Семилетняя война шла как в Европе, так и за океаном: в Северной Америке, в странах Карибского бассейна, в Индии, на Филиппинах. В войне приняли участие все европейские великие державы того времени, а также большинство средних и мелких государств Европы и даже некоторые индейские племена. Уинстоном Черчиллем война даже была названа «первой мировой войной»[10]. Войну считают колониальной, так как в ней столкнулись колониальные интересы Великобритании, Франции, Португалии и Испании, а также первой окопной — из-за применения в войне большого количества редутов и других быстровозводимых укреплений — и первой артиллерийской войной: число пушек в ней с 1756 года — 2 на 1000 штыков, с 1759 года — 3—4 пушки на 1000 штыков и 5—6 пушек в 1761 году.
Першими в похід вирушили численні бідні городяни й селяни з Франції і Західної Німеччини. Вони об'єдналися у 5 - 6 загонів, що налічували 60 - 70 тис. осіб. Погано озброєні і без запасів їжі, вони займалися дорогою жебрацтвом і грабежем.
Бідняки дісталися Константинополя і візантійський імператор поспішив переправити пі загони до Малої Азії, які в основному там загинули від турків-сельджуків.
Слідом за бідняками вирушили загони рицарів під керівництвом багатих феодалів ч Франції. Італії, Німеччини. Похід здійснювали в напрямі столиці Візантії, звідки переправилися в Малу Азію, де у вирішальній битві розбили турків-сельджуків. у 1099 р. підійшли до Єрусалима, обложили його і віяли штурмом, вчинили жахливу різанину та погром.
Хрестоносці завоювали все східне узбережжя Середземномор'я, забудували ці території феодальними замками, заснували свої держави:
графство Елеське — у Північній Месопотамії;
Антіохське князівство — в Північній Сирії;
графство Триполітанське — на Сірійському узбережжі;
Єрусалимське королівство — в Південній Сирії та Палестині.
1147-1149 рр.
Другий
хрестовий
похід
Приводом послугувало те, що мусульманський світ почав об'єднувати свої сили для надання відсічі загарбникам — хрестоносцям. У похід вирушили французький король Людовік VII і німецький імператор Конрад НІ. Німців розгромили сельджуки в Малій Азії, а французький король зазнав невдачі під Дамаском, який спробував взяти в облогу, і з рештками своїх військ повернувся додому.
1189-1192 рр.
Третій
хрестовий
похід
У 1147 р. талановитий воєначальник Салах-ад-Дін (Саладін) об'єднав під своєю владою Єгипет
У 1187 р. єгипетські війська взяли в облогу Єрусалим, розгромили війська хрестоносців, що стало приводом для закликів до третього хрестового походу, у якому взяли участь:
• більшість німецьких рицарів на чолі з імператором Фридріхом І Барбаросом;
• французькі війська, які очолив король Філіпп II Август;
• англійські рицарі на чолі з королем Річардом І Левове Серце.
Похід був невдалим:
• під час переправи через гірську річку потонув німецький імператор Фридріх І Барбароса. Німецькі війська залишилися без головнокомандувача;
• Франція і Велика Британія не мали спільного плацу дій і спільної мсти. Французький король згодом повернув назад;
• англійський король потрапив у полон де ерцгерцога австрійського Леопольда і протягом тривалого часу сидів у в'язниці, аж поки його не викупила мати.
1202-1204 рр.
Четвертий
христовий
похід
Був організований римським папою Інокентієм Ш. Він мав на мсті підпорядкування православної церкви і ліквідацію патріаршества у Константинополі.
Хрестоносці вирушили в похід морем, найнявши кораблі у Венеції. Вони штурмом оволоділи Константинополем і пограбували місто (1204 р.). На території Візантії заснували Латинську імперію (проіснувала до 1261 р.
Після падіння Константинополя рух хрестоносців пішов на спад.
У 1,212 р. Інокентій ГІГ оголосив про те, що Єрусалим можуть звільнити лише діти, оскільки вони не обтяжені гріхами. Багато дітей померло в дорозі від холоду і голоду.
У Марселі зібралося майже 10 тис. дітей з усіх областей Франції, яких судновласники почали перевозити на Схід. В Александрії Єгипетській більшість дітей було продано в рабство до турків. Така сама доля спіткала і німецьких дітей. Турки стали комплектувати з хлопчиків загони яничар, а дівчат продавали в гареми емірів.
1216-1217 рр.
П'ятий
хрестовий
похід
Хрестоносці дійшли лише до дельти Нілу й одержали поразку у Дам'єті.
1228-1229 рр.
Шостий
хрестовий
похід
Німецький імператор Фридріх II разом з єгипетським султаном знову оволодів Єрусалимом і домовився з ним про вільне відвідання християнами святих місць протягом 10 років.
1248-1254 рр.
Сьомий
хрестовий
похід
Здійснювався лише французькою армією під командуванням короля Людовика IX Святого. Хрестоносці висадилися в Північній Африці і король потрапив у полон до султана Тунісу, який згодом відпустив його під чесне слово, що той сплатить викуп. Викуп було сплачено вчасно, але після повернення з походу король помер від чуми.
1270 р.
Восьмий
хрестовий
похід
Похід хрестоносців до Північної Африки, який закінчився невдачею. Після восьмого хрестового походу хрестоносці втратили всі свої володіння на Сході.
1291 р.
Єгипетське військо взяло Акру останню фортецю хрестоносців на Близькому Сході.
Семилетняя война шла как в Европе, так и за океаном: в Северной Америке, в странах Карибского бассейна, в Индии, на Филиппинах. В войне приняли участие все европейские великие державы того времени, а также большинство средних и мелких государств Европы и даже некоторые индейские племена. Уинстоном Черчиллем война даже была названа «первой мировой войной»[10]. Войну считают колониальной, так как в ней столкнулись колониальные интересы Великобритании, Франции, Португалии и Испании, а также первой окопной — из-за применения в войне большого количества редутов и других быстровозводимых укреплений — и первой артиллерийской войной: число пушек в ней с 1756 года — 2 на 1000 штыков, с 1759 года — 3—4 пушки на 1000 штыков и 5—6 пушек в 1761 году.
ответ:Дата
Похід
Основні події
1096-1099 рр.
Перший
хрестовин
похід
Першими в похід вирушили численні бідні городяни й селяни з Франції і Західної Німеччини. Вони об'єдналися у 5 - 6 загонів, що налічували 60 - 70 тис. осіб. Погано озброєні і без запасів їжі, вони займалися дорогою жебрацтвом і грабежем.
Бідняки дісталися Константинополя і візантійський імператор поспішив переправити пі загони до Малої Азії, які в основному там загинули від турків-сельджуків.
Слідом за бідняками вирушили загони рицарів під керівництвом багатих феодалів ч Франції. Італії, Німеччини. Похід здійснювали в напрямі столиці Візантії, звідки переправилися в Малу Азію, де у вирішальній битві розбили турків-сельджуків. у 1099 р. підійшли до Єрусалима, обложили його і віяли штурмом, вчинили жахливу різанину та погром.
Хрестоносці завоювали все східне узбережжя Середземномор'я, забудували ці території феодальними замками, заснували свої держави:
графство Елеське — у Північній Месопотамії;
Антіохське князівство — в Північній Сирії;
графство Триполітанське — на Сірійському узбережжі;
Єрусалимське королівство — в Південній Сирії та Палестині.
1147-1149 рр.
Другий
хрестовий
похід
Приводом послугувало те, що мусульманський світ почав об'єднувати свої сили для надання відсічі загарбникам — хрестоносцям. У похід вирушили французький король Людовік VII і німецький імператор Конрад НІ. Німців розгромили сельджуки в Малій Азії, а французький король зазнав невдачі під Дамаском, який спробував взяти в облогу, і з рештками своїх військ повернувся додому.
1189-1192 рр.
Третій
хрестовий
похід
У 1147 р. талановитий воєначальник Салах-ад-Дін (Саладін) об'єднав під своєю владою Єгипет
У 1187 р. єгипетські війська взяли в облогу Єрусалим, розгромили війська хрестоносців, що стало приводом для закликів до третього хрестового походу, у якому взяли участь:
• більшість німецьких рицарів на чолі з імператором Фридріхом І Барбаросом;
• французькі війська, які очолив король Філіпп II Август;
• англійські рицарі на чолі з королем Річардом І Левове Серце.
Похід був невдалим:
• під час переправи через гірську річку потонув німецький імператор Фридріх І Барбароса. Німецькі війська залишилися без головнокомандувача;
• Франція і Велика Британія не мали спільного плацу дій і спільної мсти. Французький король згодом повернув назад;
• англійський король потрапив у полон де ерцгерцога австрійського Леопольда і протягом тривалого часу сидів у в'язниці, аж поки його не викупила мати.
1202-1204 рр.
Четвертий
христовий
похід
Був організований римським папою Інокентієм Ш. Він мав на мсті підпорядкування православної церкви і ліквідацію патріаршества у Константинополі.
Хрестоносці вирушили в похід морем, найнявши кораблі у Венеції. Вони штурмом оволоділи Константинополем і пограбували місто (1204 р.). На території Візантії заснували Латинську імперію (проіснувала до 1261 р.
Після падіння Константинополя рух хрестоносців пішов на спад.
У 1,212 р. Інокентій ГІГ оголосив про те, що Єрусалим можуть звільнити лише діти, оскільки вони не обтяжені гріхами. Багато дітей померло в дорозі від холоду і голоду.
У Марселі зібралося майже 10 тис. дітей з усіх областей Франції, яких судновласники почали перевозити на Схід. В Александрії Єгипетській більшість дітей було продано в рабство до турків. Така сама доля спіткала і німецьких дітей. Турки стали комплектувати з хлопчиків загони яничар, а дівчат продавали в гареми емірів.
1216-1217 рр.
П'ятий
хрестовий
похід
Хрестоносці дійшли лише до дельти Нілу й одержали поразку у Дам'єті.
1228-1229 рр.
Шостий
хрестовий
похід
Німецький імператор Фридріх II разом з єгипетським султаном знову оволодів Єрусалимом і домовився з ним про вільне відвідання християнами святих місць протягом 10 років.
1248-1254 рр.
Сьомий
хрестовий
похід
Здійснювався лише французькою армією під командуванням короля Людовика IX Святого. Хрестоносці висадилися в Північній Африці і король потрапив у полон до султана Тунісу, який згодом відпустив його під чесне слово, що той сплатить викуп. Викуп було сплачено вчасно, але після повернення з походу король помер від чуми.
1270 р.
Восьмий
хрестовий
похід
Похід хрестоносців до Північної Африки, який закінчився невдачею. Після восьмого хрестового походу хрестоносці втратили всі свої володіння на Сході.
1291 р.
Єгипетське військо взяло Акру останню фортецю хрестоносців на Близькому Сході.
Объяснение: