Після Османа владу успадковував Мустафа III (1757—74), син Ахмеда III. Після вступу на престол він твердо виразив намір змінити політику Османської імперії і відновити блиск її зброї. Він замислював досить широкі реформи (між іншим, прориття каналів через Суецький перешийок і через Малу Азію), відкрито не співчував рабству і відпустив на волю значне число невільників.
Загальне невдоволення, і що раніше не було новиною в Османській імперії, було особливо посилене двома випадками: невідомо ким був пограбований і знищений караван правовірних, що поверталися з Мекки, і османський адміральський корабель був захоплений загоном морських розбійників грецької національності. Все це свідчило про крайню слабкість державної влади.
Для врегулювання фінансів Мустафа III почав з економії у власному палаці, але разом з тим допустив псування монети. При заступництві Мустафи в Константинополі була відкрита перша громадська бібліотека, декілька шкіл і лікарень. Він дуже охоче уклав в 1761 р. договір з Прусією, яким надавав пруським торговим кораблям вільне плавання в османських водах; пруські громадяни в Османській імперії були підпорядковані юрисдикції своїх консулів. Росія і Австрія пропонували Мустафі 100 000 дукатів за відміну пільг, наданих Прусії, але безуспішно: Мустафа бажав як можна більше зближувати свою державу з європейською цивілізацією.
Далі спроби реформ не пішли. У 1768 р. султан повинен був оголосити війну Росії, що тривала 6 років і що закінчилася Кучук-Кайнарджійським миром 1774. Мир був підписано вже при братові і спадкоємцеві Мустафи Абдул-Гаміді I (1774—89).
Наменитый предводитель восстания Богдан Хмельницкий, именем которого названы в разных городах различные улицы, скверы, аллеи и так далее, был из шляхетской семьи.акже он был командиром на службе короля Польши. Вел войска против крымских татар и русских воинов.
Однажды во время командировки польский шляхтич ограбил хутор командира, убил его сына и украл жену.
Богдан Хмельницкий пытался снискать защиты и правого суда у короля, но ничего не добился.
В обиде, гневе и разочаровании он отбыл в Запорожскую Сечь, к казакам.
Он начал призывать людей начать восстание против польского правительства, и люди откликнулись на зов: Богдана сделали гетманом.
Также новый гетман нашел поддержку крымского ханства и между ними было заключено соглашение.
В 1648 году Богдан Хмельницкий повел казаков мстить польским панам. Вспыхнули пожары. Началась паника. Месть была без разборок - мстили украинцам, евреям, женщинам, детям, мужчинам, которые были верны королю.
Для большого количества украинцев казаки были освободителями, многие стали вступать в ряды восставших.
В 1649 году поляки, разбитые и побежденные, заключили с бунтовщиками так называемый Зборовский мир.
По условиям этого мирного договора, Украина оставалась частью Речи Посполитой, но теперь имела особый статус. Хмельницкого же признали полусамостоятельным украинским управителем.
Ему можно было сильно увеличить казачьи войска (40 тыс)
Вскоре, правда влияние нового шляхетского ополчения все изменило. Крымский хан изменил казакам, и те проиграли: был заключен Белоцерковный мир.
У Хмельницкого было теперь лишь 1 воеводство (раньше было 3), и численность войска было сокращено до 20 тысяч человек. Паны же Польши получили некоторые привилегии.
В 1654 году Богдан Хмельницкий попросил у русского царя.
Был заключен Переяславский мирный договор, по которому украинские земли теперь управлялись Россией в качестве автономной территории.
Можно сказать, что восстание Богдана Хмельницкого переросло в войну Польши и России.
Після Османа владу успадковував Мустафа III (1757—74), син Ахмеда III. Після вступу на престол він твердо виразив намір змінити політику Османської імперії і відновити блиск її зброї. Він замислював досить широкі реформи (між іншим, прориття каналів через Суецький перешийок і через Малу Азію), відкрито не співчував рабству і відпустив на волю значне число невільників.
Загальне невдоволення, і що раніше не було новиною в Османській імперії, було особливо посилене двома випадками: невідомо ким був пограбований і знищений караван правовірних, що поверталися з Мекки, і османський адміральський корабель був захоплений загоном морських розбійників грецької національності. Все це свідчило про крайню слабкість державної влади.
Для врегулювання фінансів Мустафа III почав з економії у власному палаці, але разом з тим допустив псування монети. При заступництві Мустафи в Константинополі була відкрита перша громадська бібліотека, декілька шкіл і лікарень. Він дуже охоче уклав в 1761 р. договір з Прусією, яким надавав пруським торговим кораблям вільне плавання в османських водах; пруські громадяни в Османській імперії були підпорядковані юрисдикції своїх консулів. Росія і Австрія пропонували Мустафі 100 000 дукатів за відміну пільг, наданих Прусії, але безуспішно: Мустафа бажав як можна більше зближувати свою державу з європейською цивілізацією.
Далі спроби реформ не пішли. У 1768 р. султан повинен був оголосити війну Росії, що тривала 6 років і що закінчилася Кучук-Кайнарджійським миром 1774. Мир був підписано вже при братові і спадкоємцеві Мустафи Абдул-Гаміді I (1774—89).
Наменитый предводитель восстания Богдан Хмельницкий, именем которого названы в разных городах различные улицы, скверы, аллеи и так далее, был из шляхетской семьи.акже он был командиром на службе короля Польши. Вел войска против крымских татар и русских воинов.
Однажды во время командировки польский шляхтич ограбил хутор командира, убил его сына и украл жену.
Богдан Хмельницкий пытался снискать защиты и правого суда у короля, но ничего не добился.
В обиде, гневе и разочаровании он отбыл в Запорожскую Сечь, к казакам.
Он начал призывать людей начать восстание против польского правительства, и люди откликнулись на зов: Богдана сделали гетманом.
Также новый гетман нашел поддержку крымского ханства и между ними было заключено соглашение.
В 1648 году Богдан Хмельницкий повел казаков мстить польским панам. Вспыхнули пожары. Началась паника. Месть была без разборок - мстили украинцам, евреям, женщинам, детям, мужчинам, которые были верны королю.
Для большого количества украинцев казаки были освободителями, многие стали вступать в ряды восставших.
В 1649 году поляки, разбитые и побежденные, заключили с бунтовщиками так называемый Зборовский мир.
По условиям этого мирного договора, Украина оставалась частью Речи Посполитой, но теперь имела особый статус. Хмельницкого же признали полусамостоятельным украинским управителем.
Ему можно было сильно увеличить казачьи войска (40 тыс)
Вскоре, правда влияние нового шляхетского ополчения все изменило. Крымский хан изменил казакам, и те проиграли: был заключен Белоцерковный мир.
У Хмельницкого было теперь лишь 1 воеводство (раньше было 3), и численность войска было сокращено до 20 тысяч человек. Паны же Польши получили некоторые привилегии.
В 1654 году Богдан Хмельницкий попросил у русского царя.
Был заключен Переяславский мирный договор, по которому украинские земли теперь управлялись Россией в качестве автономной территории.
Можно сказать, что восстание Богдана Хмельницкого переросло в войну Польши и России.