Очень нужна по истории
Из показаний декабриста П. И. Пестеля
"Происшествия в Неаполе, Гишпании и Португалии имели тогда большое на меня влияние. Я в них находил, по моим понятиям, неоспоримые доказательства в непрочности монархических конституций и полные достаточные причины к недоверчивости к истинному согласию монархов на конституции, ими принимаемые. Сии последние соображения укрепили меня весьма сильно в республиканском и революционном образе мыслей."
Во О каких "происшествиях" говорит Пестель? Какие именно события в ходе революций 1820-х гг. укрепили в нём республиканские убеждения?
ответ ниже.
Объяснение:
Среди тех, кто в XVIII веке — веке «разгула самодержавства» — отдавал все свои силы и энергию, служа «истине, вольности и свету», мы по праву называем «заступников» угнетенного народа: писателя-просветителя Николая Ивановича Новикова (1744—1818) и первого писателя-революционера Александра Николаевича Радищева (1749—1802).
«Новиков, как известно, был первый и, может быть, единственный из русских журналистов, умевший взяться за сатиру смелую и благородную, поражавшую порок сильный и господствующий,— писал в середине века Н. А. Добролюбов.— Он затрагивал такие вопросы и интересы, которые только еще в настоящее время находят свое разрешение и о которых поэтому во времена Новикова нельзя еще было говорить всего, что нужно. При всем том жизнь и сила составляют отличительные достоинства «Трутня» и «Живописца».
Творчество Александра Николаевича Радищева и Николая Ивановича Новикова явило собой образец преемственности революционной мысли и революционного действия, отразило традиции подлинного демократизма в России и оказало сильнейшее влияние на развитие русской культуры конца XVIII - начала XIX вв., и в частности на развитие русской литературы. Творчество и деятельность Радищева и Новикова, наряду с творчеством Державина, подготовили тот революционный переворот в русской литературе, который был осуществлен Пушкиным в начале XIX в.
Останнім часом практично кожна людина задається питанням як потрібно харчуватися, що б бути здоровим, енергійним, активним. Кожен народ має свої традиції, культуру і свою національну кухню. Традиції кулінарії народу залежать більшою мірою від кліматичних особливостей місцевості проживання та життя.
Сьогодні ні для кого не секрет, що харчуватися потрібно саме так, як харчувалися наші предки, що жили в цій же місцевості.
Наші предки, племена Росич, русичів, поляни, древляни, боровичи, що жили вздовж Дніпра і його притоків вели порівняно скромне сільське господарство. Не дивлячись на невеликий початковий набір продуктів, їх кухня була дуже різноманітною. Наші предки вживали в їжу багаті вітамінами і білками екологічно чисті продукти.
У літній період в раціон харчування завжди входили вирощені і зібрані трави, які, втім, заготовляли і на зиму, збирали десятки видів рослин. Ранньою весною наші предки їли кропиву. Її ошпарювали, а потім поїдали м'які листя, що містять повний набір вітамінів.
Годувальником наших предків можна назвати ліс. У лісах збирали гриби, які варили, а ще більше сушили, щоб протягом зими відварювати і додавати в кашу. Білок грибів подібний м'ясному і має відмінний смак. У лісах збирали ягоди, дикі груші та яблука, коріння і велику кількість лікарських рослин. Так само ліс давав і м'ясо (дичину).
Важливе місце в харчуванні займали продукти, зібрані в лісі: гриби, ягоди, горіхи. У меншій мірі в домонгольської Русі вживали м'ясну і молочну їжу. У значних кількостях добували багату фосфором рибу. М'ясо і рибу варили, смажили, солили, коптили і в'ялили.
Основними стравами наших предків були борошняні і круп'яні вироби з жита, пшениці, ячменю, вівса, проса. До столу завжди подавалися каші, кашами називали не тільки круп'яні вироби, але взагалі всі страви з подрібнених продуктів.
У період Київської Русі найпопулярнішим блюдом була каша: пшенична, житня, гречана, пшоняна. Готували її по різному - вимочували, запарювали, варили, змішували різні крупи. Крім цього, каші варили з гарбузом, яблуками, а взимку додавали сушені сливи або сушені гриби.
За часів козацтва в Україні дуже популярним був куліш.
Ще з часів язичництва борщ був ритуальною стравою - їм угодалі дощові хмари. Обід у наших предків було своєрідним методом виховання в сім'ї. Сьогодні відомо понад 400 рецептів приготування борщу, але у кожної господині є свій секрет.
Говорячи про національну кухню не можна забути про сало. На основі багатовікового досвіду українці їли сало з цибулею, часником, квашеною капустою, тобто з природними антибіотиками і антиокислювачами. Взимку сало було обов'язковим в раціоні козаків. Саме жири - більш концентроване джерело енергії ніж вуглеводи. При згорянні в організмі лише одного грама жиру виходить 9, 3 ккал енергії. Саме сало допомагало козакам бути у відмінній формі, особливо в зимовий період.
Багатовіковий досвід наших предків залишив нам принципи здорового харчування
1. Їжа повинна бути максимально простою і натуральної.
2. Їсти потрібно те, що виростає в вашому регіоні, ідеально, вирощене своїми руками і на своїй землі.
3. Харчуватися потрібно відповідно до пори року. Влітку треба харчуватися в основному легкою, рослинною їжею. М'ясо їли в основному взимку, і в обмежених кількостях.
4.Завжди прислухатися до свого організму. Їсти тільки тоді, коли з'являється відчуття голоду ідеально ті продукти, яких потребує організм в даний момент.
5. Звести до мінімуму, а краще зовсім виключити продукти рафіновані, такі як цукор, борошно вищого гатунку, шліфований рис, манну крупу.
6. Їсти потрібно тільки в спокійному настрої. Це відноситься і до приготування їжі. Не можна приступати до трапези якщо, людина збуджена чи відчуває негативні емоції.
Потрібно пам'ятати, що ідеальна їжа - це їжа рідного дому, рідного вогнища, яка грунтується на рецептах, що передаються з покоління в покоління, на сімейні традиції, на традиціях даної місцевості, даного народу, даної національності. Це і буде ідеальним харчуванням здорової людини.