началу столетия, к эпохе блестящего развития русской словесности, вошедшей в историю под названием «Золотого века». В литературе видели не только область художественного творчества, но и источник духовного совершенствования, арену идейных битв, залог особого великого будущего России. Отмена крепостного права, буржуазные реформы, становление капитализма, тяжелые войны, которые пришлось вести России в этот период находили живой отклик в творчестве русских писателей. К их мнению прислушивались. Их взгляды во многом определяли общественное сознание населения России того времени.
Ведущим направлением в литературном творчестве был критический реализм. Вторая половина XIX в. оказалась чрезвычайно богатой на таланты. Всемирную славу русской литературе принесло творчество И. С. Тургенева, И. А. Гончарова, Л. Н. Толстого, Ф. М. Достоевского, М. Е. Салтыкова-Щедрина, А. П. Чехова.