Є в Ірані така ось загадкова ланцюг ні на що не схожих отворів в землі посеред пустельній місцевості. Це дуже давнє і життєво важливе для населяють цю землю людей споруда знаходиться в околицях іранського міста Гонабад. Цій споруді, як встановили вчені, вже 2700 років. Воно дозволяє в посушливих районах Ірану видобувати воду з джерел, розташованих на верхніх ділянках долин. Потім вона по розгалуженим підземними каналами - Кяризи (Каріз, канатів в різних мовах) доставляється до поселень і сільгоспугідь.
Кяризи були воістину великим винаходом для того часу! Ця водопровідна система дозволила Древній Персії досягти справжнього розквіту.
Схематично пристрій кярізной системи можна описати так: основний колодязь дозволяє добувати воду з підземного горизонту, система підземних тунелів, по якій вода транспортується в певне місце, плюс вертикальні свердловини вздовж усього маршруту, які дозволяють провітрювати і обслуговувати кяризи, а також конденсувати вологу.
Вперше зрошуване землеробство з'явилося на території сучасного Ірану вісім тисяч років: спочатку використовували тільки воду стікають з гір річок і струмків. Згодом була розроблена технологія побудови кяризів.
Як відзначають гідрологи, найдивніше - що стародавні майстри вміли не тільки добувати воду, але і транспортувати її на солідні відстані без застосування якихось джерел енергії, використовуючи тільки закони гідродинаміки.
Клятва Ганнибала — клятва в вечной ненависти к Риму, которую принёс юный Ганнибал Барка своему отцу Гамилькару.
Об этой клятве бежавший из Карфагена Ганнибал в 193 г. до н. э. рассказал царю Антиоху, когда тот заподозрил карфагенянина в связях с римлянами:
Когда, Антиох, я был ещё малым ребёнком, мой отец Гамилькар как-то во время жертвоприношения подвёл меня к алтарю и заставил поклясться, что никогда не буду я другом римского народа. Под знаком этой клятвы я воевал 36 лет, она же изгнала меня из отечества во время мира, она привела беглецом в твой царский дворец, и если ты обманешь мою надежду, я, ведомый все тою же клятвой, разузнавая, где еще есть военные силы, где есть оружие, по всему свету стану искать и найду врагов римлянам. Так что если твоим приближенным любо множить перед тобою мои вины, пусть они поищут для этого другой повод. Я ненавижу римлян и ненавистен им! Свидетелями правдивости моих слов да будут мой отец Гамилькар и боги. Итак, если ты размышляешь о войне с Римом, Ганнибал будет среди первых твоих друзей, но если что-то тебя вынуждает к миру, на это ищи себе другого советчика[1].
Є в Ірані така ось загадкова ланцюг ні на що не схожих отворів в землі посеред пустельній місцевості. Це дуже давнє і життєво важливе для населяють цю землю людей споруда знаходиться в околицях іранського міста Гонабад. Цій споруді, як встановили вчені, вже 2700 років. Воно дозволяє в посушливих районах Ірану видобувати воду з джерел, розташованих на верхніх ділянках долин. Потім вона по розгалуженим підземними каналами - Кяризи (Каріз, канатів в різних мовах) доставляється до поселень і сільгоспугідь.
Кяризи були воістину великим винаходом для того часу! Ця водопровідна система дозволила Древній Персії досягти справжнього розквіту.
Схематично пристрій кярізной системи можна описати так: основний колодязь дозволяє добувати воду з підземного горизонту, система підземних тунелів, по якій вода транспортується в певне місце, плюс вертикальні свердловини вздовж усього маршруту, які дозволяють провітрювати і обслуговувати кяризи, а також конденсувати вологу.
Вперше зрошуване землеробство з'явилося на території сучасного Ірану вісім тисяч років: спочатку використовували тільки воду стікають з гір річок і струмків. Згодом була розроблена технологія побудови кяризів.
Як відзначають гідрологи, найдивніше - що стародавні майстри вміли не тільки добувати воду, але і транспортувати її на солідні відстані без застосування якихось джерел енергії, використовуючи тільки закони гідродинаміки.
Клятва Ганнибала — клятва в вечной ненависти к Риму, которую принёс юный Ганнибал Барка своему отцу Гамилькару.
Об этой клятве бежавший из Карфагена Ганнибал в 193 г. до н. э. рассказал царю Антиоху, когда тот заподозрил карфагенянина в связях с римлянами:
Когда, Антиох, я был ещё малым ребёнком, мой отец Гамилькар как-то во время жертвоприношения подвёл меня к алтарю и заставил поклясться, что никогда не буду я другом римского народа. Под знаком этой клятвы я воевал 36 лет, она же изгнала меня из отечества во время мира, она привела беглецом в твой царский дворец, и если ты обманешь мою надежду, я, ведомый все тою же клятвой, разузнавая, где еще есть военные силы, где есть оружие, по всему свету стану искать и найду врагов римлянам. Так что если твоим приближенным любо множить перед тобою мои вины, пусть они поищут для этого другой повод. Я ненавижу римлян и ненавистен им! Свидетелями правдивости моих слов да будут мой отец Гамилькар и боги. Итак, если ты размышляешь о войне с Римом, Ганнибал будет среди первых твоих друзей, но если что-то тебя вынуждает к миру, на это ищи себе другого советчика[1].
Объяснение: