Non bis in idem (лат.) — принцип юридичної відповідальності, який означає, що особа не може бути притягнута до юридичної відповідальності двічі за одне й те саме правопорушення.
Принцип «non bis in idem» походить з античних часів. Ще Демосфен прийшов до висновку, що закон забороняє судити одну й ту саму людину двічі з одного приводу. Принцип був закріплений і у Зводі законів Юстиніана (Corpus Juris Civilis).[1]
Дію принципу «non bis in idem» обмежували внутрішнім законодавством держави кримінально-правовою сферою. Пізніше він піднявся до статусу міжнародно-визнаного права людини, де він є невід'ємною складовою права на справедливий судовий розгляд.
Потому что при появлении торговли происходил обмен товарами необходимости.Так вот если вещей было очень много и они имели очень большую ценность их отдавали на биржи,которые по стартовым ценам продавались и иногда продавались за очень весомую цену и если даже она и не стоила так много.Т.е имела статус"как получиться"-на удачу.Связь имелась-тесная,т.е если весь товар продавцу не удавалось сбывать,то оно отдавалось в руки биржи.16 век-век открытий.Много происходило войн и регалии которые получали завоеватели продавались и получали свои деньги.Т.к нуждались в них же.А так же были и коллекционеры которые увлекались старинными регалиями.
Відповідь:
Пояснення:
Non bis in idem (лат.) — принцип юридичної відповідальності, який означає, що особа не може бути притягнута до юридичної відповідальності двічі за одне й те саме правопорушення.
Принцип «non bis in idem» походить з античних часів. Ще Демосфен прийшов до висновку, що закон забороняє судити одну й ту саму людину двічі з одного приводу. Принцип був закріплений і у Зводі законів Юстиніана (Corpus Juris Civilis).[1]
Дію принципу «non bis in idem» обмежували внутрішнім законодавством держави кримінально-правовою сферою. Пізніше він піднявся до статусу міжнародно-визнаного права людини, де він є невід'ємною складовою права на справедливий судовий розгляд.
Потому что при появлении торговли происходил обмен товарами необходимости.Так вот если вещей было очень много и они имели очень большую ценность их отдавали на биржи,которые по стартовым ценам продавались и иногда продавались за очень весомую цену и если даже она и не стоила так много.Т.е имела статус"как получиться"-на удачу.Связь имелась-тесная,т.е если весь товар продавцу не удавалось сбывать,то оно отдавалось в руки биржи.16 век-век открытий.Много происходило войн и регалии которые получали завоеватели продавались и получали свои деньги.Т.к нуждались в них же.А так же были и коллекционеры которые увлекались старинными регалиями.