ответУ період раннього середньовіччя були в основному втрачені традиції землеробства античних часів, тому господарства селянина як правило орієнтувалося на освоєння лісових ресурсів. Ліс у ті часи був основним джерелом життя і доходів. Туди виганялися пастися череди худоби. Там, особливо в дубових лісах, восени набирали жиру свині, відгодовуючись на жолудях. Завдяки цьому селянин отримував на зиму гарантований запас м`ясної їжі. У лісі заготовлювалися дрова для опалення і виготовлялося деревне вугілля, важливий компонент для виробництва залізних знарядь праці і зброї. Ліс давав і будівельні матеріали, бо камінь у ті часи для будівництва був рідкістю. Крім того ліс був місцем для збирання всіляких плодів і ягід, які вносили розмаїття у убогу їжу людини середньовіччя. Особливо важливим для тих часів був мед диких бджіл, враховуючи ту обставину, що цукру тривалий час не знали. У лісі збиралися всілякі смолисті речовини для виготовлення факелів і світильників. Також заготовлювалися кора дуба, без якої не можливо було б вичиняти шкури тварин. Попіл спалених кущів підліску використовували для відбілювання або фарбування тканин. Крім того у лісі і на галявинах збирали лікарські рослини – єдині лікарські засоби тих часів.:
Долговое рабство имело значительное развитие на тот момент.Человек попадал в долговое рабство следующим образом.
Крестьянин или ремесленник живёт со своей семьёй и у них нет избытка в еде, деньгах до тех пор, пока не наступает период разорения.Тогда крестьянину или ремесленнику ничего не остаётся делать, как идти и брать необходимое для жизни в долг.
Человек брал в долг денег не более 20% (чаще всего у богатых и знатных людей), еды (зерна не более 33%) и был обязан взять на себя ответственность за то, что все долги будут возвращены в срок со всеми процентами.
Если же он не отдавал в срок все долги, то такой человек попадал в долговое рабство и становился рабом всего кредитора и должен был отдать одного человека из своей семьи в рабы на 3 года.После 3 лет рабу даруют свободу.
Кол-во должников с каждым годом росло, поэтому такое положение дел чаще всего приводило к ухудшению отношений между бедными и богатыми людьми.
ответУ період раннього середньовіччя були в основному втрачені традиції землеробства античних часів, тому господарства селянина як правило орієнтувалося на освоєння лісових ресурсів. Ліс у ті часи був основним джерелом життя і доходів. Туди виганялися пастися череди худоби. Там, особливо в дубових лісах, восени набирали жиру свині, відгодовуючись на жолудях. Завдяки цьому селянин отримував на зиму гарантований запас м`ясної їжі. У лісі заготовлювалися дрова для опалення і виготовлялося деревне вугілля, важливий компонент для виробництва залізних знарядь праці і зброї. Ліс давав і будівельні матеріали, бо камінь у ті часи для будівництва був рідкістю. Крім того ліс був місцем для збирання всіляких плодів і ягід, які вносили розмаїття у убогу їжу людини середньовіччя. Особливо важливим для тих часів був мед диких бджіл, враховуючи ту обставину, що цукру тривалий час не знали. У лісі збиралися всілякі смолисті речовини для виготовлення факелів і світильників. Також заготовлювалися кора дуба, без якої не можливо було б вичиняти шкури тварин. Попіл спалених кущів підліску використовували для відбілювання або фарбування тканин. Крім того у лісі і на галявинах збирали лікарські рослини – єдині лікарські засоби тих часів.:
Объяснение:
Долговое рабство имело значительное развитие на тот момент.Человек попадал в долговое рабство следующим образом.
Крестьянин или ремесленник живёт со своей семьёй и у них нет избытка в еде, деньгах до тех пор, пока не наступает период разорения.Тогда крестьянину или ремесленнику ничего не остаётся делать, как идти и брать необходимое для жизни в долг.
Человек брал в долг денег не более 20% (чаще всего у богатых и знатных людей), еды (зерна не более 33%) и был обязан взять на себя ответственность за то, что все долги будут возвращены в срок со всеми процентами.
Если же он не отдавал в срок все долги, то такой человек попадал в долговое рабство и становился рабом всего кредитора и должен был отдать одного человека из своей семьи в рабы на 3 года.После 3 лет рабу даруют свободу.
Кол-во должников с каждым годом росло, поэтому такое положение дел чаще всего приводило к ухудшению отношений между бедными и богатыми людьми.