Анализируя процесс политических реформ в КНР, автор отмечает, что в течение первых 20 лет реформ и открытости Китая экономический рост не сопровождался развитием общества. Политические реформы не поспевали за экономическими, несовершенство политической системы сдерживало экономические реформы и развитие. В силу этого XVI съезд КПК поднял политику до уровня «политической культуры» по аналогии с «материальной культурой» и «духовной культурой». В первое 20-летие XXI в. с целью завершить всестороннее построение общества «малого достатка» Китай должен создать «совершенную систему социалистической рыночной экономики», построить «гармоничное социалистическое общество». Для достижения этих целей политические реформы в Китае должны обеспечить «совершенствование социалистической демократии» и «социалистического правового государства». В первые годы XXI в. реформы принесли ряд значимых достижений: политическую стабильность, мирную смену поколений власти, существенное повышение уровня политической демократии. Пройден первый этап формирования правового социалистического государства, возросли и уровень руководства со стороны правящей партии, усилилось партийное строительство. Но и в начале второго десятилетия XXI в. осуществление законодательства, демократии сталкивается со многими вызовами, особенно с активизацией национализма в начале века. Вместе с тем «китайская мечта» мобилизует грандиозные силы единства, чтобы Китай смог: а) углубить реформы и увеличить открытость; б) решить все свои общественно-политические проблемы; в) повысить руководящую и властную мощь КПК. Процесс осуществления «китайской мечты» также означает стремление к вершинам экономики, политики, военного дела, технологий в мире, овладение ими, отражает процесс становления новой великой державы, которая придёт на смену США. Политические реформы с целью осуществления «китайской мечты» связаны с мирным развитием, внесением вклада в развитие и прогресс человечества, совместным со всеми соседними странами успешным развитием. Иначе Китай повторит историю краха и упадка цивилизаций и великих держав.
ответ:Рубіж XIX і XX ст. характеризується в Україні завершенням промислового перевороту і переходом до індустріалізації, суть якої полягала в розбудові великої машинної індустрії, якісній зміні структури господарства (промисловість мала переважати над сільським господарством, а важка промисловість над легкою). Ці широкомасштабні суттєві зміни відбувалися в надзвичайно складних умовах, адже Російська імперія, як і більшість країн світу, у 1900-1903 pp. пережила економічну кризу. 1904-1908 pp. позначені депресією, і лише в 1909-1913 pp. почалося промислове піднесення. Українська промисловість формувалася як частина загальноімперського економічного комплексу. Проте через певні обставини (вигідне географічне розташування, природні багатства, дешева, але кваліфікована робоча сила то-що) вона мала свої особливості, які суттєво вплинули на структуру та розвиток промислового потенціалу краю. Своєрідним каталізатором реалізації потенційних можливостей регіону стала економічна криза, яка, загостривши конкуренцію та посиливши поляризацію підприємств, змусила буржуазію максимально сконцентрувати і об´єднати сили. Україна за рівнем Концентрації промислового виробництва в основних галузях не тільки домінувала в Російській імперії, а й посідала одне з перших місць у світі
Економічний розвиток України на початку ХХ ст. мав ряд особливостей.
По-перше, у цей період особливо інтенсивно відбувалася концентрація
капіталу і виробництва. Ще наприкінці ХІХ ст. за ступенем концентрації
промислового виробництва Україна вийшла на перше місце в імперії. В
Україні формувалися численні, переважно великі акціонерні товариства,
яким на початку ХХ ст. належала вся металургійна і гірничо-хімічна
промисловість. Вони розпоряджалися і більшою частиною всіх капіталів.
На початку ХХ ст. в Україні вже не залишилося жодного металургійного
заводу, який би не виробляв менше ніж 1 млн. пудів чавуну. А продукція
тільки п'яти найбільших заводів-гигантів півдня України складала понад
25% виробництва чавуну всієї імперії. Значну частину вуглевидобутку
Донбасу також забезпечували великі шахти, на кожній з яких видобувалося
не менше 10 млн. пудів вугілля щорічно.
По-друге, в промисловості України розпочалося формування монополістичних
об'єднань. Найпоширенішою формою монополій у початковий період їх
існування стали синдикати (угоди самостійних виробників – власників
підприємств про спільний продаж продукції через утворюваний ними
об'єднаний орган по збуту). У 1902 р. було створено металургійний
синдикат, котрий дістав скорочену назву «Продамет» (товариство для
продажу виробів російських металургійних заводів). Основою синдикату
були заводи України. Підприємства, що входили до «Продамету», являли
собою великі комбінати, які об'єднували металургійні заводи з повним
циклом виробництва, кам'яновугільні і залізорудні шахти. На їхню частку
припадало більше половини усього виробництва різних видів чорних металів
Анализируя процесс политических реформ в КНР, автор отмечает, что в течение первых 20 лет реформ и открытости Китая экономический рост не сопровождался развитием общества. Политические реформы не поспевали за экономическими, несовершенство политической системы сдерживало экономические реформы и развитие. В силу этого XVI съезд КПК поднял политику до уровня «политической культуры» по аналогии с «материальной культурой» и «духовной культурой». В первое 20-летие XXI в. с целью завершить всестороннее построение общества «малого достатка» Китай должен создать «совершенную систему социалистической рыночной экономики», построить «гармоничное социалистическое общество». Для достижения этих целей политические реформы в Китае должны обеспечить «совершенствование социалистической демократии» и «социалистического правового государства». В первые годы XXI в. реформы принесли ряд значимых достижений: политическую стабильность, мирную смену поколений власти, существенное повышение уровня политической демократии. Пройден первый этап формирования правового социалистического государства, возросли и уровень руководства со стороны правящей партии, усилилось партийное строительство. Но и в начале второго десятилетия XXI в. осуществление законодательства, демократии сталкивается со многими вызовами, особенно с активизацией национализма в начале века. Вместе с тем «китайская мечта» мобилизует грандиозные силы единства, чтобы Китай смог: а) углубить реформы и увеличить открытость; б) решить все свои общественно-политические проблемы; в) повысить руководящую и властную мощь КПК. Процесс осуществления «китайской мечты» также означает стремление к вершинам экономики, политики, военного дела, технологий в мире, овладение ими, отражает процесс становления новой великой державы, которая придёт на смену США. Политические реформы с целью осуществления «китайской мечты» связаны с мирным развитием, внесением вклада в развитие и прогресс человечества, совместным со всеми соседними странами успешным развитием. Иначе Китай повторит историю краха и упадка цивилизаций и великих держав.
ответ:Рубіж XIX і XX ст. характеризується в Україні завершенням промислового перевороту і переходом до індустріалізації, суть якої полягала в розбудові великої машинної індустрії, якісній зміні структури господарства (промисловість мала переважати над сільським господарством, а важка промисловість над легкою). Ці широкомасштабні суттєві зміни відбувалися в надзвичайно складних умовах, адже Російська імперія, як і більшість країн світу, у 1900-1903 pp. пережила економічну кризу. 1904-1908 pp. позначені депресією, і лише в 1909-1913 pp. почалося промислове піднесення. Українська промисловість формувалася як частина загальноімперського економічного комплексу. Проте через певні обставини (вигідне географічне розташування, природні багатства, дешева, але кваліфікована робоча сила то-що) вона мала свої особливості, які суттєво вплинули на структуру та розвиток промислового потенціалу краю. Своєрідним каталізатором реалізації потенційних можливостей регіону стала економічна криза, яка, загостривши конкуренцію та посиливши поляризацію підприємств, змусила буржуазію максимально сконцентрувати і об´єднати сили. Україна за рівнем Концентрації промислового виробництва в основних галузях не тільки домінувала в Російській імперії, а й посідала одне з перших місць у світі
Економічний розвиток України на початку ХХ ст. мав ряд особливостей.
По-перше, у цей період особливо інтенсивно відбувалася концентрація
капіталу і виробництва. Ще наприкінці ХІХ ст. за ступенем концентрації
промислового виробництва Україна вийшла на перше місце в імперії. В
Україні формувалися численні, переважно великі акціонерні товариства,
яким на початку ХХ ст. належала вся металургійна і гірничо-хімічна
промисловість. Вони розпоряджалися і більшою частиною всіх капіталів.
На початку ХХ ст. в Україні вже не залишилося жодного металургійного
заводу, який би не виробляв менше ніж 1 млн. пудів чавуну. А продукція
тільки п'яти найбільших заводів-гигантів півдня України складала понад
25% виробництва чавуну всієї імперії. Значну частину вуглевидобутку
Донбасу також забезпечували великі шахти, на кожній з яких видобувалося
не менше 10 млн. пудів вугілля щорічно.
По-друге, в промисловості України розпочалося формування монополістичних
об'єднань. Найпоширенішою формою монополій у початковий період їх
існування стали синдикати (угоди самостійних виробників – власників
підприємств про спільний продаж продукції через утворюваний ними
об'єднаний орган по збуту). У 1902 р. було створено металургійний
синдикат, котрий дістав скорочену назву «Продамет» (товариство для
продажу виробів російських металургійних заводів). Основою синдикату
були заводи України. Підприємства, що входили до «Продамету», являли
собою великі комбінати, які об'єднували металургійні заводи з повним
циклом виробництва, кам'яновугільні і залізорудні шахти. На їхню частку
припадало більше половини усього виробництва різних видів чорних металів
в країні.
Объяснение: