Коли було ухвалено документ, уривок з якого наведено?
«Після всемилостивішого від нас звільнення графа Розумовсько-
го, за його проханням, з чину гетьманського наказуємо нашому
Сенатові для належного управління в Малій Росії створити там
Малоросійську колегію, в якій бути головним нашому генералу
графу Рум'янцеву...»
A 1764 р. Б 1775 р. в 1793 р.
Тетчери́зм — політика консервативного правління Великої Британії на чолі з Маргарет Тетчер (1979–1990), що супроводжувалась приватизацією національних підприємств, монетаризмом у фінансово-економічній сфері, зменшенням фінансування освіти й охорони здоров'я.
Політика тетчеризму тісно пов'язана з соціально-економічними поняттями та категоріями неолібералізму та «шокової терапії». Поняття «тетчеризм», як і «рейганоміка», увійшло в економічну теорію, відображаючи нове розуміння економічної політики (у межах неолібералізму — концепції вільного, саморегулюваного управління господарською діяльністю).
Відповідно до своїх поглядів на політику та економіку, Тетчер виступала за зменшення рівня впливу держави на економіку, підтримку вільного ринку і підприємництва. Вона намагалась припинити, як їй здавалось, надмірне втручання держави в економіку, і домагалась цього шляхом приватизації державних підприємств і муніципального житла. Після правління Джеймса Каллагана, уряд дійшов висновку, що кейнсіанський підхід до керування попитом провалився, Тетчер відчувала, що економіка не самозбалансувалась і має потребу в нових фіскальних програмах, зосереджених на інфляції.
Вона почала економічні реформи з підвищення процентної ставки для уповільнення зростання грошової маси та уповільнення, у такий б, інфляції. Було зменшено бюджет та скорочено видатки на громадські програми, зокрема, на охорону здоров'я, освіту і будівництво житла. Вона також запровадила обмеження на друк грошей і законами обмежила діяльність профспілок.
Объяснение:
Незаурядный человек, который поднялся с самых низов на самую высокую верхушку власти. Был блестящим тактиком и стратегом. В самом начале своей военной карьеры боролся за независимость Корсики, что логично и очевидно, так как был сам корсиканцем. В последствии возглавил республиканскую партию и очень быстро поднялся по положению к правящим кругам, благодаря многочисленным победам на полях Италии и Египта. Узурпирование власти Франции посредством получения поста первого консула, позволило провести важные политические реформы. Заключал блестящие союзы, вступая в коалиции с различными странами показал себя как восхитительный тактик и стратег, пока 7 коалиция не закончилась поражением французов в Ватерлоо, что повлекло его отречение от престола в 1815 году.