Українська повстанська армія – військово-політична формація Українського визвольного руху, стратегічною метою якого було відновлення української державності.
Заснована на зламі 1942–1943 років, вона діяла до вересня 1949-го, після чого реорганізована в збройне підпілля, що тривало до середини 1950-х. Через лави УПА пройшло понад 100 тисяч осіб. За участь у повстанському русі чи його підтримку каральними органами СРСР було репресовано понад півмільйона осіб.
Діяльність УПА була логічним продовженням українського визвольного руху періоду Української революції 1917–1921 років, підпільно-бойової Української військової організації та Організації українських націоналістів (далі – ОУН) 1920–1930-х років. Боротьбу УПА у формі беззбройного опору підхопив дисидентський рух 1960-х років і національно-демократичне відродження кінця 1980-х – початку 1990-х.
“У жовтні 1942 року на Поліссі постали перші збройні відділи, що дали початок Української Повстанської Армії. 1) Для зафіксування цього історичного моменту визначається день 14-го жовтня 1942 року днем постання УПА. 2) Для вшанування цього моменту день 14-го жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА”
Із постанови Української Головної
Визвольної Ради від 30 травня 1947 року
Тож 14 жовтня стало символічною датою постання УПА. Із 2014 року відповідно до Указу Президента України № 806 14 жовтня є також Днем захисника України на вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві.
Объяснение:
Український визвольний рух, який на початку ХХ століття вилився у національну революцію 1917–1921 років, не спинився після її поразки, а трансформувався у збройне підпілля. На Західній Україні, яка відійшла до Польщі, розгорнула діяльність Українська військова організація, що мала завадити закріпленню окупаційної влади. До організації ввійшли переважно ветерани військових формувань Української революції. З’явилися також молодіжні націоналістичні гуртки. У 1929 році обидві течії об’єдналися та створили Організацію українських націоналістів. До 1938 року її очолював полковник Січових Стрільців Євген Коновалець.
Протягом 1930-х років ОУН зростала чисельно та територіально, її підпільні структури охоплювали більшість теренів Західної України. У березні 1939 року її представники брали активну участь у захисті новопроголошеної Карпатської України.
Одним із найважчих в історії організації став період 1939–1941 років, коли Західну Україну було приєднано до СРСР. Тоді ОУН вперше зіткнулася із репресивною машиною СРСР – НКВД. Відчайдушний спротив комуністичному режиму призвів до численних втрат: за різними даними, від 16 до 35 тисяч арештованих і страчених оунівців. Проте навіть за жорстких умов у перші дні німецько-радянської війни ОУН розгорнула масове антирадянське повстання.
Питання вибору тактики досягнення головної мети – здобуття незалежності України стало причиною наростання протиріч між керівництвом крайової ОУН (на території України) й еміграційним проводом націоналістів на чолі з Андрієм. Урешті антагонізм вилився у створення молодим радикальним поколінням 10 лютого 1940 року Революційного проводу ОУН на чолі зі Степаном Бандерою. Він обрав тактику “доконаних фактів” – здобути незалежність шляхом революційної боротьби силами українського народу і примусити нацистську Німеччину визнати цей факт. Натомість ОУН під керівництвом Андрія Мельника у боротьбі за самостійність України розраховувало головним чином на підтримку гітлерівської Німеччини.
Каким образом они обеспечивали себя: торговля, ремесло.
Как относились с своей деятельности: естественно, это было единственное, что они умели, и что могло их прокормить и поэтому они передавали свое умение своим детям, по наследству.
Какими качествами характера отличались: расчетливость, бережливость.
Что ценили в жизни: свобода, процветание, стабильность.
Монахи.
Каким образом они обеспечивали себя: наемный труд, рента, сельское хозяйство, пожертвования, доходы от церковной утвари и остатки.
Как относились с своей деятельности: очень хорошо, это же был смысл их жизни, их ценности и идеи отражались в этом
Какими качествами характера отличались: жадность, смирение, лень, смирение.
Что ценили в жизни: процветание, мир. Рыцари.
Каким образом они обеспечивали себя: барщина, оброк и прочие сборы, жили за счет лордов и того, что участвовали в военных действиях, охраняли замки и крепости.
Как относились с своей деятельности: они обожали свою деятельность, специально готовились к этому с самого детства.
Какими качествами характера отличались: смелость, щедрость, амбиции, гордость, смелость.
Что ценилось в жизни: честь, достоинство, ну и главное - умение их отстоять, военные подвиги, рыцарский кодекс.
Крестьяне.
Каким образом они обеспечивали себя: сельское хозяйство, ремесло, торговля.
Как относились с своей деятельности: их участь была довольно грустной, ведь они должны были быть бедными, жить в плохих условиях, работать и ничего от этого труда не иметь.
Какими качествами характера отличались: скупой трудолюбивый.
Что ценилось в жизни: процветание, распределение земли, безопасность, стабильность.
Українська повстанська армія – військово-політична формація Українського визвольного руху, стратегічною метою якого було відновлення української державності.
Заснована на зламі 1942–1943 років, вона діяла до вересня 1949-го, після чого реорганізована в збройне підпілля, що тривало до середини 1950-х. Через лави УПА пройшло понад 100 тисяч осіб. За участь у повстанському русі чи його підтримку каральними органами СРСР було репресовано понад півмільйона осіб.
Діяльність УПА була логічним продовженням українського визвольного руху періоду Української революції 1917–1921 років, підпільно-бойової Української військової організації та Організації українських націоналістів (далі – ОУН) 1920–1930-х років. Боротьбу УПА у формі беззбройного опору підхопив дисидентський рух 1960-х років і національно-демократичне відродження кінця 1980-х – початку 1990-х.
“У жовтні 1942 року на Поліссі постали перші збройні відділи, що дали початок Української Повстанської Армії. 1) Для зафіксування цього історичного моменту визначається день 14-го жовтня 1942 року днем постання УПА. 2) Для вшанування цього моменту день 14-го жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА”
Із постанови Української Головної
Визвольної Ради від 30 травня 1947 року
Тож 14 жовтня стало символічною датою постання УПА. Із 2014 року відповідно до Указу Президента України № 806 14 жовтня є також Днем захисника України на вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві.
Объяснение:
Український визвольний рух, який на початку ХХ століття вилився у національну революцію 1917–1921 років, не спинився після її поразки, а трансформувався у збройне підпілля. На Західній Україні, яка відійшла до Польщі, розгорнула діяльність Українська військова організація, що мала завадити закріпленню окупаційної влади. До організації ввійшли переважно ветерани військових формувань Української революції. З’явилися також молодіжні націоналістичні гуртки. У 1929 році обидві течії об’єдналися та створили Організацію українських націоналістів. До 1938 року її очолював полковник Січових Стрільців Євген Коновалець.
Протягом 1930-х років ОУН зростала чисельно та територіально, її підпільні структури охоплювали більшість теренів Західної України. У березні 1939 року її представники брали активну участь у захисті новопроголошеної Карпатської України.
Одним із найважчих в історії організації став період 1939–1941 років, коли Західну Україну було приєднано до СРСР. Тоді ОУН вперше зіткнулася із репресивною машиною СРСР – НКВД. Відчайдушний спротив комуністичному режиму призвів до численних втрат: за різними даними, від 16 до 35 тисяч арештованих і страчених оунівців. Проте навіть за жорстких умов у перші дні німецько-радянської війни ОУН розгорнула масове антирадянське повстання.
Питання вибору тактики досягнення головної мети – здобуття незалежності України стало причиною наростання протиріч між керівництвом крайової ОУН (на території України) й еміграційним проводом націоналістів на чолі з Андрієм. Урешті антагонізм вилився у створення молодим радикальним поколінням 10 лютого 1940 року Революційного проводу ОУН на чолі зі Степаном Бандерою. Він обрав тактику “доконаних фактів” – здобути незалежність шляхом революційної боротьби силами українського народу і примусити нацистську Німеччину визнати цей факт. Натомість ОУН під керівництвом Андрія Мельника у боротьбі за самостійність України розраховувало головним чином на підтримку гітлерівської Німеччини.
Городские жители.
Каким образом они обеспечивали себя: торговля, ремесло.
Как относились с своей деятельности: естественно, это было единственное, что они умели, и что могло их прокормить и поэтому они передавали свое умение своим детям, по наследству.
Какими качествами характера отличались: расчетливость, бережливость.
Что ценили в жизни: свобода, процветание, стабильность.
Монахи.
Каким образом они обеспечивали себя: наемный труд, рента, сельское хозяйство, пожертвования, доходы от церковной утвари и остатки.
Как относились с своей деятельности: очень хорошо, это же был смысл их жизни, их ценности и идеи отражались в этом
Какими качествами характера отличались: жадность, смирение, лень, смирение.
Что ценили в жизни: процветание, мир. Рыцари.
Каким образом они обеспечивали себя: барщина, оброк и прочие сборы, жили за счет лордов и того, что участвовали в военных действиях, охраняли замки и крепости.
Как относились с своей деятельности: они обожали свою деятельность, специально готовились к этому с самого детства.
Какими качествами характера отличались: смелость, щедрость, амбиции, гордость, смелость.
Что ценилось в жизни: честь, достоинство, ну и главное - умение их отстоять, военные подвиги, рыцарский кодекс.
Крестьяне.
Каким образом они обеспечивали себя: сельское хозяйство, ремесло, торговля.
Как относились с своей деятельности: их участь была довольно грустной, ведь они должны были быть бедными, жить в плохих условиях, работать и ничего от этого труда не иметь.
Какими качествами характера отличались: скупой трудолюбивый.
Что ценилось в жизни: процветание, распределение земли, безопасность, стабильность.