Тайбуга — легендарный основатель династии сибирских ханов, прекратившейся в 1563 году.
2. Чинги́-Тура́ (сиб. -тат. Цимке-тора; Чингидин, Чингий, Чимги-Тура, Цымгэ-Тура, Жанги-Тура) — столица Тюменского улуса Золотой Орды, впоследствии Сибирского ханства, Узбекского ханства и Большой Орды. Ныне памятник археологии «Царёво (малое) городище» в городе Тюмень.
3) Нога́йская Орда́ (Мангытский юрт[1]) — кочевое государственное образование, появившееся в результате распада Золотой Орды, в междуречье Волги и Урала в конце XIV — начале XV веков, а окончательно сформировалось в 40-х годах XV столетия[2] (к 1440 году[3]), распалось в результате междоусобиц и внешнего давления в первой половине XVII в.
Ногайская Орда находилась на северо-западе нынешнего Казахстана. Ядро территории составляли степи между Волгой и Яиком (Уралом). На востоке ногаи кочевали по левобережью Яика, на юго-востоке их кочевья доходили до Южного Приаралья, на юге — до центрального Восточного Прикаспия, на западе — до Астраханского ханства, на северо-западе до Казанского ханства, на северо-востоке — до Западно-Сибирской низменности.
Революції 1848—1849 років (відома під назвою «Весна націй» та «Народна Весна») — низка революцій, що сталася в Європі у 1848 році. Весна Націй досі залишається наймасштабнішою у європейській історії хвилею революцій, проте у зв'язку з політичними реакціями, у всіх випадках влада була відновлена протягом року[1].
Революції були демократичними по своїй природі, ставлячи за основу знищення феодальної форми правління і створення незалежних національних держав[2].
Революційна хвиля зародилася в Франції на початку року та швидко поширилася на більшу частину Європи та частину Латинської Америки. Близько 50 країн були ураженими, революціонери не мали зв'язку між собою та не співпрацювали, діючи незалежно[2].
Шість чинників були основними: поширене невдоволення політичним курсом, вимоги вагомішої участі народу в управлінні країнами, вимоги вільної преси, вимоги робочого класу, поширення націоналізму і перебудова політичної системи серед монархів, аристократії, армії, церкви та селянства[2].
Тайбуга — легендарный основатель династии сибирских ханов, прекратившейся в 1563 году.
2. Чинги́-Тура́ (сиб. -тат. Цимке-тора; Чингидин, Чингий, Чимги-Тура, Цымгэ-Тура, Жанги-Тура) — столица Тюменского улуса Золотой Орды, впоследствии Сибирского ханства, Узбекского ханства и Большой Орды. Ныне памятник археологии «Царёво (малое) городище» в городе Тюмень.
3) Нога́йская Орда́ (Мангытский юрт[1]) — кочевое государственное образование, появившееся в результате распада Золотой Орды, в междуречье Волги и Урала в конце XIV — начале XV веков, а окончательно сформировалось в 40-х годах XV столетия[2] (к 1440 году[3]), распалось в результате междоусобиц и внешнего давления в первой половине XVII в.
Ногайская Орда находилась на северо-западе нынешнего Казахстана. Ядро территории составляли степи между Волгой и Яиком (Уралом). На востоке ногаи кочевали по левобережью Яика, на юго-востоке их кочевья доходили до Южного Приаралья, на юге — до центрального Восточного Прикаспия, на западе — до Астраханского ханства, на северо-западе до Казанского ханства, на северо-востоке — до Западно-Сибирской низменности.
Объяснение:
надеюсь
Революції 1848—1849 років (відома під назвою «Весна націй» та «Народна Весна») — низка революцій, що сталася в Європі у 1848 році. Весна Націй досі залишається наймасштабнішою у європейській історії хвилею революцій, проте у зв'язку з політичними реакціями, у всіх випадках влада була відновлена протягом року[1].
Революції були демократичними по своїй природі, ставлячи за основу знищення феодальної форми правління і створення незалежних національних держав[2].
Революційна хвиля зародилася в Франції на початку року та швидко поширилася на більшу частину Європи та частину Латинської Америки. Близько 50 країн були ураженими, революціонери не мали зв'язку між собою та не співпрацювали, діючи незалежно[2].
Шість чинників були основними: поширене невдоволення політичним курсом, вимоги вагомішої участі народу в управлінні країнами, вимоги вільної преси, вимоги робочого класу, поширення націоналізму і перебудова політичної системи серед монархів, аристократії, армії, церкви та селянства[2].
Объяснение: