В XI ст. в Європі виникли три нові християнські королівства—Польща, Чехія та Угорщина, в яких почалося становлення нових європейських народів — поляків, чехів та угорців.
Західнослов'янська держава Польща утворилася із союзів племен, які розселялись у басейні Вісли: полян, слензан, куявів, мазурів та ін. Назву новій державі дало плем'я полян. Засновником полянської княжої династії був, як писав середньовічний хроніст, «якийсь бідний рільник на ім'я Пяст». Одначе перший відомий польський князь із династії Пястів — Мешко І (960-992). У 966 р. князь Метко І разом зі своєю трьохтисячною дружиною прийняв християнство від німецьких єпископів за західним обрядом і став другом німецького імператора Отгона І. Він підкорив своїй владі племена, які жили вздовж Вісли, і утворив Польську державу. Значно збільшив територію Польщі син Мешка І — Болеслав І Хоробрий (992-1025). Він об'єднав під своєю владою всі польські землі, захопив Чехію і Моравію, а в 1018 р. здійснив похід на Київ. У 1000 р. в м. Гнєзно було створено архієпископство. Цим актом Польська церква проголосила незалежність від німецького архієпископа. У1025 р. Болеслав І прийняв титул короля. В середині XI ст. Польське королівство ослабло, а в XII ст. взагалі розпалося на окремі самостійні уділи.
Чеська держава виникла з частини Великої Моравії на початку X ст. Князі чехів, які жили на річці Влтава, об'єднали в союз сусідні слов'янські племена. На чехів постійно чинили тиск німецькі єпископи. Близько 973 р. у Празі було засновано підпорядковане Риму єпископство; відтоді залишки східного християнства, поширені там братами Кирилом і Мефодієм, зникли. Все XI ст. для Чеської держави минуло в боротьбі проти сусідніх держав. Чехія то перемагала, то зазнавала поразок. За князя Бржетислава І вона стала васалом Німецької імперії, яка відтоді часто втручалась у боротьбу між чеськими князями і знаттю. Проте німецькі імператори також інколи потребували до чеських князів. У1085 р. імператор Генріх IV за до в боротьбі проти римського папи надав чеському князю Братиславу І королівський титул. Чехія отримала статус королівства, але була залежною від Німецької імперії. У 896 р. угорські племена переселилися з Причорноморських степів через Карпатські перевали на середній Дунай. На чолі семи племен стояв вождь Арпад. Цю подію угорці назвали «знайденням Батьківщини», а Арпад започаткував першу князівську (невдовзі — королівську) династію Угорщини. У 955 p., зазнавши поразки від імператора Отгона І, угорці припинили напади на землі Німецької імперії та перейшли до осілого життя. Починаючи з 955 p., серед угорців поширювалося християнство за західним зразком. Князь Іштван І Арпад з до німецьких рицарів почав хрестити угорців «вогнем і мечем», знищуючи водночас давню племінну знать, що не корилася його владі. На знак пошанування його успіхів у поширенні християнства папа римський прислав Іштвану І королівську корону, і на Різдво 1000 р. його було короновано. За заслуги у хрещенні угорців церква проголосила короля Іштвана святим, і він став головним святим Угорщини.
Ассирийское государство - самой большой и могущественной империи своего времени. Подъем империи произошел в течение двухвекового периода аномально влажного климата в контексте лет, в то время как в начале середины седьмого века до нашей эры происходили сильные засухи, столь же сильные, как современные засухи в регионе, вызвали снижение аграрной производительности Ассирии и, таким образом ее возможному политическому и экономическому краху.
Влажный климат только земледелию, так что собирали урожай дважды.в год. Ассирийцы выращивали ячмень, полбу, лук, Огурцы, так же было развито скотоводство.
Б) Древний Рим
Теплый и мягкий климат Древнего Рима его гражданам построить мощную империю. Однако за многие годы климат изменил и ослабил империю, и, возможно, даже привести к падению Рима.
Древний Рим располагался на Средиземном море и имел теплое лето и мягкую зиму. Этот тип климата упоминается как средиземноморский климат. Сначала римское королевство было расположено недалеко от современного города Рима. По мере расширения королевства оно приобретало все больше земли. Вскоре Римская империя распространилась по всей Европе. Поскольку империя росла, она захватила земли с различным климатом. Пустыни, горы, водно-болотные угодья и леса стали разнообразными областями Римской империи.
Сельское хозяйство процветало в средиземноморском климате, который имел легкую и рассыпчатую почву, которая была хороша для выращивания вещей. Этот идеальный климат Риму быстро расти и вскоре стал великой державой в Европе. А поскольку до 90% римлян жили в стране и зависели от фермерских хозяйств в поисках пищи, сельское хозяйство, безусловно, было огромной частью жизни. Римляне легко выращивали много культур, таких как виноград, оливки, пшеница и ячмень. Фермеры сажали семена весной, а осенью собирали урожай. Они использовали теплое, влажное лето, чтобы выращивать пищу и запасаться до зимы.
Г) Древний Египет
Климат древнего Египта был почти таким же, как сегодня; жаркий сухой климат с очень небольшим количеством осадков, так как большая часть Египта - пустыня. Прибрежные районы Нила и Красного моря извлекали выгоду из ветров, выходящих из Средиземного моря, но внутри они почти не ощущались, а температура была высокой, особенно летом.
Между мартом и маем горячий, сухой ветер дул через пустыню. Этот ветер вызывает снижение влажности и повышение температуры. Дождь и облака более распространены около Александрии, на которую снова оказывает влияние Средиземное море. Так что страна была не пригодна для земледелия и тут развивали земледелие, скотоводство и торговлю, особенно после того, как Александр Македонский построил здесь крупнейший порт Александрию.
Західнослов'янська держава Польща утворилася із союзів племен, які розселялись у басейні Вісли: полян, слензан, куявів, мазурів та ін. Назву новій державі дало плем'я полян. Засновником полянської княжої династії був, як писав середньовічний хроніст, «якийсь бідний рільник на ім'я Пяст». Одначе перший відомий польський князь із династії Пястів — Мешко І (960-992). У 966 р. князь Метко І разом зі своєю трьохтисячною дружиною прийняв християнство від німецьких єпископів за західним обрядом і став другом німецького імператора Отгона І. Він підкорив своїй владі племена, які жили вздовж Вісли, і утворив Польську державу. Значно збільшив територію Польщі син Мешка І — Болеслав І Хоробрий (992-1025). Він об'єднав під своєю владою всі польські землі, захопив Чехію і Моравію, а в 1018 р. здійснив похід на Київ. У 1000 р. в м. Гнєзно було створено архієпископство. Цим актом Польська церква проголосила незалежність від німецького архієпископа. У1025 р. Болеслав І прийняв титул короля. В середині XI ст. Польське королівство ослабло, а в XII ст. взагалі розпалося на окремі самостійні уділи.
Чеська держава виникла з частини Великої Моравії на початку X ст. Князі чехів, які жили на річці Влтава, об'єднали в союз сусідні слов'янські племена. На чехів постійно чинили тиск німецькі єпископи. Близько 973 р. у Празі було засновано підпорядковане Риму єпископство; відтоді залишки східного християнства, поширені там братами Кирилом і Мефодієм, зникли. Все XI ст. для Чеської держави минуло в боротьбі проти сусідніх держав. Чехія то перемагала, то зазнавала поразок. За князя Бржетислава І вона стала васалом Німецької імперії, яка відтоді часто втручалась у боротьбу між чеськими князями і знаттю. Проте німецькі імператори також інколи потребували до чеських князів. У1085 р. імператор Генріх IV за до в боротьбі проти римського папи надав чеському князю Братиславу І королівський титул. Чехія отримала статус королівства, але була залежною від Німецької імперії. У 896 р. угорські племена переселилися з Причорноморських степів через Карпатські перевали на середній Дунай. На чолі семи племен стояв вождь Арпад. Цю подію угорці назвали «знайденням Батьківщини», а Арпад започаткував першу князівську (невдовзі — королівську) династію Угорщини. У 955 p., зазнавши поразки від імператора Отгона І, угорці припинили напади на землі Німецької імперії та перейшли до осілого життя. Починаючи з 955 p., серед угорців поширювалося християнство за західним зразком. Князь Іштван І Арпад з до німецьких рицарів почав хрестити угорців «вогнем і мечем», знищуючи водночас давню племінну знать, що не корилася його владі. На знак пошанування його успіхів у поширенні християнства папа римський прислав Іштвану І королівську корону, і на Різдво 1000 р. його було короновано. За заслуги у хрещенні угорців церква проголосила короля Іштвана святим, і він став головним святим Угорщини.
Ассирийское государство - самой большой и могущественной империи своего времени. Подъем империи произошел в течение двухвекового периода аномально влажного климата в контексте лет, в то время как в начале середины седьмого века до нашей эры происходили сильные засухи, столь же сильные, как современные засухи в регионе, вызвали снижение аграрной производительности Ассирии и, таким образом ее возможному политическому и экономическому краху.
Влажный климат только земледелию, так что собирали урожай дважды.в год. Ассирийцы выращивали ячмень, полбу, лук, Огурцы, так же было развито скотоводство.
Б) Древний РимТеплый и мягкий климат Древнего Рима его гражданам построить мощную империю. Однако за многие годы климат изменил и ослабил империю, и, возможно, даже привести к падению Рима.
Древний Рим располагался на Средиземном море и имел теплое лето и мягкую зиму. Этот тип климата упоминается как средиземноморский климат. Сначала римское королевство было расположено недалеко от современного города Рима. По мере расширения королевства оно приобретало все больше земли. Вскоре Римская империя распространилась по всей Европе. Поскольку империя росла, она захватила земли с различным климатом. Пустыни, горы, водно-болотные угодья и леса стали разнообразными областями Римской империи.
Сельское хозяйство процветало в средиземноморском климате, который имел легкую и рассыпчатую почву, которая была хороша для выращивания вещей. Этот идеальный климат Риму быстро расти и вскоре стал великой державой в Европе. А поскольку до 90% римлян жили в стране и зависели от фермерских хозяйств в поисках пищи, сельское хозяйство, безусловно, было огромной частью жизни. Римляне легко выращивали много культур, таких как виноград, оливки, пшеница и ячмень. Фермеры сажали семена весной, а осенью собирали урожай. Они использовали теплое, влажное лето, чтобы выращивать пищу и запасаться до зимы.
Г) Древний ЕгипетКлимат древнего Египта был почти таким же, как сегодня; жаркий сухой климат с очень небольшим количеством осадков, так как большая часть Египта - пустыня. Прибрежные районы Нила и Красного моря извлекали выгоду из ветров, выходящих из Средиземного моря, но внутри они почти не ощущались, а температура была высокой, особенно летом.
Между мартом и маем горячий, сухой ветер дул через пустыню. Этот ветер вызывает снижение влажности и повышение температуры. Дождь и облака более распространены около Александрии, на которую снова оказывает влияние Средиземное море. Так что страна была не пригодна для земледелия и тут развивали земледелие, скотоводство и торговлю, особенно после того, как Александр Македонский построил здесь крупнейший порт Александрию.