как-то не понятно ты задал/а вопрос, поэтому дам тебе просто определения, а там сам/а решишь
1) Догово́р о ненападе́нии ме́жду Герма́нией и Сове́тским Сою́зом — межправительственное соглашение, подписанное 23 августа 1939 года главами ведомств по иностранным делам Германии и Советского Союза. СССР был предпоследним государством, подписавшим подобный двусторонний документ с Германией.
2)Пакт Бриа́на — Ке́ллога, Пари́жский пакт — договор об отказе от войны в качестве орудия национальной политики; получил название по именам инициаторов — министра иностранных дел Франции Аристида Бриана и госсекретаря США Фрэнка Келлога.
3) «Декларация о неприменении силы между Германией и Польшей» — совместная декларация, подписанная Германией и Польшей 26 января 1934 года. Принятие этого документа временной нормализации отношений между двумя государствами.
4) «Пакт четырёх» — международный договор, подписанный представителями Италии, Великобритании, Германии и Франции 15 июля 1933 года в Риме. Договор предполагал политическое сотрудничество между четырьмя державами в Лиге Наций с целью устранения угрозы войны в Европе
Що таке національне відродження? Які процеси воно поєднує? На які етапи поділяється? Чим ці етапи відрізняються один від одного? Для відповіді використайте схему, подану на першому форзаці підручника.
За визначенням історика ХХ ст. Віталія Сарбея, українське національне відродження — «це комплекс подій в історії України кінця ХVІІІ — початку ХХ ст., пов’язаних із поширенням масового національного самоусвідомлення, пожвавленням і піднесенням українського національного руху, розвитком усіх галузей культурного життя українців, що свідчило про активізацію становлення та консолідацію на основі українського етносу нації».
На думку сучасного історика Григорія Касьянова: «Термін “національне відродження”, очевидно, варто брати в лапки, підкреслюючи тим самим його умовність. Загалом, здається, можна було б запропонувати альтернативний термін — націотворення, оскільки і за змістом, і за формою українське “національне відродження” було саме творенням нації...». «Якщо у першій половині XIX ст. націоналізм для більшої частини Європи був новиною, справді інтелектуальним винаходом, то після “весни народів” він став загальносвітовою тенденцією, і Україна в цьому відношенні не була винятком». «“Національне відродження”... тривалий, суперечливий і багатовекторний процес».
как-то не понятно ты задал/а вопрос, поэтому дам тебе просто определения, а там сам/а решишь
1) Догово́р о ненападе́нии ме́жду Герма́нией и Сове́тским Сою́зом — межправительственное соглашение, подписанное 23 августа 1939 года главами ведомств по иностранным делам Германии и Советского Союза. СССР был предпоследним государством, подписавшим подобный двусторонний документ с Германией.
2)Пакт Бриа́на — Ке́ллога, Пари́жский пакт — договор об отказе от войны в качестве орудия национальной политики; получил название по именам инициаторов — министра иностранных дел Франции Аристида Бриана и госсекретаря США Фрэнка Келлога.
3) «Декларация о неприменении силы между Германией и Польшей» — совместная декларация, подписанная Германией и Польшей 26 января 1934 года. Принятие этого документа временной нормализации отношений между двумя государствами.
4) «Пакт четырёх» — международный договор, подписанный представителями Италии, Великобритании, Германии и Франции 15 июля 1933 года в Риме. Договор предполагал политическое сотрудничество между четырьмя державами в Лиге Наций с целью устранения угрозы войны в Европе
За визначенням історика ХХ ст. Віталія Сарбея, українське національне відродження — «це комплекс подій в історії України кінця ХVІІІ — початку ХХ ст., пов’язаних із поширенням масового національного самоусвідомлення, пожвавленням і піднесенням українського національного руху, розвитком усіх галузей культурного життя українців, що свідчило про активізацію становлення та консолідацію на основі українського етносу нації».
На думку сучасного історика Григорія Касьянова: «Термін “національне відродження”, очевидно, варто брати в лапки, підкреслюючи тим самим його умовність. Загалом, здається, можна було б запропонувати альтернативний термін — націотворення, оскільки і за змістом, і за формою українське “національне відродження” було саме творенням нації...». «Якщо у першій половині XIX ст. націоналізм для більшої частини Європи був новиною, справді інтелектуальним винаходом, то після “весни народів” він став загальносвітовою тенденцією, і Україна в цьому відношенні не була винятком». «“Національне відродження”... тривалий, суперечливий і багатовекторний процес».