ОЧЕНЬ НУЖНО Одні історики вважають політику «воєнного комунізму» тимчасовою політикою більшовиків, викликаною виключно труднощами воєнного часу; інші - вбачають у ній насамперед форсовану реалізацію більшовицької тоталітарної моделі устрою суспільства. Яка оцінка, на вашу думку, найбільше відповідає дійсності? Свою відповідь обґрунтуйте.

Сначала i тысячелетия н.э. на территории восточно-европейской равнины, уже осваивавшейся различными земледельческими племенами, расселились славянские племена. в v-vi  вв., в условиях распада родовых отношений и формирования социальной неод­нородности в обществе, они создали полтора десятка племенных союзов или княжений. это были еще догосударственные образования, своеобраз­ная политическая форма объединений эпохи «военной демократии». из таких объединений обычно возникает затем либо рабовладельческое государство, либо раннефеодальное государство. летопись «повесть временных лет» называет эти княжения:   полян  (вокруг киева),  родимичей  (на реке сож),  вятичей  (на реке оке),  северян  (соседей полян с центром в чернигове),  дреговичей  (минск, витебск),  древлян  (мозырь, пинск – полесье),  кривичей (псков, тверь, смоленск),  ильменских словен  (новгород). кроме славян здесь жили предки угров – финские племена (меря, мурома, черемиса, чудь и др.) и – предки современных эстонцев, латышей и литовцев.

1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.

· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;

· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;

· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;

· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу