Ли, я a ОВоронеж |
Острогозьк
пупити, а тим часом ці міста
дісталися вам не вашою силою, а Божою поміччю й нашою кров'ю та
відвагою. Часто від ваших московських людей можна почути таку дум-
ку: вільно, мовляв, королеві, яку хоче мати віру у своїй державі, вільно
йому благочестиві церкви обертати в уніатські або костьоли. Але хай
так не буде! Не допустив нас Господь у таку неволю. Знає король, що
предки наші, як рівні з рівними, як вільні з вільними в одне тіло з'єдна-
лися з поляками під єдиним государем, добровільно обраним і заприсяже-
ним. А того ярма ані ми, ані батьки наші носити не звикли».
В. «Турецький султан... ще більші свої турецькі й татарські сили
зібрав і послав з поганим візиром своїм, на ім'я Мустафа, і з багатьма
пашами під Чигирин доставати його. Ті бусурманські сили, прийшовши
місяця липня числа 8 до Чигирина, доставали його різними ,
приступами, страшною вогняною стрільбою, гранатами, підкопами й
усякими наговорами, протягом довгого часу силкуючись злий намір свій
виконати, але велику загибель собі там знайшли».
Г. «Турецькі клейноди, котрі вдруге турецький султан прислав... на
гетьманство українське, тепер після піддання його з Військом прислані
московському цареві і публічно та демонстративно на очах народу трі-
умфально були віддані в столиці...: золота булава велика, обсаджена до
рогоцінним камінням; друга булава позолочена, дорогоцінним камінням
обсаджена, майстерно зроблена; дві червоних корогви; два волосяних бун-
чуки; п'ять турецьких листів несли в руках, на сажень золотими літе-
си типенького султана квадратну,
0
Адрво
Відповідь:
1.В развитии культуры и общественной мысли в Казахстане во второй половине XIX века важную роль сыграли научные общества и культурно учреждения. Отделы Русского географического общества были открыты в Оренбурге (1868 год), в Омске (1877 год), затем подотдел в Семипалатинске, а в 1897 году - отдел в Туркестане. Они издавали сборники, где публиковались материалы по истории, этнографии, географии. В них сотрудничала казахская интеллигенция, например, членом-корреспондентом Оренбургского отделения географического общества был И. Алтынсарин, который публиковал в его сборниках свои исследования. Во второй половине XIX века в Казахстане были созданы областные статистические комитеты, которые публиковали "обзоры" областей, содержащие материалы по статистике, истории, этнографии, культуре. Например, в работе Семипалатинского областного статистического комитета принимал участие Абай. Изучением Казахстана занимались и другие научные организации: Общество сельского хозяйства, любителей археологии и истории Востока, любителей естествознания, антропологии и востоковедения. В Казахстане стали открываться общественные библиотеки. Одна из первых публичных библиотек была открыта в 1883 году в Семипалатинске.
2.Чокан Валиханов был чингизидом — правнуком Абылай-хана. Дед Чокана Вали-хан — один из 30 сыновей Абылай-хана. Чокан Валиханов родился в орде-зимовке Кунтимес Аманкарагайского внешнего округа (ныне аул Кунтимес в Сарыкольском районе Костанайской области). Кунтимес была постоянной зимовкой 1834—1853 гг. его отца Чингиса Валиханова, старшего султана Аманкарагайского (с 1845 г. Кушмурунского) округа Омской области. При рождении мальчику было дано мусульманское имя Мухаммед-Канафия. Позже придуманное его прозвище Чокан закрепилось как официальное имя. В детстве (1842—1847 гг.) мальчик учился в казахской школе, открытой в орде Кунтимес, где он получил начальные знания казахского, кыпшак-чагатайского, арабского и персидского языков.
Будучи сыном старшего султана, Чокан с детства имел возможность общаться с известными поэтами, певцами и композиторами, знакомиться с их творчеством. Вследствие этого у Чокана с ранних лет появилась особая любовь к устному и музыкальному народному творчеству казахов, а также к рисованию. Уже в детстве у Чокана проявляются незаурядные и любознательность. По воспоминаниям родных, Чокан быстро развивался и часто рассуждал, как взрослый. К тому же в семье Валихановых жил советник Чингиса и воспитатель его детей сказитель Ихлас, знаток исторических и генеалогических преданий. Чокан записывал поэтические сказания и читал их вслух своим родителям. Удивительно, но уже в детстве им вместе с отцом было записано несколько вариантов народных поэм «Едиге», «Козы Корпеш и Баян Сулу», «Еркокше», которые впоследствии он передал своему учителю Н. Ф. Костылецкому. Первые уроки рисования Чокан получил у русских военных топографов, побывавших в Аманкарагайском (с 1845 года Кушмурунском округе.
1)Будинок, де ріс Цезар, знаходився в Субурі — районі Рима, який мав репутацію неблагополучного[20]. У дитинстві він навчався грецької мови, літератури, риториці на дому. Практикувалися фізичні вправи, плавання, верхова їзда. Серед вчителів юного Гая відомий великий ритор Гніфон, який також був одним з вчителів Цицерона. Приблизно в 85 році до н. е. Цезар втратив батька: за повідомленням Плінія Старшого, той помер, нахилившись, щоб надіти взуття. Після смерті батька, Цезар фактично очолив все сімейство Юліїв, оскільки всі найближчі родичі-чоловіки старше його померли. Незабаром Гай заручився з Коссуцією, дівчиною з багатої сім'ї з стану вершників (за іншою версією, вони встигли одружитися ; див. «Сім'я. Особисте життя»).
2)Зовнішність Гая Юлія Цезаря римський історик Светоній описує так: «Кажуть, він був високого зросту, светлокожий, добре складний, особа трохи повне, очі чорні і живі.
3)У 82 році до н. е. Рим завоювали суллянські війська і диктатором став Сулла. Спершу він скасував усі закони, прийняті Марієм і Цінною. Їх прибічники були покарані. Цезар був усунений з посади жреця Юпітера. Потім від нього вимагали розлучення з Корнелією. Але Цезар не виконав наказу Сулли, ризикуючи потрапити у йні списки. Це обернулося погано для Гая Юлія: посаг Корнелії було конфісковано, а Цезар позбавлений спадку. Під загрозою арешту, переодягнений, хворий на лихоманку, Цезар блукав в Сабінській області. Та, не зважаючи на всі застережні заходи, його схопив суллянський патруль. Цезар викупив своє життя за 12 000 динарів.
4)-
Объяснение:
там где политика,вооще очень много чего написано,но я выбрала кратко. 4 не смогла найти или придумать(сорян)