Жахливі санітарні умови, особливо в містах, сприяли поширенню хвороб і епідемій. У XVI — першій половині XVII ст. окремі райони Європи неодноразово вражала епідемія чуми. Під час спалаху чуми у 1629—1631 рр., що охопила майже все Середземномор'я, вмерло більше ніж половина міського населення. Німецькі землі чума спустошувала у 1624—1630, 1634—1639 рр. і наприкінці Тридцятилітньої війни. Втрати населення в цих країнах становили 60—75%. Значними були людські втрати також від епідемій віспи, холери, тифу.
Населення Європи гинуло не лише від епідемій, а й від голоду в неврожайні роки, пожеж, воєнних спустошень. Особливо відчутними були втрати від війн, пов'язані з початком використання вогнепальної зброї та масовим убивством мирного населення, що стало звичною практикою ведення воєнних дій. Під час повстання у Нідерландах проти іспанського панування герцог Альба, який очолював каральну експедицію, сповіщав короля Філіппа VI: “Якщо я захоплю Алькмаар, то жодна істота не залишиться живою. Кожну горлянку буде перерізано ножем”. Величезними були втрати під час громадянських війн у Франції та першої загальноєвропейської Тридцятилітньої війни. За приблизними підрахунками, лише в XVII ст. Європа втратила у війнах 3 млн осіб.
6 апреля 1868 года императором Мэйдзи обнародована «Клятвенная хартия пяти общественных принципов», определившая главные направления внешней и внутренней политики страны второй половины XIX века: 1. Мы будем созывать совещания и управлять народом, считаясь с общественным мнением. 2. Люди высших и низших классов, без различия, будут единодушны во всех предприятиях. 3. Обращение с гражданскими и военными чинами будет таково, что они смогут выполнять свои обязанности, не испытывая неудоволь-ствия. 4. Отжившие методы и обычаи будут уничтожены, и нация пойдет по великому пути неба и земли. 5. Познания будут заимствоваться у всех наций мира, и Империя достигнет высшей степени расцвета». В результате переворота Мэйдзи в Японии запоздало установилась абсолютная монархия и открылись перспективы для скорого завершения централизации страны. Однако особенности времени предопределили рост влияния антифеодальных социальных сил и реформаторского чиновничества. Это сделало эру Мейдзи периодом быстрой политической модернизации государственного строя и формирования нового правового уклада. 1) отказ от их феодальных прав в управлении кланами. 2)было отменено сложное и строгое сословное деление, крестьяне и горожане получили право иметь фамилию. 3)правительство провело аграрную реформу. Были отменены запреты на продажу и куплю земель. Собственники получили документы на реальное обладание землей. 4) последовала реформа в армии. Вооружённые силы Японии создавались на основе принципа всеобщей воинской повинности с использованием опыта организации ударных отрядов из народа. По сути в Японии создавалась регулярная армия и это привело к потери сословия самураев.-как отдельного воинского сословия привилигированного. 5)реформы государственного управления 6)образование политических партий Все это было направлено на то, что бы догнать Запад...
Жахливі санітарні умови, особливо в містах, сприяли поширенню хвороб і епідемій. У XVI — першій половині XVII ст. окремі райони Європи неодноразово вражала епідемія чуми. Під час спалаху чуми у 1629—1631 рр., що охопила майже все Середземномор'я, вмерло більше ніж половина міського населення. Німецькі землі чума спустошувала у 1624—1630, 1634—1639 рр. і наприкінці Тридцятилітньої війни. Втрати населення в цих країнах становили 60—75%. Значними були людські втрати також від епідемій віспи, холери, тифу.
Населення Європи гинуло не лише від епідемій, а й від голоду в неврожайні роки, пожеж, воєнних спустошень. Особливо відчутними були втрати від війн, пов'язані з початком використання вогнепальної зброї та масовим убивством мирного населення, що стало звичною практикою ведення воєнних дій. Під час повстання у Нідерландах проти іспанського панування герцог Альба, який очолював каральну експедицію, сповіщав короля Філіппа VI: “Якщо я захоплю Алькмаар, то жодна істота не залишиться живою. Кожну горлянку буде перерізано ножем”. Величезними були втрати під час громадянських війн у Франції та першої загальноєвропейської Тридцятилітньої війни. За приблизними підрахунками, лише в XVII ст. Європа втратила у війнах 3 млн осіб.
1. Мы будем созывать совещания и управлять народом, считаясь с общественным мнением.
2. Люди высших и низших классов, без различия, будут единодушны во всех предприятиях.
3. Обращение с гражданскими и военными чинами будет таково, что они смогут выполнять свои обязанности, не испытывая неудоволь-ствия.
4. Отжившие методы и обычаи будут уничтожены, и нация пойдет по великому пути неба и земли.
5. Познания будут заимствоваться у всех наций мира, и Империя достигнет высшей степени расцвета».
В результате переворота Мэйдзи в Японии запоздало установилась абсолютная монархия и открылись перспективы для скорого завершения централизации страны. Однако особенности времени предопределили рост влияния антифеодальных социальных сил и реформаторского чиновничества. Это сделало эру Мейдзи периодом быстрой политической модернизации государственного строя и формирования нового правового уклада.
1) отказ от их феодальных прав в управлении кланами.
2)было отменено сложное и строгое сословное деление, крестьяне и горожане получили право иметь фамилию.
3)правительство провело аграрную реформу. Были отменены запреты на продажу и куплю земель. Собственники получили документы на реальное обладание землей.
4) последовала реформа в армии. Вооружённые силы Японии создавались на основе принципа всеобщей воинской повинности с использованием опыта организации ударных отрядов из народа. По сути в Японии создавалась регулярная армия и это привело к потери сословия самураев.-как отдельного воинского сословия привилигированного.
5)реформы государственного управления
6)образование политических партий
Все это было направлено на то, что бы догнать Запад...