За всю свою католицизм не знал столь глубокого потрясения, каким стала для него реформация. со святым римским престолом порывали одна за другой европейские страны — часть и швейцарских земель, , швеция, дания и норвегия. к новым протестантским церквам и религиозным общностям примкнула часть населения франции, нидерландов, польши, чехии и венгрии. католическая церковь начала активную борьбу с реформацией, одновременно осуществляя церковную реформу. в этом ее поддержала светская власть ряда государств. система мер, направленная на пресечение и искоренение реформационных идей и движений: создание высшего инквизиционного трибунала, введение строгой цензуры, вмешательство папства в государственные дела и привлечение монархов к борьбе с протестантизмом — известна в как контрреформация. католическая реформа предусматривала организационное обновление католической церкви и в соответствии с духом времени отдельных сторон ее вероучения. новые монашеские ордена. иезуиты. обновление католической церкви началось несколько раньше принятия контрреформаци-онных мер. истоки церковной реформы следует искать в соборном движении xiv—xv вв., в многочисленных призывах к очищению и возвращению к идеалам раннехристианской общины. гуманистическое просветительство xv—xvi вв., расширение сети учебных заведений и книгопечатание способствовали активизации движения за реформу, по-новому обосновав ее необходимость. в этом отношении католическая реформа, как и реформация, питались из одного источника. католическая реформа началась с обновления монашес
До наших днів дійшли багато пам'ятників архітектури, які можна віднести до елліністичного типу. Наприклад, фортеця в Дербенті (рис. IV.2), храм в Гаріі, який був зведений в I ст. до н.е. у Вірменії (рис. IV.3).
На уламках імперії Олександра виникає ряд держав. Серед них елліністичне Єгипетське царство, Пергамское царство в Малій Азії, держава Селевкідів на територіях Іраку, Ірану, Азербайджану, частині Вірменії, Південного Дагестану, Близького Сходу, Афганістану, Пакистану, Гірського Таджикистану (Бадахшана) і частини Киргизії, ряд дрібніших царств в Малій Азії, торгова олігархічна республіка на острові Родос. Визнаними центрами елліністичного світу в цей період поряд з Афінами стають Олександрія Єгипетська, Селевкія на Тигру, Пергам, Мараканда.
Объяснение:
До наших днів дійшли багато пам'ятників архітектури, які можна віднести до елліністичного типу. Наприклад, фортеця в Дербенті (рис. IV.2), храм в Гаріі, який був зведений в I ст. до н.е. у Вірменії (рис. IV.3).
На уламках імперії Олександра виникає ряд держав. Серед них елліністичне Єгипетське царство, Пергамское царство в Малій Азії, держава Селевкідів на територіях Іраку, Ірану, Азербайджану, частині Вірменії, Південного Дагестану, Близького Сходу, Афганістану, Пакистану, Гірського Таджикистану (Бадахшана) і частини Киргизії, ряд дрібніших царств в Малій Азії, торгова олігархічна республіка на острові Родос. Визнаними центрами елліністичного світу в цей період поряд з Афінами стають Олександрія Єгипетська, Селевкія на Тигру, Пергам, Мараканда.