Определи верные утверждения о Национально-освободительном восстании 1916г и сделай вывод о значение деятельности исторической личности Абдыга пара
Жанбоснова и восстани,
Утврдени
ДАНЕТ
1. Национально-освободительное Восстание 1916 было
интернациональным
2. Представители пиберально-демократической интеллигенции
высказывались за мобилизацию казахов к тыповые работы
3. А жангильдин был назначен сардарбеком Торгайсного центра |
Восстания
Вывод:
это

Объяснение:

В республике носителем власти является народ, а в монархии - один человек (монарх).

В республике государственная власть передается по результатам выборов (кого народ выбирает, тому власть и достается, но в ограниченном формате и на определенный срок), а в монархии власть передается по наследству или по личным предпочтениям монарха.

В республике основным видом нормативных актов является закон, а в монархии это всевозможные указы, эдикт, декреты монарха (законы дополняют все выше перечисленное только в конституционных монархиях).

В республике законы принимаются в рамках многоступенчатой процедуре принятия, а суд может признать их нелегитимными, а в монархиях решения монарха подлежат беспрекословному исполнению.

Но республика и монархия не так уж различны. Конституционная монархия похожа на республику представительными органами власти.

Громадя́нська війна́ в США — війна між північними штатами США і 11 рабовласницькими штатами Півдня, які відділилися від Сполучених Штатів Америки і повстали з метою збереження рабовласницького ладу на території півдня США.

Війна почалась з битви за Форт-Самтер 12 квітня 1861 року і закінчилась 26 травня 1865 року, коли останні війська конфедератів здалися. Під час війни відбулося близько 2000 битв. Ця війна була найбільшою за масштабом людських втрат серед усіх війн, де брали участь США.

Війна була логічним наслідком протистояння двох систем — рабства та вільної праці. Першу систему підтримували південні штати, політичною елітою яких були великі плантатори-рабовласники. Для суспільства Півдня характерними були расистські переконання. Ті види робіт, які виконували темношкірі, вважалися негідними білої людини, навіть бідняка. Північні штати навпаки: в їх конституціях рабство було заборонене. Основою сільського господарства там були вільні фермери. Увесь довоєнний час характеризувався намаганням південних штатів розширити територію рабовласництва за рахунок нових штатів. Так, наприклад, 1820 року був прийнятий так званий Міссурійський компроміс, що поділив територію на захід від річки Міссісіпі за паралеллю 36°30' пн.ш. на дві частини — рабовласницьку на півдні й вільну на півночі. На півночі прогресивна спільнота намагалася допомагати рабам: видавала антирабовласницьку літературу, організовувала нелегальну втечу рабів до вільних штатів.