Сын сельского дьякона Ивана Якимовича Яворницкого (1827—1885), выходца из слободских казаков и крестьянки Анны Матвеевны Терновской (1830—1916). Род Яворницких, согласно исследованиям Дмитрия Ивановича, восходил к галичанам. Дмитрию Ивановичу удалось выяснить, что изначально фамилия его предков по мужской линии была Яворницкий, то есть из города Явор в Галиции. После Февральской революции он восстановил исконную транскрипцию.[1] Однако большая часть научных трудов Дмитрия Ивановича была написана и опубликована до 1917 года, под фамилией Эварницкий. Под ней же фигурирует учёный и в 3-м томе «Казачьего Словаря-Справочника» (Сан-Ансельмо, США, 1970). Предки Дмитрия Ивановича, согласно его работе «По следам запорожцев», были православными шляхтичами из Речи Посполитой, бежавшими в Россию из-за гонений. Поселившись в Слободском крае часть Яворницких стала мещанами, часть вступила в духовное звание. Один из его предков, Роман Любицкий в 1713 году занимал должность Бишкинского сотника Изюмского полка[2][уточнить]. Дед историка — Яким Фёдорович Яворницкий — владел собственным хутором.
С 1867 года учился в Харьковском уездном училище. В 1874 году поступил в Харьковскую духовную семинарию. С 1877 по 1881 годы[3] Дмитрий Яворницкий учился в Харьковском Императорском университете. Среди лекторов университета Яворницкому довелось услышать Н. Ф. Сумцова и А. А. Потебню.
В 1880-е годы Яворницкий проводил раскопки на Днепровских порогах. В письме Ф. Г. Лебединцеву в 1884 году Яворницкий писал о результатах своих поисков: «от первого до последнего, в лодке, причём едва не поплатился и жизнию… Не забудьте, что я лажу в Запорожье уже три года подряд, что я производил там раскопки, вскрыл 24 могилы, нашёл в них много разных вещей, видел много разных запорожских портретов, выкопал запорожца с усами, трубкой и пр.» Благодаря открытиям Яворницкий был оставлен на кафедре. В харьковский период Яворницкий ездил с лекциями по истории казачества в Екатеринославе, Полтаве, Чернигове, Херсоне, Москве, Санкт-Петербурге.
В 1885 году Яворницкий был отстранён от работы в Харьковском университете как украинофил по подозрению в деле о южнорусском сепаратизме. Яворницкий обвинения отрицал: «И не думал и не думаю быть сепаратистом, — Люблю клочок земли! Люблю потому, что не нахожу нигде другого утешения, люблю потому, что там есть широкий простор для моей раздольной натуры, люблю потому, что в чистых речных водах своей Украйны вижу печальный образ своей особы. Эх, знали бы люди, как тяжело мне жить на свете! Одно утешение — броситься в степь, углубиться в дни давно времени… Так разве это сепаратизм?»[4] По итогам следствия был оправдан.
В 1885 году Яворницкий переехал в Санкт-Петербург, где читал лекции в гимназии и на Педагогических курсах. В Северной столице Дмитрий Иванович знакомится с И. Е. Репиным, А. Сластёном, Д. Л. Мордовцевым, М. О. Микешиным, пишет ряд статей по истории Запорожья, предисловие к поэме Т. Г. Шевченко, «Гайдамаки» (которая вышла тогда в русском переводе, с иллюстрациями А. Сластёна). В том же году Яворницкий стал членом Археологического Общества. По совету Яворницкого, Илья Репин приступил к работе над картиной «Запорожцы пишут письмо турецкому султану». Яворницкий же вдохновил Николая Лысенко на создание оперы «Тарас Бульба»[источник не указан 2226 дней].
Регламент проведення чемпіонату Києва з гри «Що? Де? Коли?»
(затверджено Правлінням Київського міського клубу знавців 4.09.2019)
1. Загальні положення
1.1. Чемпіонат Києва з гри «Що? Де? Коли?» (далі — ЩДК) є офіційним змаганням вищого міського рангу, переможець якого оголошується Чемпіоном Києва зі ЩДК.
1.2. Чемпіонат Києва зі ЩДК організовується і проводиться Правлінням Київського Міського Клубу Знавців (далі — Правління).
1.3. У разі виникнення ситуації, яка не регулюється Регламентом, Правління має право приймати з цих питань рішення, що є обов’язковими до виконання учасниками чемпіонату.
1.4. Чемпіонат Києва зі ЩДК складається з турнірів у трьох лігах — Вищій, Відкритій та Лізі Претендентів, а також перехідного міжлігового турніру. Правила проведення Чемпіонату Києва зі ЩДК у кожній із ліг викладено у розділах 2, 3 та 4 Регламенту.
1.5. Переможці Чемпіонату Києва зі ЩДК отримують право (згідно з регіональною квотою Києва) представляти Київ на Кубку України (далі – КУ) зі ЩДК наступного сезону. Якщо КУ проводиться до закінчення Чемпіонату Києва, право представляти Київ на ньому отримує команда, яка на даний момент посідає перше місце у Вищій Лізі.
У разі, якщо серед переможців Чемпіонату Києва є команда, що має персональне за на КУ, право представляти Київ на КУ переходить до кращої з команд, що такого за не мають.
1.6. Для визначення команд, які отримають право представляти м. Київ на Олімпійському кубку ЛУК, проводиться окремий турнір за олімпійською схемою. У цьому турнірі беруть участь 16 команд — команди Вищої ліги Києва та поточні лідери Ліги Претендентів. У разі, коли команда відмовляється від участі у цьому відбірковому турнірі, її місце передається наступній у турнірній таблиці команді Ліги Претендентів, а потім до поточних лідерів Відкритої ліги.
1.7. Для визначення команди, яка отримає право представляти м. Київ у Перехідному етапі Чемпіонату України наступного сезону, після закінчення Чемпіонату Києва зі ЩДК проводиться окремий відбірковий турнір — «Фінал сезону», правила проведення якого описані у розділі 6 Регламенту.
1.8. У разі, якщо етап Вищої ліги проводиться на пакеті синхронного турніру «Кубок городов», перша збірна Києва складається з поточних лідерів турніру Вищої ліги, а друга — формується за участі поточних лідерів Ліги Претендентів.
1.9. Для розгляду конфліктних ситуацій, що не відносяться до спортивних моментів, створюється Комісія з етики у складі трьох авторитетних та шанованих гравців клубу. Повноваження Комісії визначаються Положенням, яке затверджується Правлінням.
2. Правила проведення Чемпіонату Києва зі ЩДК у Вищій лізі.
2.1. Чемпіонат Києва зі ЩДК у Вищій лізі складається з 4 етапів та проводиться на зовнішніх пакетах запитань.
2.2. Кількість етапів та їх перелік визначає Правління, але не пізніше дня проведення 1-го етапу.
2.3. До участі у етапах Вищої ліги допускаються команди, які подали у електронному вигляді заявку на участь у Чемпіонаті Києва зі ЩДК у термін, який встановлено Правлінням (зазвичай – не менш ніж за тиждень до першої гри Чемпіонату у поточному сезоні) – незалежно від черговості ігор першого етапу (Вища чи Відкрита ліга) та гарантують своєчасну сплату турнірного внеску (розмір турнірного внеску визначається рішенням Правління).
2.4. У етапах Вищої ліги чемпіонату Києва беруть участь 10 команд.
Це команди:
● що посіли у Чемпіонаті Києва зі ЩДК минулого сезону місця з першого по шосте;
● що посіли перші два місця у турнірі Ліги претендентів минулого сезону;
● що посіли перші два місця у перехідному міжліговому турнірі попереднього сезону.
2.5. За підсумками турніру Вищої ліги Чемпіонату Києва зі ЩДК:
● команда, що посіла перше місце за підсумками всіх проведених етапів, оголошується Чемпіоном Києва зі ЩДК;
● команди, що посіли 1-6 місця, зберігають право грати у Вищій лізі Чемпіонату Києва зі ЩДК наступного сезону;
● команди, що посіли 7-8 місця, вибувають у Лігу Претендентів та беруть участь у перехідному міжліговому турнірі за право грати у Вищій лізі Чемпіонату Києва зі ЩДК наступного сезону;
● команди, що посіли 9-10 місця вибувають у Лігу Претендентів.
2.6. Для проведення кожного з етапів Вищої Ліги Правління обирає організаторів.
2.7. Правління залишає за собою право контролювати роботу організаторів з усіх питань підготовки і проведення туру, а на себе бере наступні функції:
● пошук і підготовка приміщення, у якому буде проведено турнір;
● своєчасне (не менше ніж за 4 дні) сповіщення команд-учасниць турніру про час та місце проведення турніру, а також про інші питання, що стосуються проведення турніру;
● за необхідністю надання організаційної та методичної до Організатору під час проведення турніру;
● дисциплінарні санкції (аж до відсторонення від участі у Чемпіонаті Києва) по відношенню до гравців і команд, які були визнані як ті, що припустилися грубих порушень правил Регламенту та загальноприйнятих норм поведінки.
Сын сельского дьякона Ивана Якимовича Яворницкого (1827—1885), выходца из слободских казаков и крестьянки Анны Матвеевны Терновской (1830—1916). Род Яворницких, согласно исследованиям Дмитрия Ивановича, восходил к галичанам. Дмитрию Ивановичу удалось выяснить, что изначально фамилия его предков по мужской линии была Яворницкий, то есть из города Явор в Галиции. После Февральской революции он восстановил исконную транскрипцию.[1] Однако большая часть научных трудов Дмитрия Ивановича была написана и опубликована до 1917 года, под фамилией Эварницкий. Под ней же фигурирует учёный и в 3-м томе «Казачьего Словаря-Справочника» (Сан-Ансельмо, США, 1970). Предки Дмитрия Ивановича, согласно его работе «По следам запорожцев», были православными шляхтичами из Речи Посполитой, бежавшими в Россию из-за гонений. Поселившись в Слободском крае часть Яворницких стала мещанами, часть вступила в духовное звание. Один из его предков, Роман Любицкий в 1713 году занимал должность Бишкинского сотника Изюмского полка[2][уточнить]. Дед историка — Яким Фёдорович Яворницкий — владел собственным хутором.
С 1867 года учился в Харьковском уездном училище. В 1874 году поступил в Харьковскую духовную семинарию. С 1877 по 1881 годы[3] Дмитрий Яворницкий учился в Харьковском Императорском университете. Среди лекторов университета Яворницкому довелось услышать Н. Ф. Сумцова и А. А. Потебню.
В 1880-е годы Яворницкий проводил раскопки на Днепровских порогах. В письме Ф. Г. Лебединцеву в 1884 году Яворницкий писал о результатах своих поисков: «от первого до последнего, в лодке, причём едва не поплатился и жизнию… Не забудьте, что я лажу в Запорожье уже три года подряд, что я производил там раскопки, вскрыл 24 могилы, нашёл в них много разных вещей, видел много разных запорожских портретов, выкопал запорожца с усами, трубкой и пр.» Благодаря открытиям Яворницкий был оставлен на кафедре. В харьковский период Яворницкий ездил с лекциями по истории казачества в Екатеринославе, Полтаве, Чернигове, Херсоне, Москве, Санкт-Петербурге.
В 1885 году Яворницкий был отстранён от работы в Харьковском университете как украинофил по подозрению в деле о южнорусском сепаратизме. Яворницкий обвинения отрицал: «И не думал и не думаю быть сепаратистом, — Люблю клочок земли! Люблю потому, что не нахожу нигде другого утешения, люблю потому, что там есть широкий простор для моей раздольной натуры, люблю потому, что в чистых речных водах своей Украйны вижу печальный образ своей особы. Эх, знали бы люди, как тяжело мне жить на свете! Одно утешение — броситься в степь, углубиться в дни давно времени… Так разве это сепаратизм?»[4] По итогам следствия был оправдан.
В 1885 году Яворницкий переехал в Санкт-Петербург, где читал лекции в гимназии и на Педагогических курсах. В Северной столице Дмитрий Иванович знакомится с И. Е. Репиным, А. Сластёном, Д. Л. Мордовцевым, М. О. Микешиным, пишет ряд статей по истории Запорожья, предисловие к поэме Т. Г. Шевченко, «Гайдамаки» (которая вышла тогда в русском переводе, с иллюстрациями А. Сластёна). В том же году Яворницкий стал членом Археологического Общества. По совету Яворницкого, Илья Репин приступил к работе над картиной «Запорожцы пишут письмо турецкому султану». Яворницкий же вдохновил Николая Лысенко на создание оперы «Тарас Бульба»[источник не указан 2226 дней].
Регламент проведення чемпіонату Києва з гри «Що? Де? Коли?»
(затверджено Правлінням Київського міського клубу знавців 4.09.2019)
1. Загальні положення
1.1. Чемпіонат Києва з гри «Що? Де? Коли?» (далі — ЩДК) є офіційним змаганням вищого міського рангу, переможець якого оголошується Чемпіоном Києва зі ЩДК.
1.2. Чемпіонат Києва зі ЩДК організовується і проводиться Правлінням Київського Міського Клубу Знавців (далі — Правління).
1.3. У разі виникнення ситуації, яка не регулюється Регламентом, Правління має право приймати з цих питань рішення, що є обов’язковими до виконання учасниками чемпіонату.
1.4. Чемпіонат Києва зі ЩДК складається з турнірів у трьох лігах — Вищій, Відкритій та Лізі Претендентів, а також перехідного міжлігового турніру. Правила проведення Чемпіонату Києва зі ЩДК у кожній із ліг викладено у розділах 2, 3 та 4 Регламенту.
1.5. Переможці Чемпіонату Києва зі ЩДК отримують право (згідно з регіональною квотою Києва) представляти Київ на Кубку України (далі – КУ) зі ЩДК наступного сезону. Якщо КУ проводиться до закінчення Чемпіонату Києва, право представляти Київ на ньому отримує команда, яка на даний момент посідає перше місце у Вищій Лізі.
У разі, якщо серед переможців Чемпіонату Києва є команда, що має персональне за на КУ, право представляти Київ на КУ переходить до кращої з команд, що такого за не мають.
1.6. Для визначення команд, які отримають право представляти м. Київ на Олімпійському кубку ЛУК, проводиться окремий турнір за олімпійською схемою. У цьому турнірі беруть участь 16 команд — команди Вищої ліги Києва та поточні лідери Ліги Претендентів. У разі, коли команда відмовляється від участі у цьому відбірковому турнірі, її місце передається наступній у турнірній таблиці команді Ліги Претендентів, а потім до поточних лідерів Відкритої ліги.
1.7. Для визначення команди, яка отримає право представляти м. Київ у Перехідному етапі Чемпіонату України наступного сезону, після закінчення Чемпіонату Києва зі ЩДК проводиться окремий відбірковий турнір — «Фінал сезону», правила проведення якого описані у розділі 6 Регламенту.
1.8. У разі, якщо етап Вищої ліги проводиться на пакеті синхронного турніру «Кубок городов», перша збірна Києва складається з поточних лідерів турніру Вищої ліги, а друга — формується за участі поточних лідерів Ліги Претендентів.
1.9. Для розгляду конфліктних ситуацій, що не відносяться до спортивних моментів, створюється Комісія з етики у складі трьох авторитетних та шанованих гравців клубу. Повноваження Комісії визначаються Положенням, яке затверджується Правлінням.
2. Правила проведення Чемпіонату Києва зі ЩДК у Вищій лізі.
2.1. Чемпіонат Києва зі ЩДК у Вищій лізі складається з 4 етапів та проводиться на зовнішніх пакетах запитань.
2.2. Кількість етапів та їх перелік визначає Правління, але не пізніше дня проведення 1-го етапу.
2.3. До участі у етапах Вищої ліги допускаються команди, які подали у електронному вигляді заявку на участь у Чемпіонаті Києва зі ЩДК у термін, який встановлено Правлінням (зазвичай – не менш ніж за тиждень до першої гри Чемпіонату у поточному сезоні) – незалежно від черговості ігор першого етапу (Вища чи Відкрита ліга) та гарантують своєчасну сплату турнірного внеску (розмір турнірного внеску визначається рішенням Правління).
2.4. У етапах Вищої ліги чемпіонату Києва беруть участь 10 команд.
Це команди:
● що посіли у Чемпіонаті Києва зі ЩДК минулого сезону місця з першого по шосте;
● що посіли перші два місця у турнірі Ліги претендентів минулого сезону;
● що посіли перші два місця у перехідному міжліговому турнірі попереднього сезону.
2.5. За підсумками турніру Вищої ліги Чемпіонату Києва зі ЩДК:
● команда, що посіла перше місце за підсумками всіх проведених етапів, оголошується Чемпіоном Києва зі ЩДК;
● команди, що посіли 1-6 місця, зберігають право грати у Вищій лізі Чемпіонату Києва зі ЩДК наступного сезону;
● команди, що посіли 7-8 місця, вибувають у Лігу Претендентів та беруть участь у перехідному міжліговому турнірі за право грати у Вищій лізі Чемпіонату Києва зі ЩДК наступного сезону;
● команди, що посіли 9-10 місця вибувають у Лігу Претендентів.
2.6. Для проведення кожного з етапів Вищої Ліги Правління обирає організаторів.
2.7. Правління залишає за собою право контролювати роботу організаторів з усіх питань підготовки і проведення туру, а на себе бере наступні функції:
● пошук і підготовка приміщення, у якому буде проведено турнір;
● своєчасне (не менше ніж за 4 дні) сповіщення команд-учасниць турніру про час та місце проведення турніру, а також про інші питання, що стосуються проведення турніру;
● за необхідністю надання організаційної та методичної до Організатору під час проведення турніру;
● дисциплінарні санкції (аж до відсторонення від участі у Чемпіонаті Києва) по відношенню до гравців і команд, які були визнані як ті, що припустилися грубих порушень правил Регламенту та загальноприйнятих норм поведінки.