В 1968 году, на территории Улан-Удэ был открыт Этнографический музей народов Забайкалья — один из крупнейших музеев под открытым небом в России. Он занимает территорию площадью 37 гектаров, где собрано более 40 архитектурных памятников и свыше 11 тысяч экспонатов. В музее ежегодно проводится празднование Масленицы. Праздник пользуется большой популярностью среди жителей и гостей города Улан-Удэ. В числе постоянных посетителей Масленицы — семьи, туристические группы, школьники и студенты.
И соответственно - вклад, это развитие туризма, патриотизма, сохранение истории
Аналізуючи усі ці обставини, автор популярної книги „Україна. Історія” канадський українець Орест Субтельний, на відміну від Михайла Драгоманова, дотримується думки, що якраз у 14 столітті „історичні події розвивалися у несприятливому для України напрямі. Саме в період її політико-економічного та культурного занепаду почали підноситися її сусіди – Литва, Польща та Московія... Стародавній Київ залишався лише блідою тінню своєї колишньої слави... Майже 80 років титул володаря українських земель належав монголо-татарам. Але навіть протягом відносно короткого періоду їхнього панування хронічні чвари у Золотій Орді унеможливлювали для монголів безпосереднє управління тутешніми землями. Отже, Україна, наче дозрілий плід, чекала наступного завойовника. Серед перших, хто скористався цією можливістю, були литовці”.
Ну как минимум вклад в сохранение истории
Объяснение:
В 1968 году, на территории Улан-Удэ был открыт Этнографический музей народов Забайкалья — один из крупнейших музеев под открытым небом в России. Он занимает территорию площадью 37 гектаров, где собрано более 40 архитектурных памятников и свыше 11 тысяч экспонатов. В музее ежегодно проводится празднование Масленицы. Праздник пользуется большой популярностью среди жителей и гостей города Улан-Удэ. В числе постоянных посетителей Масленицы — семьи, туристические группы, школьники и студенты.
И соответственно - вклад, это развитие туризма, патриотизма, сохранение истории
Аналізуючи усі ці обставини, автор популярної книги „Україна. Історія” канадський українець Орест Субтельний, на відміну від Михайла Драгоманова, дотримується думки, що якраз у 14 столітті „історичні події розвивалися у несприятливому для України напрямі. Саме в період її політико-економічного та культурного занепаду почали підноситися її сусіди – Литва, Польща та Московія... Стародавній Київ залишався лише блідою тінню своєї колишньої слави... Майже 80 років титул володаря українських земель належав монголо-татарам. Але навіть протягом відносно короткого періоду їхнього панування хронічні чвари у Золотій Орді унеможливлювали для монголів безпосереднє управління тутешніми землями. Отже, Україна, наче дозрілий плід, чекала наступного завойовника. Серед перших, хто скористався цією можливістю, були литовці”.