Назва партії: • Русько-українська радикальна партія
• Українська націонал – демократична партія
• Українська соціал – демократична партія
Діячі:
М. Грушевський, Ю. Романчук, І. Франко
М. Ганкевич, С. Вітик, В. Охримович
І. Франко, Ю. Бачинський, М. Павлик
Програмні документи:
А)«Програма максимальна
У справахсуспільно-економічнихзмагаємо до переміни продукціїзгіднозіздобуткаминауковогосоціалізму, т. ч. хочемоколективного устрою праці і колективноївласності средств продукційних.
У справахполітичниххочемоповноїволі особи, слова, сходин і товариств, печаті і сумління, забезпеченнякожнійодиниці, без ріжниці пола, якнайповнішоговпливу на рішеннявсіхпитаньполітичногожиття; автономії громад, повітів, крайів, у справах,котрітількойіхдотикають; уділення каждому народовиможности як найповнішогорозвою культурного.У справахкультурнихстоїмо на грунтіпозитивної науки, за раціоналізмом в справах віри і реалізмом в штуці, і домагаємося, щобивсіздобуткикультури і науки сталисявласністю всего народа».
Б) «Будемо підтримувати, скріпляти та розвивати почуття національної єдності з російськими українцями та змагати до витворення разом з ними культурної одноцільності; будемо серед російських українців підтримувати такі змагання, що ведуть до перетворення абсолютної Російської держави в конституційно-федералістичну, оперту на автономії національностей». «…Змагати, щоб серед угорських українців викликати подібний національний рух, який є між галицькими й буковинськими українцями, щоб загріти їх до вживання, плекання рідної мови, до боротьби проти денаціоналізації та до культурної, економічної й політичної праці в користь українського народу Закарпаття». «Нашим ідеалом повинна бути незалежна Русь-Україна, в якій би всічастининашоїнаціїоб’єдналися в одну новочасну, культурну державу».
В) «Наша програмоваціль ясна. Повна воля політична, самодержавність люду, демократія; перехідземлі і фабрик на власністьзагалу, спільнагосподарка на користьзагалу; визволення люду з темноти, доступ для кожного до науки, до світла…Боротьба в ім’яідеалівсоціалізмупротигнобителів люду, се такожборотьба за визволеннянаціональне. «На те, щобиєдністьміжнароднапролетаріатурозвиваласьвповні, треба щобикожен народ був паном у своїйхаті».…Ми змагаємо до того, щобицілий народ українськийвиборовсобінаціональну волю та самостійністьполітичну; наша ціль-вільна держава українського народу, українськареспубліка.…Ми далеківіднаціональноїненависті до чужинців; ми є ворогами шовінізму… Любов до нашого народу зливається в нас в одно з любов’ю до всіхвизискуваних, неволених і гноблених, до всіх тих, що разом з нами готовійти «на стрічусонцю золотому…»
Промышленная революция - это крупномасштабное внедрение механизированного труда на производстве. Крупные производственные предприятия с ручным трудом назывались мануфактурами, с машинным - фабриками и заводами. Промышленная революция заключалась в преобразовании мануфактур в фабрики и заводы.
Государства, в которых раньше других произошла промышленная революция - это Англия, Франция, Бельгия. Там это произошло в XVIII веке. Другие государства через промышленный переворот в XIX веке или даже в XX.
Промышленная революция произошла именно в этих странах потому, что там наблюдалось оптимальное сочетание факторов:
* сильная буржуазия, растущие города;
* централизованная власть и закон защитить институты частной собственности и предпринимательства;
* развитие финансовых рынков;
* научно-техническое развитие этих стран.
Демократизация – процесс внедрения демократических принципов в политическую систему, культуру, стиль жизни и т. д. Например, практически во всех странах Западной Европы на протяжении XIX века принимаются конституции, которые ограничивают власть правителя.
3.С одной стороны благодаря массовости производства товары стали дешевле и многие блага, которыми раньше пользовались только привилегированные группы, стали доступны более широким слоям общества. Улучшилось здравоохранение, уменьшилась детская смертность. Средняя продолжительность жизни европейцев выросла. С другой стороны появился целый класс неимоверно тяжело работавших и бесправных на первых этапах индустриализации рабочих.