Назовите причины восстания под предводительством Спартака.Приведите примеры свидетельствуют о том что Восстания был одним из самых значимых в Истории Древнего Рима
Основним соціальним розподілом у Римі став розподіл на вільних і рабів. Єдність вільних громадян Риму (квиритів) деякий час підтримувалася існуванням їхньої колективної власності на землю і рабів, що належали державі. Проте з часом колективна власність на землю ставала фіктивною, громадський земельний фонд переходив до окремих власників, поки, нарешті, аграрний закон 3 року до н.е. не ліквідував його, остаточно затвердивши приватну власність.
Вільні в Римі розпадалися на дві соціально-класові групи: верхівку рабовласників ( землевласників, торговців) і дрібних виробників (хліборобів і ремісників ), що становили більшість суспільства. До останніх примикала міська біднота, пролетарі. Через те, що рабство спочатку мало патріархальний характер, боротьба між великими рабовласниками і дрібними виробниками, які найчастіше самі обробляли землю і працювали в майстернях, довгий час становила основний зміст історії Римської республіки. Тільки з часом протиріччя між рабами і рабовласниками виступає на перший план. Раби в період республіки перетворюються на основний пригноблений і експлуатований клас. Головним джерелом рабства був військовий полон. Так, після розгрому Карфагена в рабство було звернуто 55 000 осіб, а всього в II-I ст. до н. е. - більше півмільйона.
Русские избы были двух типов: курная (или черная) и белая. Черная, курная изба имела печь без трубы. Когда печь топилась, дым выходил прямо наружу через устье печи, отчего деревянный потолок избы покрывался черной смолистой копотью. Для выхода из помещения открывали дверь и небольшое отверстие в потолке или в задней стене избы – волоковое окошко (дымоволок) . После топки это отверстие закрывали деревянным щитком. Окна во всех русских избах были очень маленькими. Вместо стекол вставляли куски слюды или высушенный бычий пузырь. Внутри курной крестьянской избы вместе с людьми находилась и вся крестьянская живность: куры, гуси, свиньи, телята, так что запах в таких избах стоял чрезвычайно тяжелый. Животные находились в одной стороне избы, домочадцы ютились за перегородкой в другой – называемой комнатой. Так же комнатой называлась и особая пристройка к избе, в которой жили люди. В белых крестьянских избах было, как правило, одно- два, редко три жилых помещения, соединенных сенями. В домах зажиточных крестьян имелись горницы.
Основним соціальним розподілом у Римі став розподіл на вільних і рабів. Єдність вільних громадян Риму (квиритів) деякий час підтримувалася існуванням їхньої колективної власності на землю і рабів, що належали державі. Проте з часом колективна власність на землю ставала фіктивною, громадський земельний фонд переходив до окремих власників, поки, нарешті, аграрний закон 3 року до н.е. не ліквідував його, остаточно затвердивши приватну власність.
Вільні в Римі розпадалися на дві соціально-класові групи: верхівку рабовласників ( землевласників, торговців) і дрібних виробників (хліборобів і ремісників ), що становили більшість суспільства. До останніх примикала міська біднота, пролетарі. Через те, що рабство спочатку мало патріархальний характер, боротьба між великими рабовласниками і дрібними виробниками, які найчастіше самі обробляли землю і працювали в майстернях, довгий час становила основний зміст історії Римської республіки. Тільки з часом протиріччя між рабами і рабовласниками виступає на перший план. Раби в період республіки перетворюються на основний пригноблений і експлуатований клас. Головним джерелом рабства був військовий полон. Так, після розгрому Карфагена в рабство було звернуто 55 000 осіб, а всього в II-I ст. до н. е. - більше півмільйона.