Німеччина та Італія в 1815-1870 рр. 1. В основі політики правлячих державних діячів Італії та Німеччини лежали погляди:Требуется ответ. Один вариант.
A - Поміркованого консерватизму
B - Консерватизму та політичної реакції
Г - Економічного та політичного лібералізму
Д - Економічного та політичного націоналізму
2. Требуется ответ. Один вариант.
А - Кожна німецька країна мала власного монарха, уряд, судову, митну і грошову системи
В - Німецька імперія була однією з наймогутніших країн Європи
Г - За формою правління Німеччина була федерацією з єдиним урядом, спільним військом та єдиними законами
Д - На чолі Німеччини стояв єдиний монарх, який мав реальну владу
3.Оберіть твердження, що стосується економічного становища Німецького союзу І половини ХІХ століття.Требуется ответ. Один вариант.
А - Німеччина була економічно найбільш розвинутим регіоном у Європі
В - У всіх німецьких державах існувало кріпосне право
Г - Найбільшим торговельно-промисловим центром Німеччини став Берлін
Д - Основними промисловими галузями були: легка, машинобудування, харчова
4. Оберіть твердження, що стосується соціально-економічного розвитку Італії І пол. ХІХ ст.Требуется ответ. Один вариант.
А - Промисловий переворот розпочався пізно - у 30 - 40-х рр. ХІХ ст.
В - В Італії швидко розвивалась промисловість у галузі виплавки металу та виробництва станків
Г - Панівні позиції в економіці займали виключно дворяни
Д - Сільське господарство було найрозвинутішою галуззю економіки
5. Оберіть твердження, що стосується політичного розвитку Італії І половини ХІХ ст.Требуется ответ. Один вариант.
А - За рішенням Віденського конгресу у 1815 р. утворилося єдине Італійське королівство
В - Території північної Італії - Ломбардія та Венеція перейшли під владу Франції
Г - Італійські держави потрапили під політичний вплив Пруссії
Д - На території Італії існували окремі незалежні держави - найбільшими державами були Королівство обох Сицілій, Папська область та Сардинське королівство (П'ємонт)
6. Рісорджименто - це: Требуется ответ. Один вариант.
А - Поширення виробництва рису в Італії як панівної галузі сільського господарства на середину ХІХ ст.
В - Період кінця XVIII ст. - 1870 р. за розгортання національно-визвольного руху італійців за утворення єдиної Італійської країни
Г - Боротьба італійців (кінець XVIII ст. - 1866 р.) за обмеження влади папи римського на території середньої Італії
Д - Боротьба буржуазії за розширення асортименту промислових товарів на території Італії
7. Принцип "Кожній нації - держава" сформулював:Требуется ответ. Один вариант.
А - Німецький професор-економіст Фрідріх Ліст
В - Австрійський канцлер Клеменс Меттерніх
Г - Засновник революційної організації "Молода Італія" - Джузеппе Мадзіні
Д - Угорський політик-реформатор Іштван Сечені
8. Майбутню об'єднану Італію уявляв федерацією держав, створеною за згодою їхніх монархів "без крові, без хвилювань, без революцій":Требуется ответ. Один вариант.
А - Джузеппе Гарібальді
В - Вінченцо Джоберті
Г - Джузеппе Мадзіні
Д - Федеріко Конфалоньєрі
9. Спільними рисами товариств "Молоді Німеччина" та "Молода Італія" були:Требуется ответ. Один вариант.
А - Були створені за кордоном через переслідування патріотів владою
В - Діяли легально та мали підтримку влади
Г - Пропонували діяти виключно мирними методами: через просвіту населення та видання патріотичної літератури
Д - Кінцевою метою обох організацій було збереження роздробленості країн
10. Німецький економіст Ференц Ліст писав: "Система залізниць і — це сіамські близнюки, народжені разом, фізично невідривні один від одного, з однією душею і волею. Вони взаємно підтримують один одного, змагаються за одну велику мету, за об’єднання німецького народу в єдину культуру, заможну, могутню й незламну націю".Требуется ответ. Один вариант
А - Вартбурзьке свято
В - Митний союз
Г - Карлсбаденські домовленності
Д - Італійська федерація
11. Назвіть двох головних суперників за провідну роль у Німецькому союзі:Требуется ответ. Один вариант.
А - Баварія та Саксонія
В - Тироль та Ганновер
Г - Саксонія та Пруссія
Д - Австрія та Пруссія
Объяснение:
Объяснение:Железный век – период в истории человечества, для которого характерно распространение металлургии железа и изготовление железных орудий. в VIIIVI вв. до н.э. Эпоха раннего железа на территории Казахстана продлилась с VIII в. до н.э. до III в. до н.э.Эпоха позднего железа на территории Казахстана охватывает Период с III в. до н.э. до IV в. н.э.
Сакские племена населяли территорию Казахстана и Средней Азии в 1 тысячелетии до н. э. Сведения о саках содержатся в надписях персидских царей. Персидские источники 1 тысячелетия до н. э. называли жителей степи саками. Слово саки по сведениям персов означало великие мужи. Иранские источники называют их также турами с резвыми конями. Саки были европеоидами однако в их внешнем облике появляются уже монголоидные черты.
В долине реки Иртыш в Восточном Казахстане расположено больше всего памятников. Чаще это курганные могильники. Найти их можно на севере и юге Калбинского хребта и в Зайсанской котловине. А еще в долинах рек Нарыма, Бухтармы и до Горного Алтая.
Самыми большими курганами являются сакские «царские курганы». Они расположены в Чиликтинской долине, в Южном Алтае. Часть восточноказахстанских курганов имеют каменные насыпи. Это отличало их от тех курганов, которые находятся в степи. Потому что степные курганы из земли. Примеры: Чернореченский курган, Иртышское, Боброво и так далее.
Что касается месторождений, то это так называемый «полиметаллический пояс» Рудного Алтая. Здесь есть 850 месторождений.
Если говорить про Центральный Казахстан, то эпоха раннего железа здесь проходит с 7 по 1 века до нашей эры. Погребальные сооружения этого периода расположены в Карагандинской области.
Все памятники Центрального Казахстана относятся к тасмолинской археологической культуре. А это 3 этапа: с 7 по 6 век; с 5 по 3 века; с 3 по 1 века.
Самым популярным памятником Центрального Казахстана являются «курганы с усами» - это курганы, которые имеют главное погребение и второй курган с захоронением лошадей. Эти памятники имеют дугообразные каменные усы, и поэтому так называются.
Таким образом, несмотря на Указ Петра I от 1704 года селить казачьи городки на «пустопорожних местах», условий для колонизации степной части Донбасса ни запорожцами, ни беглыми по сути не было. Крымское ханство было достаточно сильным и агрессивным соседом, и потому заселение степей начинается лишь с конца 20-х и начала 30-х годов XVIII столетия.
Несколько позже в указе царицы Елизаветы от 30 апреля 1746 года была определена и граница между Донским и Запорожским войском, проходившая по Кальмиусу, от его истоков до устья. То-есть к западу от границы все земли и реки принадлежали запорожцам, а к востоку — донцам.