Охарактеризуйте процесс становления единого русского государства в 14-15 вв., а)укажите не менее двух князей 14 века и их вклад в единение русских земель б)Укажите меры, предпринятые Иваном III для создания централизованного русского государства (минимум две внешнеполитические меры, одна – внутриполитическая). Общий объем – 3-5 фраз.
.Важнейшим из центральных органов Империи был рейхстаг. В нём присутствовали три имперских «сословия» Император обладал очень ограниченными полномочиями. Только с согласия рейхстага он мог издавать законы, вводить налоги и решать вопросы войны и мира. В Саксонии и Баварии силы и ресурсы целых стран ставились на службу тщеславию их правителей. Однако в герцогстве Вюртемберг позиции ландтага б
Характерной чертой политической жизни Германии ХI—ХII вв. было укрепление системы территориальных княжеств. Преодолеть феодальную раздробленность стране не удавалось. Социально-экономические сдвиги в развитии страны не привели к образованию единого экономического центра, к которому тяготели бы все области страны. Для многих немецких земель и городов, тесно связанных с транзитной внешней торговлей, объединение страны не являлось жизненной необходимостью. Региональная централизация являлась экономической основой так называемых территориальных княжеств, т. е. компактных территорий, в пределах которых господствующая верхушка обладала относительно полной властью. Территориальные князья поощряли развитие городов в своих землях, основывали новые торгово-ремесленные центры. Связи таких экономически и политически состоятельных земель с центральной королевской властью ослабевали. В средневековой Германии не сложился союз королевской власти и городов, являвшийся необходимым условием преодоления политической раздробленности страны.
6 МЕСЯЦЕВ СПУСТЯыли сильны
Відповідь:
Берестейська унія була спробою реалізувати ідею єдності християнських церков, що зародилася 1054 р. після офіційного розколу християнства на західну та східну гілки, а згодом перетворилася на ідею прилучення православних до католицизму.
Берестейська унія була "раною в тілі руського народу", що розколола його на два ворожі табори, сприяла посиленню впливів Риму, полонізації українців та білорусів
Реформація - соціально-політичний рух XVI – XVII ст., спрямований проти католицької церкви. Реформаційний рух поклав початок новому напрямкові християнського вчення - протестантизмові. Протестантська церква оголошувала свою незалежність від влади папи Римського. Реформація охопила багато європейських країн. Не оминула вона й Польщі та Великого князівства Литовського, у складі яких перебували українські землі. Уряди обох держав спробували перешкоджати поширенню реформаційних ідей. У 1520 р. з'явилася грамота Сигізмунда І, яка під загрозою ув’язнення й конфіскації майна забороняла завозити з-за кордону книжки Лютера. Справа істотно змінилася після перетворення Тевтонського (Прусського) ордену на світську державу із спадковим монархом. Державною релігією в Пруссії було проголошено лютеранство. Територіальна близькість Пруссії до Польщі й Литви зумовила швидке поширення на їхніх землях реформаційних ідей та нових віровчень. Річ Посполита стала, за висловом сучасників, притулком єретиків - так католицька церква називала людей некатолицької віри.
На українських землях нечисленні осередки протестантизму почали з'являтись у 30-40-х рр. XVI ст.
Пояснення: