Кампанія на Балтійському морі (1914—1918) — військові дії флотів Антанти (Російської та Британської імперій) проти військово-морських сил Німецької імперії на морському просторі Балтійського моря в роки Першої світової війни.
До початку воєнних дій російський Балтійський флот значно поступався німецькому кайзерівському флоту, тому усі його плани будувалися з розрахунку на підтримку дій своїх наземних сил. Втім, кайзерівський флот для дій на Балтійському морі обмежився незначним угрупованням бойових кораблів, яке виконувало другорядні завдання. З початку серпня 1914 року розпочалися бойові дії, які скоріше мали характер розвідки боєм, ніж повномасштабних бойових зіткнень флотів двох держав. Протягом кампанії 1914 року російський Балтійський флот перейшов від пасивного очікування противника в гирлі Фінської затоки до активних дій на всій акваторії моря.
1) причины - при завоеваний в Италии население побеждённой стороны становились рабами и при этом произошло большое скопление рабов в Древнем Риме. Рабам относились очень жестоко, что и стало причины восстании Спартака. 2) ход событий - сначала рабы из гладиаторской школы в Капуе совершили побег, а затем укрылись на вулкане Везувий. Сначала они захватили большое количество снаряжении, а затем совершали побеги на окрестности Везувия. Полученную добычу делили поровну. Рим тем временем собирал войска для окончательной сражении во главе с полководцем Крассом. После ряд поражений Спартак со своей армией был вынужден отступить, но тем временем он заключил мир с киликийскими пиратами против войск Красса. Последнее сражение между войск Спарта и Красса произошло в 71 году до н.э. битва при Силаре. 3) итог - в битве при Силаре в 71 году до н.э. закончилась поражением армии Спартака. Причиной поражении были эти: 1) разногласие между повстанцев в тактике. 2) по отношению численности войск Красса у Спартака войска было мало. 4) значение - Спартак хотя и на короткий срок но и всё таки смог добыть свободу для рабов. После восстании Спартака ярость в народе пробудился и Рим был вынужден идти поступки рабам.
Відповідь:
Битва на Балтійському морі (1914—1918)Пояснення:
Кампанія на Балтійському морі (1914—1918) — військові дії флотів Антанти (Російської та Британської імперій) проти військово-морських сил Німецької імперії на морському просторі Балтійського моря в роки Першої світової війни.
До початку воєнних дій російський Балтійський флот значно поступався німецькому кайзерівському флоту, тому усі його плани будувалися з розрахунку на підтримку дій своїх наземних сил. Втім, кайзерівський флот для дій на Балтійському морі обмежився незначним угрупованням бойових кораблів, яке виконувало другорядні завдання. З початку серпня 1914 року розпочалися бойові дії, які скоріше мали характер розвідки боєм, ніж повномасштабних бойових зіткнень флотів двох держав. Протягом кампанії 1914 року російський Балтійський флот перейшов від пасивного очікування противника в гирлі Фінської затоки до активних дій на всій акваторії моря.
2) ход событий - сначала рабы из гладиаторской школы в Капуе совершили побег, а затем укрылись на вулкане Везувий. Сначала они захватили большое количество снаряжении, а затем совершали побеги на окрестности Везувия. Полученную добычу делили поровну. Рим тем временем собирал войска для окончательной сражении во главе с полководцем Крассом. После ряд поражений Спартак со своей армией был вынужден отступить, но тем временем он заключил мир с киликийскими пиратами против войск Красса. Последнее сражение между войск Спарта и Красса произошло в 71 году до н.э. битва при Силаре.
3) итог - в битве при Силаре в 71 году до н.э. закончилась поражением армии Спартака. Причиной поражении были эти: 1) разногласие между повстанцев в тактике. 2) по отношению численности войск Красса у Спартака войска было мало.
4) значение - Спартак хотя и на короткий срок но и всё таки смог добыть свободу для рабов. После восстании Спартака ярость в народе пробудился и Рим был вынужден идти поступки рабам.