Живопис і графіка, скульптура й архітектура, прикладні мистецтва розвивалися по-різному, кожному з цих видів були властиві свої підйоми і спади. Живопис в Китаї з`являється ще в найдавніші часи, але найвищим розквітом став час з X по XIII сторіччя. Саме тоді були закладені основи майже всіх мальовничих стилів. Прагненням показати джерела мальовничих традицій китайського народу і продиктоване звертання до історичного минулого мистецтва Китаю, до однієї з вузлових проблем китайського класичного живопису, що скоряє глядачів і донині. Китайське мистецтво минулих епох по праву зайняло важливе місце в історії світової культури. Художні образи, створені протягом стародавності і середньовіччя китайським народом, настільки різноманітні і відзначені такою яскравою самобутністю, що мало кого залишають байдужим. Китайські майстри, віддалені від нас багатьма сторіччями, залишили після себе грандіозну спадщину, що включає неповторні по красі пам'ятники архітектури, скульптури, живопису, художніх ремесел. Китайські поети і прозаїки зуміли донести до наших днів побожно-захоплене почуття краси природи, інтерес до різноманітних явищ життя, і хоча художня культура древнього і середньовічного Китаю вміщає в себе світ уявлень, багато в чому відмінний від сформованих у європейських країнах і живучий по власних законах, особливості розвитку мистецтва Китаю розкриваються у всьому багатстві перед тим, хто не пошкодує зусиль, щоб відчути його аромат і осягти світосприймання його творців.
Версий происхождения этого фразеологизма немало. Например, фразеологизм возник потому, что в монастырь часто уходили люди с серьезными неприятности в жизни. Или потому, что русские воины подводили врагов под стены монастырей, превращавшихся на время войны в крепости . Возможно также, что это выражение символизирует тяжелую жизнь женщин в царской России. Ведь если муж наносил жене побои, то родственники в таких случаях отправлялись искать защиты у патриарха и властей, и если ее находили — то жена «подводила мужа под монастырь», т.е. отправляла его «на смирение» на полгода или год. Мне нравится первая версия, простая, ясная.
Живопис і графіка, скульптура й архітектура, прикладні мистецтва розвивалися по-різному, кожному з цих видів були властиві свої підйоми і спади. Живопис в Китаї з`являється ще в найдавніші часи, але найвищим розквітом став час з X по XIII сторіччя. Саме тоді були закладені основи майже всіх мальовничих стилів. Прагненням показати джерела мальовничих традицій китайського народу і продиктоване звертання до історичного минулого мистецтва Китаю, до однієї з вузлових проблем китайського класичного живопису, що скоряє глядачів і донині. Китайське мистецтво минулих епох по праву зайняло важливе місце в історії світової культури. Художні образи, створені протягом стародавності і середньовіччя китайським народом, настільки різноманітні і відзначені такою яскравою самобутністю, що мало кого залишають байдужим. Китайські майстри, віддалені від нас багатьма сторіччями, залишили після себе грандіозну спадщину, що включає неповторні по красі пам'ятники архітектури, скульптури, живопису, художніх ремесел. Китайські поети і прозаїки зуміли донести до наших днів побожно-захоплене почуття краси природи, інтерес до різноманітних явищ життя, і хоча художня культура древнього і середньовічного Китаю вміщає в себе світ уявлень, багато в чому відмінний від сформованих у європейських країнах і живучий по власних законах, особливості розвитку мистецтва Китаю розкриваються у всьому багатстві перед тим, хто не пошкодує зусиль, щоб відчути його аромат і осягти світосприймання його творців.