3. Проанализируйте образование КазАССР. Обьясните ( ):
1. Деятельность казревкома
2. Особенности образования КазАССР
2. Процесс обьединения казахских земель
1
СМОТРЕТЬ ОТВЕТ
Войди чтобы добавить комментарий
ответ
5,0/5
8
alena2005796
хорошист
19 ответов
1.2 тыс. пользователей, получивших
1.Основная функция Казревкома - осуществление высшего военно-гражданского управления краем.
Основные задачи Казревкома:
- борьба против контрреволюции и интервенции;
- создание условий для государственного, хозяйственного и культурного строительства в крае;
- подготовка Учредительного съезда Советов в Казахстане.
Председатель Казревкома - С.Пестковский, поляк по национальности, член Компартии с 1902 г.
2. В конце 1920-х-начале 1930-х годов, по мере обострения кризиса в социально-экономическом развитии СССР, широкие масштабы приобрели поиски виновных -т. н. «врагов народа», «вредителей», подрывных антисоветских элементов и подпольных организаций. В Казахстане приступили к повсеместному «разоблачению» врагов и в такой обстановке проходило обсуждение проекта новой Конституции СССР. Она была принята на Чрезвычайном VIII Всесоюзном съезде Советов 5 декабря 1936 года. Согласно новой Конституции Казахская АССР была преобразована в союзную республику. Чрезвычайный X съезд Советов Казахстана в марте 1937 года утвердил Конституцию Казахской ССР.
2.В целях объединения исконно казахских земель при Кирревкоме была образована комиссия, которая занималась определением границ будущей республики. Территориальный вопрос вызвал горячие споры. В состав Казахстана был включен Оренбург, первая столица КазАССР (1920-1924 гг.). Необходимость включения Кустанайского региона в состав Казахстана была всесторонне доказана А.Байтурсыновым и М.Сералиным.
Непросто шло включение в состав Казахстана Акмолинской и Семипалатинской областей, которые относились к Западной Сибири. В.ИЛенин, стремясь вызвать доверие разных народов и удержать их на стороне Советов, доказывал необходимость решения спорных территориальных вопросов и установления границ в пользу создаваемой Казахской республики.
У той час, як Руська земля міцніла, на півночі східнослов'янські племена ворогували між собою. Це протистояння завершилося за новгородців князювати на Русь варяга Рюрика, який намагався силою підкорити племена. Після смерті у 879 р. Рюрика правління в Новгороді перейшло до його воєводи Олега, котрий був опікуном Рюрикового сина Ігоря. Так утвердилася династія Рюриковичів. Правив Олег від імені малого Ігоря, але фактично був повновладним князем. Очевидно, протистояння зі слов'янськими племенами набуло надзвичайної гостроти, тож Олег із княжим сином мусив піти з Новгорода.
У 882 р. він зі своєю дружиною спустився на човнах по Дніпру й оволодів Києвом, убивши тамтешнього князя Аскольда. Олег проголосив Київ своєю столицею. За його правління були об'єднані майже всі східні слов'яни, що стало вирішальним кроком на шляху створення держави Київська Русь. Влада Києва поширилася не тільки на полян, деревлян і сіверян, а й на ільменських (новгородських) словенів, кривичів, радимичів, білих хорватів, уличів, на неслов'янські племена чудь і мерю.
Князь Ігор (912-945)
Після смерті Олега київським князем став Ігор. Він продовжив політику свого попередника, спрямовану на посилення центральної влади та об'єднання племен. Вийшли з покори Києву деревляни, на яких Ігор пішов війною і наклав данину більшу, ніж раніше. Протягом трьох років князь боровся з уличами, але не підкорив їх.
За часів Ігоря біля південних кордонів Русі вперше з'явилися печеніги. У 915 р. вони уклали з Києвом мир і відійшли до Дунаю, однак уже 920 р. угоду було порушено. Візантія боялася посилення Русі й спрямувала проти русів печенігів.
У 941 р. Ігор, скориставшись тим, що Візантія вела війну з арабами, вирушив із військом на кораблях до Константинополя. Поблизу міста русів зустрів добре озброєний візантійський флот, що палив кораблі грецьким вогнем. Багато руських воїнів загинуло. Похід завершився поразкою. Проте 944 р. Ігор пішов на Константинополь удруге. Було укладено договір, який був для Русі вже не такий вигідний, як попередній: руські купці знову мали сплачувати Візантії мито. Ігор зобов'язувався не нападати на візантійські землі та не пропускати до візантійських володінь у Криму болгар.
У 944 р. Ігор здійснив також похід на Закавказзя. Руські війська взяли міста Дербент, Бердаа і з великою здобиччю повернулися додому.
Часті воєнні походи відривали від мирної праці чимало людей. Відшкодувати втрати князь сподівався шляхом укладення вигідних торгових угод із Візантією, а також за рахунок данини з підлеглих Києву земель. У листопаді, коли закінчувалися всі сільськогосподарські роботи, а річки та болота сковувала крига, князі відправлялися на полюддя, тобто круговий об'їзд у землі кривичів, сіверян, деревлян, дреговичів та інших слов'ян, які сплачували їм данину. Нерідко відбиралися не тільки надлишки продуктів, а й вкрай необхідне для сім'ї. Пробувши в цьому "кормлінні" всю зиму, князі у квітні, коли скресала крига на Дніпрі, поверталися до Києва.
Поиск...
Избавься от ограничений
ПОПРОБУЙ ЗНАНИЯ ПЛЮС СЕГОДНЯ
kellofff21
03.12.2020
История
студенческий
ответ дан
3. Проанализируйте образование КазАССР. Обьясните ( ):
1. Деятельность казревкома
2. Особенности образования КазАССР
2. Процесс обьединения казахских земель
1
СМОТРЕТЬ ОТВЕТ
Войди чтобы добавить комментарий
ответ
5,0/5
8
alena2005796
хорошист
19 ответов
1.2 тыс. пользователей, получивших
1.Основная функция Казревкома - осуществление высшего военно-гражданского управления краем.
Основные задачи Казревкома:
- борьба против контрреволюции и интервенции;
- создание условий для государственного, хозяйственного и культурного строительства в крае;
- подготовка Учредительного съезда Советов в Казахстане.
Председатель Казревкома - С.Пестковский, поляк по национальности, член Компартии с 1902 г.
2. В конце 1920-х-начале 1930-х годов, по мере обострения кризиса в социально-экономическом развитии СССР, широкие масштабы приобрели поиски виновных -т. н. «врагов народа», «вредителей», подрывных антисоветских элементов и подпольных организаций. В Казахстане приступили к повсеместному «разоблачению» врагов и в такой обстановке проходило обсуждение проекта новой Конституции СССР. Она была принята на Чрезвычайном VIII Всесоюзном съезде Советов 5 декабря 1936 года. Согласно новой Конституции Казахская АССР была преобразована в союзную республику. Чрезвычайный X съезд Советов Казахстана в марте 1937 года утвердил Конституцию Казахской ССР.
2.В целях объединения исконно казахских земель при Кирревкоме была образована комиссия, которая занималась определением границ будущей республики. Территориальный вопрос вызвал горячие споры. В состав Казахстана был включен Оренбург, первая столица КазАССР (1920-1924 гг.). Необходимость включения Кустанайского региона в состав Казахстана была всесторонне доказана А.Байтурсыновым и М.Сералиным.
Непросто шло включение в состав Казахстана Акмолинской и Семипалатинской областей, которые относились к Западной Сибири. В.ИЛенин, стремясь вызвать доверие разных народов и удержать их на стороне Советов, доказывал необходимость решения спорных территориальных вопросов и установления границ в пользу создаваемой Казахской республики.
Правління Олега в Києві (882-912)
У той час, як Руська земля міцніла, на півночі східнослов'янські племена ворогували між собою. Це протистояння завершилося за новгородців князювати на Русь варяга Рюрика, який намагався силою підкорити племена. Після смерті у 879 р. Рюрика правління в Новгороді перейшло до його воєводи Олега, котрий був опікуном Рюрикового сина Ігоря. Так утвердилася династія Рюриковичів. Правив Олег від імені малого Ігоря, але фактично був повновладним князем. Очевидно, протистояння зі слов'янськими племенами набуло надзвичайної гостроти, тож Олег із княжим сином мусив піти з Новгорода.
У 882 р. він зі своєю дружиною спустився на човнах по Дніпру й оволодів Києвом, убивши тамтешнього князя Аскольда. Олег проголосив Київ своєю столицею. За його правління були об'єднані майже всі східні слов'яни, що стало вирішальним кроком на шляху створення держави Київська Русь. Влада Києва поширилася не тільки на полян, деревлян і сіверян, а й на ільменських (новгородських) словенів, кривичів, радимичів, білих хорватів, уличів, на неслов'янські племена чудь і мерю.
Князь Ігор (912-945)
Після смерті Олега київським князем став Ігор. Він продовжив політику свого попередника, спрямовану на посилення центральної влади та об'єднання племен. Вийшли з покори Києву деревляни, на яких Ігор пішов війною і наклав данину більшу, ніж раніше. Протягом трьох років князь боровся з уличами, але не підкорив їх.
За часів Ігоря біля південних кордонів Русі вперше з'явилися печеніги. У 915 р. вони уклали з Києвом мир і відійшли до Дунаю, однак уже 920 р. угоду було порушено. Візантія боялася посилення Русі й спрямувала проти русів печенігів.
У 941 р. Ігор, скориставшись тим, що Візантія вела війну з арабами, вирушив із військом на кораблях до Константинополя. Поблизу міста русів зустрів добре озброєний візантійський флот, що палив кораблі грецьким вогнем. Багато руських воїнів загинуло. Похід завершився поразкою. Проте 944 р. Ігор пішов на Константинополь удруге. Було укладено договір, який був для Русі вже не такий вигідний, як попередній: руські купці знову мали сплачувати Візантії мито. Ігор зобов'язувався не нападати на візантійські землі та не пропускати до візантійських володінь у Криму болгар.
У 944 р. Ігор здійснив також похід на Закавказзя. Руські війська взяли міста Дербент, Бердаа і з великою здобиччю повернулися додому.
Часті воєнні походи відривали від мирної праці чимало людей. Відшкодувати втрати князь сподівався шляхом укладення вигідних торгових угод із Візантією, а також за рахунок данини з підлеглих Києву земель. У листопаді, коли закінчувалися всі сільськогосподарські роботи, а річки та болота сковувала крига, князі відправлялися на полюддя, тобто круговий об'їзд у землі кривичів, сіверян, деревлян, дреговичів та інших слов'ян, які сплачували їм данину. Нерідко відбиралися не тільки надлишки продуктів, а й вкрай необхідне для сім'ї. Пробувши в цьому "кормлінні" всю зиму, князі у квітні, коли скресала крига на Дніпрі, поверталися до Києва.