Образ жизни андроновцев – 1 , хозяйство – 2 . Типы скотоводства: пастушеское, полукочевое, кочевое (в поздний период). Появление
кочевого и переход к нему привел к увеличению стада. Основные животные: 3 , 4
, 5 . Разводили двугорбых верблюдов (бактрианов). Ремесла: 6 ,
7 , 8 . На смену родам появились 9 . Зарождались семейная,
частная собственность и имущественное неравенство. Особая роль отводилась 10
. Прототипы древних городов 11 и 12 . Священное место
в доме – 13 . Андроновцы – 14 тип, по происхождению – 15
.
864-Захват Асольдом и Диром Киева.
862-Аскольд и Дир совершили неудачный поход на Константинополь.
879-Умер Рюрик и передал княжение свое Олегу.
882-Объединение Киева и Новгорода
883-Киевский князь Олег совершил поход на древлян и начал собирать с них дань
885-Великий Киевский князь Олег установил свою власть над радимичами, которые до этого платили дань хазарам, и обязал их платить дань ему.
859-Первое летописное упоминание о Новгороде .
901-Печенеги достигли низовий Днепра и Дуная.
911-Договор Киевского князя олега с Византией
907-Поход князя Олега на Константинополь
912-смерть Вещего Олега
920-Война князя Игоря с печенегами
940-Поход киевского князя Игоря на Византию.
944-Договор Игоря с Византией.
945-Набег русов на Бердаа
946-месть жены Игоря, княгини Ольги, древлянам за убийство мужа
947-Киевская княгиня Ольга установила оброки и дани, и ловища
951-Не помню
957-Ольга приняла крещение в Царьграде
958-Война Хазарии с Русью.
964-русский князь Святослав с дружиной разгромил Хазарский Каганат.
965- один или два похода против хазар
968-Иоанна I Цимисхия - его союзники печенеги нападают на Киев, тем самым серьезно отвлекая Святослава от его активного и весьма успешного участия во внутренних делах Византии, а главное заставляют Святослава оставить захваченную Болгарию.
969-смерть княгини Ольги.
969-Иоанн I Цимисхий убивает Никифора II Фоку и становится императором при наличии формальных соправителях Василии II и Константине VIII.
971-мирный договор Святослава и Иоанна I Цимисхия.
971тВесна — Иоанн I Цимисхий , нарушив перемирие, провёл войска через горные проходы и подошёл к Преславе.
Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська