В
Все
Б
Биология
Б
Беларуская мова
У
Українська мова
А
Алгебра
Р
Русский язык
О
ОБЖ
И
История
Ф
Физика
Қ
Қазақ тiлi
О
Окружающий мир
Э
Экономика
Н
Немецкий язык
Х
Химия
П
Право
П
Психология
Д
Другие предметы
Л
Литература
Г
География
Ф
Французский язык
М
Математика
М
Музыка
А
Английский язык
М
МХК
У
Українська література
И
Информатика
О
Обществознание
Г
Геометрия
дашуля298
дашуля298
24.08.2020 10:19 •  История

Конспект по истории России 8 класс, Андреев, обновлённая Россия

Показать ответ
Ответ:
Katiei
Katiei
25.05.2023 05:01

Правління Олега в Києві (882-912)

У той час, як Руська земля міцніла, на півночі східнослов'янські племена ворогували між собою. Це протистояння завершилося за новгородців князювати на Русь варяга Рюрика, який намагався силою підкорити племена. Після смерті у 879 р. Рюрика правління в Новгороді перейшло до його воєводи Олега, котрий був опікуном Рюрикового сина Ігоря. Так утвердилася династія Рюриковичів. Правив Олег від імені малого Ігоря, але фактично був повновладним князем. Очевидно, протистояння зі слов'янськими племенами набуло надзвичайної гостроти, тож Олег із княжим сином мусив піти з Новгорода.

У 882 р. він зі своєю дружиною спустився на човнах по Дніпру й оволодів Києвом, убивши тамтешнього князя Аскольда. Олег проголосив Київ своєю столицею. За його правління були об'єднані майже всі східні слов'яни, що стало вирішальним кроком на шляху створення держави Київська Русь. Влада Києва поширилася не тільки на полян, деревлян і сіверян, а й на ільменських (новгородських) словенів, кривичів, радимичів, білих хорватів, уличів, на неслов'янські племена чудь і мерю.

Князь Ігор (912-945)

Після смерті Олега київським князем став Ігор. Він продовжив політику свого попередника, спрямовану на посилення центральної влади та об'єднання племен. Вийшли з покори Києву деревляни, на яких Ігор пішов війною і наклав данину більшу, ніж раніше. Протягом трьох років князь боровся з уличами, але не підкорив їх.

За часів Ігоря біля південних кордонів Русі вперше з'явилися печеніги. У 915 р. вони уклали з Києвом мир і відійшли до Дунаю, однак уже 920 р. угоду було порушено. Візантія боялася посилення Русі й спрямувала проти русів печенігів.

У 941 р. Ігор, скориставшись тим, що Візантія вела війну з арабами, вирушив із військом на кораблях до Константинополя. Поблизу міста русів зустрів добре озброєний візантійський флот, що палив кораблі грецьким вогнем. Багато руських воїнів загинуло. Похід завершився поразкою. Проте 944 р. Ігор пішов на Константинополь удруге. Було укладено договір, який був для Русі вже не такий вигідний, як попередній: руські купці знову мали сплачувати Візантії мито. Ігор зобов'язувався не нападати на візантійські землі та не пропускати до візантійських володінь у Криму болгар.

У 944 р. Ігор здійснив також похід на Закавказзя. Руські війська взяли міста Дербент, Бердаа і з великою здобиччю повернулися додому.

Часті воєнні походи відривали від мирної праці чимало людей. Відшкодувати втрати князь сподівався шляхом укладення вигідних торгових угод із Візантією, а також за рахунок данини з підлеглих Києву земель. У листопаді, коли закінчувалися всі сільськогосподарські роботи, а річки та болота сковувала крига, князі відправлялися на полюддя, тобто круговий об'їзд у землі кривичів, сіверян, деревлян, дреговичів та інших слов'ян, які сплачували їм данину. Нерідко відбиралися не тільки надлишки продуктів, а й вкрай необхідне для сім'ї. Пробувши в цьому "кормлінні" всю зиму, князі у квітні, коли скресала крига на Дніпрі, поверталися до Києва.

0,0(0 оценок)
Ответ:
korola
korola
11.08.2021 04:12

Антиправительственные настроения в июле 1917 года вылились в стихийные протесты. Рабочие, моряки и солдаты требовали отставки Временного правительства. 17 июля они вышли на демонстрацию. События того дня унесли жизни сотен людей.

Торжественные похороны жертв Июльского мятежа

Торжественные похороны жертв Июльского мятежа

Недовольства Временным правительство достигли критической точки в начале июля. Утром 17 июля из Кронштадта прибыли матросы и направились прямиком к дому Кшесинской, где в то время располагался штаб большевиков. Большевики, считавшие, что время активных действий еще не пришло, были вынуждены признать неизбежность протестов и присоединится. У особняка Кшесинской протестующих встретили Ленин, Луначарский и Свердлов. С балкона они призвали демонстрантов требовать свержения Временного правительства.

Казаки, подавляющие восстание.

Казаки, подавляющие восстание.

Несмотря на то, что демонстрация позиционировалась как мирная, часть участников была вооружена. Толпа стихийно проследовала по Троцкому мосту, Садовой улице и Невскому проспекту. На углу Литейного и Пантелеймоновской улицы отряд был встречен выстрелами. Кто первым открыл огонь, неизвестно до сих пор. Некоторые историки полагают, что стрельбу спровоцировали большевики. Другие приписывают вину правым экстремистским организациям.

Среди демонстрантов началась паника. Вооруженные участники протеста сделали несколько выстрелов в произвольном направление. Столкновения произошли сразу в нескольких частях города: на Садовой улице, Невском проспекте, Обводном канале, у стен Николаевского вокзала и на Площади Восстания (Знаменской). Периодически раздавались звуки пальбы.

Демонстрация.

Демонстрация.

Беспорядки сопровождались мародерством. Были разграблены частные квартиры на Литейном и Жуковской, а также магазины Гостиного и Апраксина Дворов. Известено, что член Временного правительства Ираклий Церетели лишился автомобиля. Задержать виновных не удалось.

Нападению подверглось здание контрразведки на Воскресенской набережной. Сотрудники стремительно покинули помещение и разбежались. Со второй попытке здание было полностью разгромлено. Часть документов и досье во время нападения были намеренно уничтожены.

Для наведения порядка в Петроград прибыли верные правительству войска и казаки. Общая их численность достигала 16 тыс. Разогнать демонстрацию окончательно они смогли к вечеру. Решающим стало вступление артиллерии. Несколько выстрелов заставили митингующих остановиться.

Демонстрация. Фото: советский фотограф Виктор Булла

Демонстрация. Фото: советский фотограф Виктор Булла

В тот день пострадали сотни. Убиты и ранены по разным оценкам были от 400 до 700 человек.

На следующий день выжившие матросы сдали оружие и вернулись в Кронштадт. Параллельно начались аресты большевиков и обыски в особняке Кшесинской. Ленина, Луначарского, Зиновьева, Троцкого и Раскольникова обвинили в сотрудничестве с германскими агентами. При обыске в редакции газеты «Правда» солдатами якобы было найдено письмо на немецком языке. Об этом писали в «Петроградской газете».

Обвиненный в организации вооруженного восстания Ленин за июль сменил 17 конспиративных квартир, а позже скрылся за границей. Информация о его местонахождение и подробности поимки периодически появлялись на страницах газет. Большевика видели в Стокгольме, Германии и Кронштадте. Но маловероятно, что хоть что-то из этого было правдой.

Расследование причин возникновения демонстрации продолжалось вплоть до середины осени. Прервано оно было началом Октябрьской революции.

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота