ответ: А) В Средней Греции находилась область Аттика. Ее главным городом были Афины. Почти вся остальная Аттика была покрыта горами, в горных районах жители разводили овец, свиней и коз. В прибрежных поселках жили рыбаки, промышлявшие ловом морской рыбы. Почвы для зерновых в Аттике, как и в большей части остальной Греции, были неважные, зато виноград и оливки здесь росли прекрасно.
Сбор олив
В Аттике на склонах холмов выращивали виноград. Из его сока делали вино. Греки не пили вино чистым, а разбавляли его водой. Пьянство резко осуждали.
Б) В VII веке до н. э. власть в Афинах принадлежала знати. Простой народ, по-гречески демос, в управлении не участвовал. На холме, посвященном богу Аресу, заседал ареопаг – совет знати. Из числа знатных и богатых афинян избирали архонтов – правителей и судей. В Афинском полисе действовали суровые законы, написанные архонтом Драконтом. Даже за мелкое воровство приговаривали к смертной казни.
Лучшими землями в Аттике владели знатные люди. Крестьяне Аттики часто голодали, у многих не хватало даже семян для нового посева. Приходилось брать в долг у богатых соседей. На крестьянской земле появлялись долговые камни. На них было вырезано имя знатного человека, давшего в долг зерно или серебро, имя должника и срок возвращения долга. Если крестьянин не отдаст долга, у него отберут землю. Но семью надо кормить, и приходится вновь залезать в долги. Многим крестьянам грозила участь стать рабами. Знатный рабовладелец мог послать раба-должника на любые работы и даже продать его на чужбину. Афинский демос стал вооружаться на борьбу со знатью, требуя отмены долгового рабства и передела земли Борьба демоса против долгового рабства
В) Солон провёл много важных реформ:
отменил законы Драконта,
отменил все долги,
отменил долговое рабство: греки больше не могли стать рабами, рабами могли быть только чужеземцы,
давал гражданство приезжим ремесленникам и торговцам,
ввёл деление граждан на категории не по знатности рода, а по богатству: то есть теперь не обязательно было быть знатным, чтобы попасть в высшую категорию граждан и участвовать в управлении полисом,
ввёл народный суд,
ввёл выборы архонта на народном собрании – теперь главного чиновника избирал народ.
Аристократы совсем не хотели делиться своей властью с народом. И демос тоже был недоволен, так как хотел отобрать все богатства и землю у знатных. В результате реформами Солона остались недовольными почти все граждане Афин. Солон на много лет уехал из города странствовать.
Солон провёл много важных реформ:
отменил законы Драконта,
отменил все долги,
отменил долговое рабство: греки больше не могли стать рабами, рабами могли быть только чужеземцы,
давал гражданство приезжим ремесленникам и торговцам,
ввёл деление граждан на категории не по знатности рода, а по богатству: то есть теперь не обязательно было быть знатным, чтобы попасть в высшую категорию граждан и участвовать в управлении полисом,
ввёл народный суд,
ввёл выборы архонта на народном собрании – теперь главного чиновника избирал народ..
Історія України. Опорні конспекти та практичні заняття. 8 клас
Практичне заняття 2
Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва
(Теоретичні відомості)
Військове мистецтво козаків
Передумови створення військової організації козацтва:
• поява у степовій зоні України угодників, а також втікачів від панського гноблення;
• створення укріплених зимівників і необхідність їх захисту;
• постійна загроза нападу з боку кримських татар;
• необхідність збройного захисту колонізованих земель від військового наступу державної адміністрації Польщі та Литви.
Запорожці створили військову організацію. Запорозьке військо формувалося на добровільних засадах, новобранців упродовж кількох років навчали досвідчені вояки.
• Славилася козацька піхота — найбільш боєздатна в Європі. Піхотинці шикувалися у три шеренги: перша — стріляла, друга — подавала рушниці, третя — заряджала їх.
• Добре організованою в козаків була оборона табору — укріплення з кількох рядів зсунутих і скріплених між собою ланцюгами возів, усередині якого знаходилося козацьке військо.
• Козацька кіннота була нечисленною. Наступала півколом і, таким чином, атакувала ворога не лише з фронту, а й із флангів.
• Успішно діяла козацька артилерія, вогонь якої підтримував дії піхоти.
• Була організована козацька розвідка — розвідувальна служба, що збирала інформацію про ворога в його володіннях. На підставі повідомлень розвідників розроблялися плани козацьких походів.
• Постійно діяли козацькі вартові — сторожова служба. Спеціальні підрозділи несли вартову службу в степу, де пролягали татарські шляхи, і в разі небезпеки повідомляли про неї за до системи димової сигналізації.
• Козацький флот складали морські та річкові човни — чайки.
Козацькі чайки — судна завдовжки 15-20 м, завширшки 3-6 м, заввишки до 4 м, мали від 20 до 40 пар весел, два керма (кормове й носове); рухалися як на веслах, так і за до вітрил.
Наприкінці XVII ст. на кожну чайку витрачалося, крім дерева, 210 кг заліза, 2 бочки смоли, 50 кг клоччя, 140 м полотна на вітрила. Вміщували чайки по 50-70 козаків зі зброєю, кілька гармат (кожна вагою 96 кг).
В похід виходило близько 300 чайок (приблизно 20 тис. козаків). Плавали чайки Чорним та Азовським морями, Дніпром, Дунаєм, Бугом, сягали Кафи, Варни, Стамбула та інших поселень на узбережжі.
Козацька зброя: рушниця, спис, шабля, луки і стріли, легкі гармати.
Кожен козак у поході, крім рушниці, повинен був мати ще сокиру, косу, лопату, мотузки, щоб насипати вали або зв’язувати вози, готуючи табір до відбиття ворога.
Під час походу брали й харчі: у бочці тримали сухарі; мали варене пшоно та змішане з водою тісто, яке їли разом із пшоном. Називали цю страву саламахою. Брали у походи сало.
Під час походу панувала сувора дисципліна. Найбільшою провиною вважали зраду козацтву та Батьківщині.
Усе козацтво поділялося на полки по 500-1000, а згодом і більше вояків, очолюваних полковником.
Полки складалися із сотень, керованих сотниками.
Усе українське козацтво очолював гетьман, а запорозьке козацтво — кошовий отаман. Під час походу він мав необмежену владу.
ответ: А) В Средней Греции находилась область Аттика. Ее главным городом были Афины. Почти вся остальная Аттика была покрыта горами, в горных районах жители разводили овец, свиней и коз. В прибрежных поселках жили рыбаки, промышлявшие ловом морской рыбы. Почвы для зерновых в Аттике, как и в большей части остальной Греции, были неважные, зато виноград и оливки здесь росли прекрасно.
Сбор олив
В Аттике на склонах холмов выращивали виноград. Из его сока делали вино. Греки не пили вино чистым, а разбавляли его водой. Пьянство резко осуждали.
Б) В VII веке до н. э. власть в Афинах принадлежала знати. Простой народ, по-гречески демос, в управлении не участвовал. На холме, посвященном богу Аресу, заседал ареопаг – совет знати. Из числа знатных и богатых афинян избирали архонтов – правителей и судей. В Афинском полисе действовали суровые законы, написанные архонтом Драконтом. Даже за мелкое воровство приговаривали к смертной казни.
Лучшими землями в Аттике владели знатные люди. Крестьяне Аттики часто голодали, у многих не хватало даже семян для нового посева. Приходилось брать в долг у богатых соседей. На крестьянской земле появлялись долговые камни. На них было вырезано имя знатного человека, давшего в долг зерно или серебро, имя должника и срок возвращения долга. Если крестьянин не отдаст долга, у него отберут землю. Но семью надо кормить, и приходится вновь залезать в долги. Многим крестьянам грозила участь стать рабами. Знатный рабовладелец мог послать раба-должника на любые работы и даже продать его на чужбину. Афинский демос стал вооружаться на борьбу со знатью, требуя отмены долгового рабства и передела земли Борьба демоса против долгового рабства
В) Солон провёл много важных реформ:
отменил законы Драконта,
отменил все долги,
отменил долговое рабство: греки больше не могли стать рабами, рабами могли быть только чужеземцы,
давал гражданство приезжим ремесленникам и торговцам,
ввёл деление граждан на категории не по знатности рода, а по богатству: то есть теперь не обязательно было быть знатным, чтобы попасть в высшую категорию граждан и участвовать в управлении полисом,
ввёл народный суд,
ввёл выборы архонта на народном собрании – теперь главного чиновника избирал народ.
Аристократы совсем не хотели делиться своей властью с народом. И демос тоже был недоволен, так как хотел отобрать все богатства и землю у знатных. В результате реформами Солона остались недовольными почти все граждане Афин. Солон на много лет уехал из города странствовать.
Солон провёл много важных реформ:
отменил законы Драконта,
отменил все долги,
отменил долговое рабство: греки больше не могли стать рабами, рабами могли быть только чужеземцы,
давал гражданство приезжим ремесленникам и торговцам,
ввёл деление граждан на категории не по знатности рода, а по богатству: то есть теперь не обязательно было быть знатным, чтобы попасть в высшую категорию граждан и участвовать в управлении полисом,
ввёл народный суд,
ввёл выборы архонта на народном собрании – теперь главного чиновника избирал народ..
Объяснение:
Надеюсь !
Історія України. Опорні конспекти та практичні заняття. 8 клас
Практичне заняття 2
Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва
(Теоретичні відомості)
Військове мистецтво козаків
Передумови створення військової організації козацтва:
• поява у степовій зоні України угодників, а також втікачів від панського гноблення;
• створення укріплених зимівників і необхідність їх захисту;
• постійна загроза нападу з боку кримських татар;
• необхідність збройного захисту колонізованих земель від військового наступу державної адміністрації Польщі та Литви.
Запорожці створили військову організацію. Запорозьке військо формувалося на добровільних засадах, новобранців упродовж кількох років навчали досвідчені вояки.
• Славилася козацька піхота — найбільш боєздатна в Європі. Піхотинці шикувалися у три шеренги: перша — стріляла, друга — подавала рушниці, третя — заряджала їх.
• Добре організованою в козаків була оборона табору — укріплення з кількох рядів зсунутих і скріплених між собою ланцюгами возів, усередині якого знаходилося козацьке військо.
• Козацька кіннота була нечисленною. Наступала півколом і, таким чином, атакувала ворога не лише з фронту, а й із флангів.
• Успішно діяла козацька артилерія, вогонь якої підтримував дії піхоти.
• Була організована козацька розвідка — розвідувальна служба, що збирала інформацію про ворога в його володіннях. На підставі повідомлень розвідників розроблялися плани козацьких походів.
• Постійно діяли козацькі вартові — сторожова служба. Спеціальні підрозділи несли вартову службу в степу, де пролягали татарські шляхи, і в разі небезпеки повідомляли про неї за до системи димової сигналізації.
• Козацький флот складали морські та річкові човни — чайки.
Козацькі чайки — судна завдовжки 15-20 м, завширшки 3-6 м, заввишки до 4 м, мали від 20 до 40 пар весел, два керма (кормове й носове); рухалися як на веслах, так і за до вітрил.
Наприкінці XVII ст. на кожну чайку витрачалося, крім дерева, 210 кг заліза, 2 бочки смоли, 50 кг клоччя, 140 м полотна на вітрила. Вміщували чайки по 50-70 козаків зі зброєю, кілька гармат (кожна вагою 96 кг).
В похід виходило близько 300 чайок (приблизно 20 тис. козаків). Плавали чайки Чорним та Азовським морями, Дніпром, Дунаєм, Бугом, сягали Кафи, Варни, Стамбула та інших поселень на узбережжі.
Козацька зброя: рушниця, спис, шабля, луки і стріли, легкі гармати.
Кожен козак у поході, крім рушниці, повинен був мати ще сокиру, косу, лопату, мотузки, щоб насипати вали або зв’язувати вози, готуючи табір до відбиття ворога.
Під час походу брали й харчі: у бочці тримали сухарі; мали варене пшоно та змішане з водою тісто, яке їли разом із пшоном. Називали цю страву саламахою. Брали у походи сало.
Під час походу панувала сувора дисципліна. Найбільшою провиною вважали зраду козацтву та Батьківщині.
Усе козацтво поділялося на полки по 500-1000, а згодом і більше вояків, очолюваних полковником.
Полки складалися із сотень, керованих сотниками.
Усе українське козацтво очолював гетьман, а запорозьке козацтво — кошовий отаман. Під час походу він мав необмежену владу.
Традиції та побут українського козацтва