Роль, яку відігравав Таврійський півострів, починаючи від античних часів, - тобто роль своєрідного ключа, економічного, а також політичного, по відношенню до безкраїх і незвичайно багатих просторів Східної Європи - стала основною причиною того, що півострів ще на межі першого тисячоліття після Різдва Христового перестав бути моноетнічною територією.
Пізніше нові завоювання (а на півострові влада мінялася часто, зрештою, переважно співіснували державні утворення різних етносів) усували попередні панівні нації, перетворюючи їх у залежні. Так виникла помітна етнічна мозаїчність Криму, особливо в горах та у його торговельних центрах - факторіях.
Треба, однак, сказати, що "сто-національного" Криму, про який залюбки досі трубить прихована компартійна та пост-компартійна пропаганда, ніколи не було в природі. Для економічно активних зон, зон пожвавленого торговельного обміну в цілому світі завжди був характерний поліетнізм, як в античні, так і в середньовічні та нові часи - і Крим ніколи не був якоюсь винятковою особливістю, як намагаються доводити щедро оплачувані агітатори та, треба шкодувати, люди, які вважають себе істориками.
Признаки тоталитарного политического режима. Тоталитаризм — это политический режим, в котором осуществляется полный контроль и жесткая регламентация со стороны государства всех сфер жизнедеятельности общества и жизни каждого человека, обеспечивающаяся преимущественно силовыми средствами, в том числе и средствами вооруженного насилия. К основным признакам тоталитарного режима относятся: 1) верховенство государства, носящее тотальный характер. Государство не просто вмешивается в экономическую, политическую, социальную, духовную, семейно-бытовую жизнь общества, оно стремится полностью подчинить, огосударствить любые проявления жизни; 2) сосредоточение всей полноты государственной политической власти в руках вождя партии, влекущее фактическое отстранение населения и рядовых членов партии от участия в формировании и деятельности государственных органов; 3) монополия на власть единственной массовой партии, сращивание партийного и государственного аппарата; 4) господство в обществе одной всесильной государственной идеологии, поддерживающей в массах убежденность в справедливости данной системы власти и правильности избранного пути; 5) централизованная система контроля и управления экономикой; 6) полное бесправие человека. Политические свободы и права зафиксированы формально, но реально отсутствуют; 7) существует строгая цензура над всеми средствами массовой информации и издательской деятельностью. Запрещено критиковать представителей власти, государственную идеологию, положительно отзываться о жизни государств с иными политическими режимами; 8) полиция и спецслужбы наряду с функциями обеспечения правопорядка выполняют функции карательных органов и выступают в качестве инструмента массовых репрессий; 9) подавление любой оппозиции и инакомыслия посредством систематического и массового террора, в основу которого положено как физическое,таки духовное насилие; 10) подавление личности, обезличивание человека, превращение его в однотипный винтик партийно-государственной машины. Государство стремится к полной трансформации человека в соответствии с принятой в нем идеологией.
Роль, яку відігравав Таврійський півострів, починаючи від античних часів, - тобто роль своєрідного ключа, економічного, а також політичного, по відношенню до безкраїх і незвичайно багатих просторів Східної Європи - стала основною причиною того, що півострів ще на межі першого тисячоліття після Різдва Христового перестав бути моноетнічною територією.
Пізніше нові завоювання (а на півострові влада мінялася часто, зрештою, переважно співіснували державні утворення різних етносів) усували попередні панівні нації, перетворюючи їх у залежні. Так виникла помітна етнічна мозаїчність Криму, особливо в горах та у його торговельних центрах - факторіях.
Треба, однак, сказати, що "сто-національного" Криму, про який залюбки досі трубить прихована компартійна та пост-компартійна пропаганда, ніколи не було в природі. Для економічно активних зон, зон пожвавленого торговельного обміну в цілому світі завжди був характерний поліетнізм, як в античні, так і в середньовічні та нові часи - і Крим ніколи не був якоюсь винятковою особливістю, як намагаються доводити щедро оплачувані агітатори та, треба шкодувати, люди, які вважають себе істориками.