1608: Телескоп: Ханс Липперсгей, Захарий Янсен 1610: Искровой ударный кремнёвый замок: Марэн ле Буржуа 1610: Усовершенствованный телескоп: Галилео Галилей 1617: Джон Непер создал деревянную машину для выполнения простейших вычислений. 1620: Логарифмическая линейка: Уильям Отред 1623: Механический калькулятор: Вильгельм Шиккард 1629: Паровая турбина: Джованни Бранка 1630: Логарифмическая линейка: Ричард Делаймен 1641: Изобретён стеклянный жидкостный термометр. 1642: Суммирующая машина Паскаля: Блез Паскаль 1643: Барометр: Эванджелиста Торричелли 1645: Блез Паскаль изобрёл механическую счётную машину. 1650: Многоступенчатая ракета: Казимир Семеoнович 1650: Вакуумный насос: Отто фон Герике 1654: Англичанин Роберт Биссакар разработал прямоугольную логарифмическую линейку, конструкция которой в основном сохранилась до наших дней. 1657: Маятниковые часы: Христиан Гюйгенс 1660: Водяной барометр: Отто фон Герике 1662: Английский экономист и инженер Уильям Петти строит яхту-катамаран 1663: Изобретён зеркальный телескоп 1663: Электрическая машина: Отто фон Герике 1666: Исаак Ньютон получает спектр солнечного света при оптической призмы. 1666: Роберт Гук изобретает спиртовой уровень и винтовые зубчатые колёса. 1672: Телескоп-рефлектор: Исаак Ньютон [73] 1673: Антони Ван Левенгук, научился изготовлять линзы с 150—300-кратным увеличением для микроскопа 1673: Готфрид Вильгельм Лейбниц изготовил арифмометр (первый механический калькулятор) , позволявший легко выполнять вычитание, умножение и деление. 1674: Сэмюэль Морленд изготовил арифмометр, счётная машина Морленда. 1677: Симон Матвеевич Гутовский построил первый русский стан глубокой печати. Начало нотопечатания. 1680: Изобретён паровой котёл — так называемый котёл Папина, сконструированный и изготовленный французским физиком и инженером Д. Папином. 1683: Усовершенствование конструкции прямоугольной логарифмической линейки: Томас Эверард, на этой линейке впервые применена обратная шкала. Её использование позволяло находить глубину различных бочонков стандартного объёма. 1698: Водяной насос с паровым двигателем: Томас Севери
Объяснение: Роман Мстиславич був сином Мстислава Ізяславовича, який дістав у спадщину від батька Володимир-Волинський.
Після смерті Ярослава Осмомисла волинський князь Роман Мстиславович, на за галицьких бояр, прийшов у Галич, проте не зміг там утвердитися, бо тривали значні суперечки і боротьбі боярських угруповань.
Тільки у 1199 р. після смерті Володимира Ярославича, останнього представника династії Ростиславовичів, Роману Мстиславовичу вдалося об’єднати під своєю владою Волинське і Галицьке князівства, утворивши могутню Галицько-Волинську державу, приборкавши свавільну боярську аристократію, спираючись на дрібним феодалів та міське населення.
Столицею нового князівства стало місто Галич і Роман перевів туди свій двір.
У внутрішній політиці Роман зосередив увагу на зміцненні своє влади й ослабленні влади бояр, здолав боярську опозицію, підпорядкував собі непокірні боярські угруповання, багатьох з бояр стратив або відправив на каторгу. Також ббав про авторитет княжої влади.
Утворення єдиної Галицько-Волинської держави мало велике значення. За Романа значно зміцніли князівські позиції і центральна влада. Було створено необхідні умови для розвитку сільського господарства, ремесел, промислів, торгівлі і так далі. Саме в Романа Мстиславовича шукав притулку імператор Візантії після захоплення Константинополя хрестоносцями.
Князь Роман був високоосвіченою людиною. Народ любив його за справедливість та чесність.
Роман здобув собі авторитет походами на половців у 1197-1198 pp., 1201 p., 1204 р. та литовців, які закінчилися перемогою. У 1204 р. одержав пропозицію Папи Римського в обмін на прийняття князем католицизму коронувати його, але відмовився від цього.
У 1202 р. зміг оволодіти Києвом, об’єднавши під своєю владою всю Південно-Західну Русь. Кордони його держави проходили від Дніпра до Чорного моря і Дунаю, у її складі були землі сучасної Молдови й Північної Буковини. Він підніс міжнародний авторитет держави, бо в період феодального роздроблення всієї Європи створив єдину могутню державу, зав’язав рівноправні й дружні відносини з Візантійською і Німецькою імперіями. Галицько-Волинське князівство стало збирачем руських земель.
Объяснение: Роман Мстиславич був сином Мстислава Ізяславовича, який дістав у спадщину від батька Володимир-Волинський.
Після смерті Ярослава Осмомисла волинський князь Роман Мстиславович, на за галицьких бояр, прийшов у Галич, проте не зміг там утвердитися, бо тривали значні суперечки і боротьбі боярських угруповань.
Тільки у 1199 р. після смерті Володимира Ярославича, останнього представника династії Ростиславовичів, Роману Мстиславовичу вдалося об’єднати під своєю владою Волинське і Галицьке князівства, утворивши могутню Галицько-Волинську державу, приборкавши свавільну боярську аристократію, спираючись на дрібним феодалів та міське населення.
Столицею нового князівства стало місто Галич і Роман перевів туди свій двір.
У внутрішній політиці Роман зосередив увагу на зміцненні своє влади й ослабленні влади бояр, здолав боярську опозицію, підпорядкував собі непокірні боярські угруповання, багатьох з бояр стратив або відправив на каторгу. Також ббав про авторитет княжої влади.
Утворення єдиної Галицько-Волинської держави мало велике значення. За Романа значно зміцніли князівські позиції і центральна влада. Було створено необхідні умови для розвитку сільського господарства, ремесел, промислів, торгівлі і так далі. Саме в Романа Мстиславовича шукав притулку імператор Візантії після захоплення Константинополя хрестоносцями.
Князь Роман був високоосвіченою людиною. Народ любив його за справедливість та чесність.
Роман здобув собі авторитет походами на половців у 1197-1198 pp., 1201 p., 1204 р. та литовців, які закінчилися перемогою. У 1204 р. одержав пропозицію Папи Римського в обмін на прийняття князем католицизму коронувати його, але відмовився від цього.
У 1202 р. зміг оволодіти Києвом, об’єднавши під своєю владою всю Південно-Західну Русь. Кордони його держави проходили від Дніпра до Чорного моря і Дунаю, у її складі були землі сучасної Молдови й Північної Буковини. Він підніс міжнародний авторитет держави, бо в період феодального роздроблення всієї Європи створив єдину могутню державу, зав’язав рівноправні й дружні відносини з Візантійською і Німецькою імперіями. Галицько-Волинське князівство стало збирачем руських земель.